КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-з/824/506/2020

справа № 357/7997/18

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Вербової І.М.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» Танцюри Юлії Борисівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И Л А:

У липні 2018 року позивач ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П., про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2019 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно відмовлено.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» в особі представника Кузьменко Євгенія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду, представник ТОВ Агрофірми «Матюші» Танцюра Ю.Б. подала апеляційні скарги, в яких просила скасувати рішення та додаткове рішення суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 4 червня 2020 року апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» Танцюри Юлії Борисівни задоволено.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 листопада 2019 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 грудня 2019 року скасовані та постановлено нове рішення, яким визнано договір оренди землі № бн від 2.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:008:0017 недійсним.

Скасовано рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про державну реєстрацію іншого речового права- права оренди: індексний номер 40138697 від 5.03.2018 р. 22:08:26.

Стягнуто з ТДВ «Шамраївський цукровий завод», ОСОБА_1 , Державного реєстратора Олійник Оксани Петрівни по 5 492 гривни з кожного на користь ТОВ «Агрофірма «Матюші».

15 червня 2020 року представник позивача звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення із відповідачів на користь ТОВ Агрофірма «Матюші» судових витрат у розмірі 34 649,79 грн., які складаються із 3524,00 грн. судового збору за подачу ТОВ Агрофірмою «Матюші» позовної заяви, 5286,00 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 листопада 2019 року у даній справі та 25 839,79 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції; розподілити, шляхом покладення на відповідачів, понесені ТОВ Агрофірмою «Матюші» судові витрати у розмірі 34 649,79 грн., шляхом стягнення із кожного відповідача по 11 549,93 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів заяви, колегія суддів прийшла до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Київського апеляційного суду від 4 червня 2020 року апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» Танцюри Юлії Борисівни задоволено.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 листопада 2019 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 грудня 2019 року скасовані та постановлено нове рішення, яким визнано договір оренди землі № бн від 2.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:008:0017 недійсним.

Скасовано рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 40138697 від 5.03.2018 р. 22:08:26.

Стягнуто з ТДВ «Шамраївський цукровий завод», ОСОБА_1 , Державного реєстратора Олійник Оксани Петрівни по 5 492 гривни з кожного на користь ТОВ «Агрофірма «Матюші».

У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За приписами підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Київським апеляційним судом при винесенні постанови не вирішено питання про судові витрати в повному обсязі, стягнуто 16 476 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було оплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн. за подачу позовної заяви та 5286,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Також, за приписами п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов?язаних з розглядом справи належать витрати пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями частини першої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з?ясувати склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов?язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов?язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ Агрофірма «МАТЮШІ» та Адвокатським об?єднанням «ЕВЕРЛІГАЛ» був укладений договір про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07.08.2017 року та додаткова угода до нього № 04/17-31 від 06.11.2019 року.

Згідно із детальним описом робіт (наданих послуг) витрати ТОВ Агрофірма «МАТЮШІ» на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції склали 25 839,79 грн.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню. Суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, ту обставину, що заявником доведено надання йому професійної правничої допомоги Адвокатським об?єднанням «ЕВЕРЛІГАЛ» в суді першої інстанції, а також оплата за надану правничу допомогу, та враховуючи, що ця сума є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом послугами, які вимагали значного обсягу юридичної роботи, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» Танцюри Юлії Борисівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майнонаступного змісту:

Стягнути з ТДВ «Шамраївський цукровий завод», ОСОБА_1 , Державного реєстратора Олійник Оксани Петрівни по 11 549 гривень з кожного на користь ТОВ «Агрофірма «Матюші».

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 25 вересня 2020 року.

Суддя - доповідач:

Судді: