УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" березня 2010 р.                                                     Справа № 15/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники за довіреністю від 20.01.2010р.,     

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (смт. Чуднів)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінагропром" (с. Будичани Чуднівського району)

про стягнення 83 436,83 грн.

Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 пред'явлено позов про стягнення на її користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінагропром" 78100,00грн. основної заборгованості та 5336,83грн. пені.

В судовому засіданні 25.02.2010р. представник позивача подав заяву від 24.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої,  просить стягнути  з відповідача на користь позивача 78100,00грн. основної заборгованості, 6671,00грн. пені, 4388,39грн. інфляційних нарахувань та 976,25грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та  приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви від 24.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог, підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 25.02.2010р. не виконав. 15.03.2010р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінагропром" надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням керівника підприємства Кравчука А.В. на лікарняному.

Розглянувши зазначене клопотання господарський суд враховує наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що розгляд даної справи неодноразово відкладався, у тому числі за клопотанням ТОВ "Укрінагропром", яке обґрунтовувалось перебуванням директора товариства на лікарняному (ухвала господарського суду від 25.02.2010р.).

Звертаючись вдруге з клопотанням про відкладення розгляду справи від 15.03.2010р.,  директор ТОВ "Укрінагропром" Кравчук А.В. надав суду довідки Романівської центральної лікарні від 01.03.2010р. та від 15.03.2010р. про знаходження його на лікуванні у денному стаціонарі.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1,2 ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 3 статті 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність  видається  за  підписом керівника або  іншої уповноваженої  ним  особи  та  посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, керівник підприємства є не єдиною особою, що має право представляти інтереси господарства в суді, представниками юридичної особи можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

За наведених обставин,  керівник відповідача не був позбавлений права направити в судове засідання повноважного представника для представництва інтересів відповідача під час розгляду справи. Крім того, відповідач з метою реалізації свого права на захист мав право подати письмовий відзив на позовну заяву та відповідні докази в обґрунтування заперечень, за їх наявності.

В абз.4 п.п.3.6 п.3 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи до уваги вищенаведене та той факт, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд відхиляє клопотання  відповідача про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши представників позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінагропром" (відповідач у справі) було укладено договір про надання у 2009 році послуг у рослинництві по обмолоту зернових культур за № 1/09  (а.с. 10-12).

У пункті 1.1 договору № 1/09  зазначено, що даний договір визначає умови надання виконавцем (позивачем) послуг по обмолоту зернових культур в узгодженому із замовником (відповідачем) обсязі.

Частина 1 статті 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із п. 2.1 зазначеного договору, сторони домовились, що у 2009 році виконавець виконає роботи по обмолоту зернових культур  в наступних обсягах: пшениця - 100 га, жито- 50 га,  соя - 30 га, ячмінь - 150 га, овес - 20 га, гречка - 20га.

Виконавець проводить роботи по обмолоту зернових культур своїм комбайном ДОЙЦ-ФАР М-2780 (п. 2.2 договору № 1/09).

Пунктами 4.1, 4.2 договору № 1/09 сторони погодили, що ціна по наданню послуг визначається протоколом погодження ціни перед початком проведення польових робіт, який підписують виконавець і замовник. Ціна не може бути вищою від тієї, що склалася на час її визначення на ринку даного виду послуг. Протокол погодження ціни є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до протоколу погодження ціни №1 до договору № 1/09, вартість робіт по обмолоту зернових культур складає 300,00грн. за один гектар обмолоченої площі (а.с. 13).

Згідно з п. 2 протоколу погодження ціни від 14.07.2009р. сторони обумовили, що дана ціна станом на 14.07.2009р. не є найвищою на ринку даного виду послуг.

В матеріалах справи міститься акт складений 18.08.2009р. комісією у складі агронома Кушнір Н.М., виконуючого обов'язки головного інженера господарства Луцюка В.М. та обліковця-вагаря Криковлюк Л.А. про те, що згідно договору № 1/09 від 14.07.2009 року обмолот зернових в ТОВ "Укрінагропром" проводився найнятим комбайном ДОЙЦ-ФАРМ-2780. За період жнив комбайном було обмолочено 327 га зернових культур, за що згідно до умов договору необхідно заплатити 98100,00 гривень. Робота виконана якісно. Комісією запропоновано господарству розрахуватися за виконані роботи (а.с.14). Даний акт затверджено директором ТОВ "Укрінагропром" та скріплено печаткою підприємства.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 1/09, було обмолочено 327 га зернових культур на загальну суму 98100,00грн.

Частина 1 ст. 903 ЦК України визначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та  в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 4.4 договору № 1/09, оплата послуги згідно актів виконаних робіт проводиться замовником в гривнях на розрахунковий рахунок виконавця, який вказаний у договорі, або готівкою. За письмовою згодою обох сторін можливий частковий розрахунок сільськогосподарською продукцією по ціні за домовленістю.

Пунктами 4.5, 4.6 договору № 1/09 передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться замовником по факту виконаних робіт через кожні 15 днів згідно виставлених рахунків. Повний розрахунок проводиться замовником не пізніше як через 15 днів після завершення робіт згідно виставлених виконавцем рахунків.

21.08.2009р. позивачем було  виставлено відповідачу рахунок № 24/09 на оплату вартості наданих послуг по обмолоту зернових культур в сумі 98100,00грн. (а.с. 15). Факт виставлення відповідачу 21.08.2009р. рахунку №24/09 від 21.08.2009р. підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ТОВ "Укрінагропром" № 29 від 12.02.2010р. (а.с. 31).

Проте, відповідач за надані позивачем послуги по обмолоту зернових культур згідно договору № 1/09 розрахунки у повному обсязі не провів. Відповідачем було здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг  на суму  20000,00грн., зокрема:

21.08.2009р. згідно платіжного доручення № 108 (а.с.34), відповідачем було перераховано на рахунок позивача 5000,00грн.;

24.09.2009р. згідно платіжного доручення № 135 (а.с. 34), відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі  10000,00грн.;

16.10.2009р. згідно видаткового касового ордеру № 867 (а.с. 33), відповідачем було внесено в касу позивача грошові кошти в сумі 5000,00грн.

Позивачем 26.11.2009р. було направлено на адресу відповідача вимогу (претензію) про сплату заборгованості за надані послуги по обмолоту зернових культур в сумі 78100,00грн. (а.с. 16, 21).

Зазначену вимогу, відповідачем було отримано 01.12.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням №293550 (а.с. 17), проте залишено без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до господарського  суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 78100,00грн., про що також свідчить підписаний між сторонами та скріплений печатками підприємств  акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 23).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач заборгованість в сумі 87100,00грн. визнав, про що свідчить також довідка від 12.02.2010р. (а.с. 31), однак, на час розгляду спору, відповідач  доказів проведення розрахунків з позивачем суду не подав, його борг перед позивачем становить 87100,00грн.

За таких умов, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 87100,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг згідно договору  №1/09, позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 24.02.2010р. просить стягнути з відповідача 6671,00грн. пені, 4388,39грн.  інфляційних нарахувань та 976,25грн. - 3% річних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача  пені,  інфляційних нарахувань та 3% річних, господарський суд враховує таке.

У розрахунку штрафних санкцій за прострочку платежу (а.с. 30), позивач здійснив нарахування пені, інфляційних та 3% річних на залишок заборгованості 78100,00 грн., за п'ять місяців.

Заявою від 16.03.2010р. позивач уточнив, що нарахування штрафних санкцій було проведено за п'ять місяців за період з 06.09.2009р. по 06.02.2010р.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4 договору  № 1/09 сторони передбачили, що за несвоєчасність розрахунків з виконавцем замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1% за кожен день прострочки від суми боргу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням вимог  Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", судом встановлено, що розмір пені нарахованої за період з 06.09.2009р. по 06.02.2010р. на суму заборгованості 78100,00грн. становить 6755,12грн.

За таких обставин,  позовні вимоги  в частині стягнення з відповідача пені  підлягають задоволенню в сумі 6671,00грн., яку визначено позивачем в заяві про збільшення  розміру позовних вимог, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування інфляційних, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 4388,39грн., нарахованих за період з вересня 2009р. по січень 2010р. на суму заборгованості в розмірі 78100,00грн. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4388,39грн. інфляційних.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 06.09.2009р. по 06.02.2010р. на суму заборгованості 78100,00грн., що становить 976,25грн.

Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань 3% річних, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 976,25грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума 3% річних є меншою від обґрунтовано нарахованої.

Згідно із здійсненим судом розрахунком, розмір 3% річних нарахованих за період з 06.09.2009р. по 06.02.2010р.  на   суму заборгованості 78100,00грн. становить 988,55грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає  задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 78100,00грн. основної заборгованості,  6671,00грн. пені, 4388,39грн. інфляційних нарахувань та  976,25грн. - 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст. 49 ГПК України,  покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінагропром" ( 13213, Житомирська область, Чуднівський район, с. Будичани, вул. В.Гайового, 1, ідентифікаційний код 35627158)

на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

-  78100,00грн. основної заборгованості;

-  6671,00грн. пені;

-  4388,39грн. інфляційних нарахувань;

-  976,25грн. - 3% річних;

- 901,36грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

                Дата підписання: "24" березня 2010 року.

Віддрукувати:

1- до справи,

2,3- сторонам