Справа № 2-575

2009р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Оздоби М. О.,

при секретарі - Скиданенко Т.І.,

з участю прокурорів - Заріцької О.А.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа: Центр соціальної реабілітації «Ковчег» про позбавлення батьківських прав, передачу дитини та стягнення аліментів, суд, -

встановив:

Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації звернувся з позовом до ОСОБА_3 та просить постановити рішення, яким позбавити її батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на ті обставини, що малолітню дитину було вилучено працівниками ВКМСД Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві з квартири співмешканця відповідачки, в якій постійно зловживали алкогольними напоями. В листопаді 2007р. за заявою матері дитину було поміщено до Центру соціальної реабілітації «Ковчег», однак з цього часу відповідачка не прийняла мір для повернення дитини, паспорт не поновила, не працює, умови для належного проживання та виховання дитини створено не було. Оскільки ОСОБА_3 самоухилилась від виконання своїх батьківських обов»язків, позивач просить позов задовольнити, а також передати дитину відділу опіки та піклування Служби у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації для встановлення опіки та піклування і стягнути з відповідачки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, а також ті обставини, що вона любить доньку, працівники служби неправомірно забрали дитину, вона намагається відновити документи, в даний час неофіційно працює, до того знаходилась на утриманні матері свого співмешканця, вихованням доньки вона займалась, а у дитини було все необхідне.

Представник третьої особи - адміністрації центру соціальної реабілітації «Ковчег» в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, оскільки матір за час перебування дитини у закладі не прийняла мір для повернення дитини.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника третьої особи, думку прокурора, який вважав необхідним позов задовольнити в інтересах дитини, допитавши свідка та психолога, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 має малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6 - копія свідоцтва про народження).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується повідомленням Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві про те, що працівниками відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх малолітня ОСОБА_4 була вилучена з квартири АДРЕСА_1, також було повідомлено службу у справах дітей про те, що за даною адресою проживає неблагонадійна сім»я, яка зловживає спиртними напоями, в помешканні відсутні елементарні умови для проживання дитини, у зв»язку з чим було прийнято рішення про її вилучення, так як склалась загроза її здоров»ю (а.с. 9).

Як вбачається із листа Центру соціальної реабілітації «Ковчег», 19.11.2007р. до даного закладу на підставі заяви матері була зарахована малолітня ОСОБА_4., а ОСОБА_3 зобов»язувалась вирішити всі питання щодо документів, роботи та житла, придатного для проживання у строк до 01.08.2008р. (а.с. 12).

27.09.2008р. адміністрація центру соціальної реабілітації «Ковчег» звернулась до Служби у справах неповнолітніх з питанням щодо вирішення подальшої долі дитини, у зв»язку з тим що матір ОСОБА_3 не здійснила ніяких дій щодо повернення доньки до родини (а.с. 14).

Як пояснила в судовому засіданні відповідачка, вона нормально виховувала доньку, забезпечувала всім необхідним, дитина відвідувала школу, чому дитину забрали вона пояснити не може, в даний час у квартирі, де вона проживає разом із співмешканцем та його матір»ю, чисто, з актами обстеження житлово-побутових умов вона не погоджується, алкогольними напоями у їх сім»ї не зловживають, паспорт вона відновлює та працює неофіційно. Також відповідачка просила не позбавляти її батьківських прав, оскільки вона відвідувала дитину у центрі та у лікарні по мірі можливості, вважає, що донька може проживати з нею.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6, який є співмешканцем ОСОБА_3, пояснив, що вони вживають алкогольні напої як всі люди, жили нормально, а у дитини було все необхідне, проживають вони в основному за рахунок його матері, оскільки не працюють. ОСОБА_7 для допиту у якості свідка до суду не з»явилась.

Вирішуючи питання щодо необхідності задоволення позову, суд виходить також і з пояснень представника Центру соціальної реабілітації «Ковчег», яка пояснила, що хоча мати і відвідувала дитину у їх закладі, однак ніяких мір для її повернення не прийняла, допитаний у якості свідка психолог ОСОБА_8 підтримав висновок психологічного обстеження та підтвердив ті обставини, що дівчинка дуже засмучується, коли мама не приходить до неї в обіцяні дні.

Також суд враховує акти обстеження житлово-побутових умов від 08.10.2008р. та від 25.12.2008р. (під час перебування справи в провадженні суду), відповідно до яких санітарний стан квартири є незадовільним, умови для проживання малолітньої дитини не створено, а в квартирі знаходились особи в нетверезому стані (а.с. 15, 31), висновок служби у справах дітей від 31.10.2008р. про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 (а.с. 16-17), на неодноразові запрошення на засідання до служби для вирішення подальшої долі дитини ОСОБА_3 не з»являлась, а також іншими письмовими доказами, в тому числі характеристикою середньої загальноосвітньої школи № 206, відповідно до якої протягом навчання у школі мати дитини не цікавилась навчанням, батьківські збори не відвідувала, дитина приходила до школи в неохайному одязі (а.с. 7).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні та приймаючи до уваги, що судом достовірно встановлені обставини, що свідчать про ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов»язків, передбачених ст. 150 СК України, по вихованню та утриманню неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що згідно п.2 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав, відповідачкою не надано в судовому належних та допустимих доказів в обгрунтування заперечень проти позову, а тому позовні вимоги в інтересах дитини підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо передачі малолітньої дитини відділу опіки та піклування Служби у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації для встановлення опіки та піклування.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідачки аліменти на користь малолітньої ОСОБА_4 на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, оскільки особи, позбавленні батьківських прав не звільняються від обов»язку щодо утримання дитини.

 Керуючись ст. ст. 150, 164, 165, 180, 181, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

ОСОБА_3, 1979 року народження, не зареєстровану, фактично проживає в АДРЕСА_2 позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відділу опіки та піклування Служби у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації для встановлення опіки та піклування.

Стягнути з ОСОБА_3, 1979 року народження (прож: АДРЕСА_2, не зареєстрована, відомості про місце народження в матеріалах справи відсутні, не працюючу) аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.11.2008р. і до її повноліття.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.