ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.04.10 р.                                                                                    Справа № 10/20                               

Господарський суд Донецької області  у складі:

                           головуючого судді -  Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представників:

             від позивача – Остапенко О.С. – довіреність;

             від відповідача  – не з’явився;

             від третьої особи – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовною заявою закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО”                        м. Донецьк

до відповідача – відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Маріупольської дирекції м. Маріуполь,  

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_2 м. Бабайськ  Росія,

про стягнення 2442,16грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач - закрите акціонерне товариство Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк (далі – ВУСО), з позовом до  відповідача - відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Маріупольської дирекції м. Маріуполь (далі – Оранта), про стягнення збитків в порядку регресу в  сумі 2442,16грн.

           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на довідку взводу ДПС відділу ДАІ для обслуговування доріг державного призначення при УДАІ, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди ( далі - ДТП) від 01.8.2007р., постанову Волноваського районного суду Донецької області від 07.08.2007р.,  страховий акт №4409-02 від 04.12.2007р., звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу №539/3-Д від 07.08.2007р., договір добровільного страхування наземного транспорту №26647-60-02 від 11.12.2006р., заяву про виплату страхового відшкодування від 02.08.2007р., платіжне доручення №11815 від 04.12.2007р. на суму 2442,16грн., поліс №ВА/3208500.

Відповідач  у судових  засіданнях та відзиві проти позовних вимог заперечував частково у зв’язку з тим, що законність експлуатації автомобіля „Ніссан Альмера” ОСОБА_2 не встановлена, а також посилався на безпідставність заявлення до стягнення франшизи в розмірі 510грн.      

Ухвалою суду від 29.05.2009р. відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, судом залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  гр. ОСОБА_2 м. Бабайськ  Росія, оскільки прийняте судом рішення може вплинути на його права та обов’язки.

Третя особа у судове засідання не з’явилась, пояснень по справі не надала. .  

          Розглянув матеріали справи, додатково представлені учасниками процесу документи,  заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до  висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з  наступних  підстав.

Судом встановлено, що між Компанією та гр. ОСОБА_3  було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №26647-60-02 від 11.12.2006р. - автомобіль ВАЗ 21070, 2005р/в, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, зі страховою сумою 21 594,00грн.

 Як вбачається з постанови Волноваського районного суду Донецької області від 07.08.2007р., 1.08.2007р. о 09:10 ОСОБА_4 на 211км+680км автодороги Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь, керуючи автомобілем „Ніссан Альмера” державний номер НОМЕР_3, здійснюючи поворот наліво не надав перевагу зустрічному автомобілю ВАЗ 21070 державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого трапилось ДТП, автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушив п.10.4 Правил дорожнього руху України (далі - Правила).

   Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу №539/3-Д від 07.08.2007р. вартість відновлювального ремонту  автомобіля ВАЗ 21070 державний номерний знак НОМЕР_2  склала 2874,04грн.

   У зв’язку настанням страхового випадку, страховою компанією, на підставі страхового акту №4409-02 від 04.12.2007р. було виплачено страхове відшкодування (платіжне доручення №11815 від 04.12.2007р.) на суму 2442,16грн.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як  убачається  з умов  Договору передбачені страхові випадки, одним з яких є пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення  її цивільного права,  має право на її відшкодування.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України цивільно-правова відповідальність за спричинення збитків (або нанесення шкоди) наступає внаслідок правопорушення, яке складається з чотирьох елементів: шкоди, протиправності поведінки, вини особи та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З положень цієї статті вбачається, що настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди відбувається при скоєнні є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний зв’язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного элемента складу правопорушення виключає настання  відповідальності,  передбаченої  цією статтею.

Як вже встановлено судом, 1.08.2007р. о 09:10 ОСОБА_4 на 211км+680км автодороги Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь, керуючи автомобілем „Ніссан Альмера” державний номер НОМЕР_3, здійснюючи поворот наліво не надав перевагу зустрічному автомобілю ВАЗ 21070 державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого трапилось ДТП, автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушив п.10.4 Правил.

Проти вказаних фактів учасники судового процесу не заперечували.  

Отже, суд приходить до висновку, що у спричиненні ДТП 1.08.2007р. наявна вина водія транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21070 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4, протиправність їх поведінки, причинний зв’язок між ними та, як наслідок, шкоди.

Положеннями п. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

        Відповідно  до  положень  статті  1194 Цивільного  кодексу України,  особа,  яка  застрахувала  свою  цивільну  відповідальність,  у  разі  недостатності  страхової  виплати  (страхового відшкодування)  для  повного  відшкодування   завданої  нею  шкоди    зобов’язана  сплатити потерпілому   різницю  між  фактичним  розміром  шкоди  і  страховою  виплатою  (страховим  відшкодуванням).

Згідно договору №26647-60-02 від 11.12.2006р., на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 02.08.2007р. та страхового акту №4409-02 від 04.12.2007р, позивачем було сплачено на користь страхувальника - гр. ОСОБА_3, суму страхового відшкодування в розмірі 2442,16грн. за розрахунок матеріального пошкодження автомобілю ВАЗ 21070 державний номерний знак НОМЕР_2.

Із матеріалів справи убачається, що цивільно–правова відповідальність ОСОБА_4, який керував автомобілем „Ніссан Альмера” державний номер НОМЕР_3 і є винним у спричиненні ДТП, застрахована у Товаристві, страховий поліс № ВА/3208500 на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Статтею 37. 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані ОСОБА_4. збитки, у даному випадку є Товариство відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового, страхування цивільної відповідальності.

З огляду на викладене до Компанії як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №26647-60-02 від 11.12.2006р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_3 мав до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 10 Закону України „Про страхування”, франшиза – це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

Відповідно до положень п.37.5 ст. 37 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником, або особою, відповідальність якої застрахована, має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

З огляду на зазначене позовні вимоги  щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування  у  розмірі 510 грн., необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

        Перевірив розрахунок заявлених позовних  вимог,  ліміт  відповідальності  страховика, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 1932,16грн. за вирахуванням франшизи обґрунтовані,  доведені   належним  чином  та  підлягають  задоволенню.

           Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

    На підставі статей 979, 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного  кодексу  України, статей 10, 27 Закону України „Про страхування”, ст. 37. 4, п.37.5 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", керуючись статтями 30, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк (далі – ВУСО), з позовом до  відповідача - відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Маріупольської дирекції м. Маріуполь (далі – Оранта), про стягнення збитків в порядку регресу в  сумі 2442,16грн.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Маріупольської дирекції (87549, м. Маріуполь, пр. Металургів, 99, ЄДРПОУ 24646497) на користь закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” (83000,                      м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ  31650052) збитки в сумі 1932,16грн.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк (далі – ВУСО), з позовом до  відповідача - відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Маріупольської дирекції м. Маріуполь (далі – Оранта), про стягнення збитків в порядку регресу в  сумі 510,00грн.

4. Стягнути  з відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Маріупольської дирекції (87549, м. Маріуполь, пр. Металургів, 99, ЄДРПОУ 24646497) на користь закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” (83000,                      м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ЄДРПОУ  31650052)  витрати по сплаті державного  мита  у  розмірі 80,70грн. та витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  у  розмірі 186,72грн.

     Видати накази після в ступу рішення у законну силу.

Суддя                                                                                              

Пом. с.:  Давидовська Т.В.

Надруковано 4 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – третій особі;

1 прим. – у справу.