Справа № 2-304/2008

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23  квітня 2008р.                                                       Ленінський районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого-судді Лихосенко М.О.,

                при секретарі – Михайловському А.С.,

                за участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянув у  відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом КП “ВРЕЖО-7” м.Запоріжжя до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Ленінська районна адміністрація м.Запоріжжя про визнання особи такою, що втратила право користування  житловим  приміщенням,

в с т а н о в и в:

Позивач КП "ВРЕЖО-7" м.Запоріжжя 06.06.03р. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням  у кімнаті  площею 13 кв. м. в  комунальній АДРЕСА_1, у якому вказав, що відповідачка  раніше  проживала  в  зазначеній  кімнаті і  була  зареєстрована  по  зазначеній  адресі.

Вироком Ленінського районного суду  м.Запоріжжя  від 26.02.01р. вона була засуджена по ст.ст.140 ч.2, 142 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі та відбувала покарання.

Звільнилася  з  місць позбавлення  волі 09.08.01р.

Після  звільнення  з  місць  позбавлення  волі відповідачка ОСОБА_2 знову  оселилася в  кімнату 13 кв.м. у  зазначеній комунальній  квартирі  і  стала  проживати  там   зі  своїм співмешканцем ОСОБА_5 та його неповнолітнім сином ОСОБА_6, що підтверджено актом ЖЕД-4  від 01.12.01р.

На  початку  2002р.  відповідачка  пішла  з квартири і  більше в  ній  не  проживала.

При  перевірці  паспортного  режиму 04.02.02р. комісією ЖЕД-4 було встановлено, що  відповідачка не проживає  в  зазначеній  квартирі більш 8 місяців. Ніякій її речей у кімнаті площею 13 кв.м. виявлено не було, двері в кімнату були відкриті, замок  зламаний, меблі розбиті.

Квартплату та комунальні  послуги  відповідачка  не сплачувала з 1998р. та має  заборгованість  по  житлово-комунальним послугам в сумі 2797 грн. 39  коп.

При  перевірці  паспортного  режиму 03.06.03р. знову  було  встановлено, що  в  кімнаті 13  кв. м. у  зазначеній  квартирі  ніхто  не  проживає  з  2002р.

Відповідачка  не  проживала  в  зазначеній  кімнаті   без  поважних  причин  тривалий  час,  ніяких її речей та майна в квартирі не було, вона не сплачувала квартплату та комунальні  послуги.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя №2-2507/03 від 10.06.03р. відповідачка  була  визнана такою, що втратила право користування житловим  приміщенням  в кімнаті  площею 13 кв.м. в  АДРЕСА_1.

На  підставі  зазначеного  рішення відповідачка  була  знята  з реєстрації   по  зазначеній  адресі та розпорядженням №2743р від 06.11.03р. звільнена кімната в зазначеній 2-о кімнатній квартирі виділена сусіду ОСОБА_3 на  склад  родини  2  особи.

Після  цього  зазначена  квартира  була  приватизована ОСОБА_3 та  ОСОБА_7, які проживають  у  зазначеній  квартирі і на даний час є її власниками.

Відповідачкою  не  було  надано  доказів, що  вона  була відсутня  в  зазначеній кімнаті  тривалий  час  з  поважних  причин.

Після скасування рішення суду  ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.07.07р.  відповідачка  не   звернулася в суд із  зустрічним позовом про її  вселення  в  спірну квартиру, про  визнання  незаконною приватизацію квартири та свідоцтва про право  власності  на  житло №397, виданого на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_7

Просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право  користування житловим приміщенням у кімнаті 13 кв.м. у АДРЕСА_1 з підстав,  передбачених ст.71 ЖК України, тобто у зв'язку з відсутністю на спірній житловій площі понад шести місяців без поважних причин.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день слухання  справи  була  повідомлена, своїх  заперечень на позов суду  не  представила, у зв'язку  з  чим  проведено заочний розгляд даної справи зі згоди позивача.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_7 позов  підтримують, суду  пояснили, що  відповідачка  не  проживала  в  спірній  квартирі  з  початку  2002р. ЇЇ  кімната була завжди  відкритою, там  не  було  ніяких її речей та майна.

Після того, як вона рішенням суду в 2003р. була визнана такою, що втратила право  користування  житловим    приміщенням  у  зазначеній  кімнаті, то житло, яке звільнилося,   було виділено їм розпорядженням  Ленінської  районної  адміністрації і вони  приватизували  квартиру 01.06.05р. Дотепер приватизація не визнана недійсною і вони є власниками зазначеної  квартири.

Просять визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки  вона  не  проживала  в  спірній  кімнаті тривалий  час  без  поважних причин.

Представник Ленінської  районної  адміністрації в судове засідання не з'явився, про день слухання справи був повідомлений, заперечень суду не представив.

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.71 ЖК України житлова площа зберігається за тимчасово відсутнім  наймачем протягом 6-ти місяців. У  випадку поважності причин відсутності понад установлений строки, суд може продовжити його. В силу ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право  користування  житловим  приміщенням унаслідок відсутності понад установлений строк проводиться  в судовому  порядку.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 була наймачем кімнати  площею 13кв.м. у 2-о кімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_2.

Вироком суду від 26.02.01р. вона  була  засуджена  до 2 р.  позбавлення  волі і відбувала  покарання у ВТК.

09.08.01р.  вона  звільнена  з  місць  позбавлення  волі за амністією.

Після  звільнення  з  місць  позбавлення  волі  вона  оселилася  в  кімнату  13 кв.м. у  зазначеній  квартирі та стала  там  проживати  зі  своїм   співмешканцем  ОСОБА_5 та  його  сином ОСОБА_6, що  підтверджено  актом  ЖЕД-4  від 01.12.01р.

Приблизно з січня 2002р. відповідачка перестала проживати у своїй кімнаті, які-небудь   речі та майно в її кімнаті були відсутні, вона не сплачувала квартплату та комунальні послуги, весь зазначений період вона проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначені обставини підтверджені самою  відповідачкою  в її  скаргах на  рішення  суду  від 10.06.03р. /а.с.69 обор./, а також поясненнями свідка ОСОБА_8 – матері  відповідачки.

Згідно  актів  ЖЕД-4 від 04.09.02р. та 03.06.03р. відповідачка  не проживала у своїй  кімнаті  з  2002 р., її речі та майно в  кімнаті були відсутні, двері в  кімнату  не  закривалися, меблі зламані, в  кімнаті сміття та бруд /а.с. 4, 5/.

Свідки  ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 підтвердили  суду, що  відповідачка  не  проживала  в  спірній  кімнаті з 2002р., зазначена кімната була  відкритою, меблі в ній зламані, там було безладдя, сміття, будь-яке майно було відсутнє. Відповідачці ніхто не перешкоджав там проживати.

Доводи  відповідачки в скаргах про те, що  вона  проживала  в спірній  квартирі, оскільки  в  зазначений  період  часу  займалася приватизацією, суд вважає  неспроможними,  оскільки  приватизацією по її дорученню  займався  ОСОБА_12

10.06.03р. начальником ЖЕД-4 була підписана заява ОСОБА_2 на приватизацію квартири, оскільки  на  той  момент  рішення  суду  про   визнання  її такою, що втратила право  користування  житловим  приміщенням від 10.06.03р.  ще  не  набуло  законної  сили і  були відсутні  підстави  для  відмови їй  у  підписанні  зазначеної  заяви.

Крім  того, зазначена заява  на  приватизацію  кімнати  не була здана до Ленінської районної адміністрації, не розглядалася і рішення про приватизацію спірної кімнати не приймалося.

З  представлених  суду  документів  видно, що  після набуття законної сили  рішення  суду  від 10.06.03р.  про  визнання відповідачки такою, що втратила  право  користування  житловим  приміщенням у зазначеній кімнаті, яка звільнилася житлове приміщення  розпорядженням голови Ленінської  районної  адміністрації №2743р від 06.11.03р. виділене ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які проживали також у  зазначеній  комунальній  квартирі та займали іншу кімнату 16,9 кв.м. ОСОБА_3 та ОСОБА_7  приватизували  зазначену квартиру в  цілому, про  що  їм  видано свідоцтво про  право  власності на  житло №397 від 1.06.05р. В  даний  час  вони  є  власниками всієї  квартири  в  цілому.

Відповідачка  не  заперечила  в  суді зазначених  обставин, з позовом до суду про оселення  в  спірну кімнату, а також про визнання незаконними приватизації житла та свідоцтва про право  власності  на  житло  не  звернулася.

На сьогоднішній  день ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є правомірними власниками всієї  квартири,  що  підтверджено випискою  з  реєстру  прав власності  на  нерухоме  майно.

Відповідачка не представила суду доказів, що її відсутність за місцем реєстрації у спірній кімнаті в комунальній квартирі мала місце з поважних причин, передбаченим  ст.71  ЖК України чи що їй хто-небудь перешкоджав там проживати, створюючи нестерпні умови.

Таким чином, усі досліджені судом докази свідчать про те, що не проживаючи у спірній квартирі без поважних причин з січня 2002р., більш 6-ти місяців, відповідачка втратила право  користування  житловим  приміщенням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.71, 72 ЖК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

ОСОБА_2 визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням у кімнаті  площею 13 кв.м. в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: