Справа № 2-1013\09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - Шміло В.І.
при секретарі - Градовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання останнього таким, що втратив право на користування житловим приміщення по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач з 2005 року не проживає в спірному будинку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і обґрунтовуючи їх, пояснила, що відповідач - її колишній чоловік, не проживає в спірному будинку з 2005 року, після того як вони оформили розлучення, однак знятися з реєстрації з вказаного будинку в добровільному порядку відмовляється. Його особистих речей в будинку немає і він не бере жодної участі в утриманні житла та оплаті комунальних послуг.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно і про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відповідності до ст. 169 ч.4 ЦПК України, суд вважає неявку відповідача неявкою без поважних причин, що не перешкоджає заочному розгляду справи у його відсутності та постановлению заочного рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти
Позивач ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 26.04.1990 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Степановою Р.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 706.
Відповідно до акту № 489 від 10.11.2008 року складеного комісією на предмет проживання ОСОБА_3 в будинку по АДРЕСА_1, останній зареєстрований за вказаною адресою з 17.12.1985 року по даний час, однак з 2005 року у вказаному будинку не проживає.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 у спірному будинку не проживає понад 3 роки і жодних його особистих речей там немає, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6, які є сусідами позивача та пояснили, що відповідач протягом 3 років не проживає в будинку позивача, після розлучення він пішов проживати до своїх батьків, ніяких перешкод у користуванні квартирою йому не чинилося.
У відповідності до ст. 405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача зі сторони відповідача, які підлягають захисту, шляхом визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 209 ч.1, 2; 213-215, 217, 218, 223-226, 294 ч.1, 295 ч.4 ЦПК України, ст. 405 Цивільного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу в строк встановлений для їх подання не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.