Справа № 1-52

2009 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського A.M.,

при секретарі Поліщук О.В., Оберемко М. М.,

з участю прокурора Амельченка В.В.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Христинівка Черкаської області, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, не одруженого, працюючого: інспектором охорони ТОВ «Русь-інтернешенл», зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не засудженого, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_4, тимчасово проживаючого: АДРЕСА_5 (п/б), раніше не засудженого, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 10.01.2008 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, займаючись приватним перевезенням пасажирів та керуючи по дорученню автомобілем «Шевролет Авео» державний номерний знак НОМЕР_3, зупинився біля зупинки громадського транспорту станції метро «Житомирська» в м. Києві. Там він побачив припаркований на узбіччі проспекту Перемоги автомобіль НОМЕР_2, який також мав впізнавальний знак «автомобіль-таксі», за кермом якого знаходився громадянин ОСОБА_6 Обурившись тим, що громадянин ОСОБА_6 без домовленості із іншими водіями займається приватним перевезенням пасажирів і часто паркується біля станції метро «Житомирська» в м. Києві, ОСОБА_4 вирішив заборонити останньому в подальшому паркуватись для посадки пасажирів біля станції метро «Житомирська» в м. Києві.

З цією метою ОСОБА_4 підійшов до свого знайомого ОСОБА_5, який також постійно займається приватним перевезенням пасажирів і паркується біля станції метро «Житомирська», та запропонував останньому разом поговорити з громадянином ОСОБА_6

Погодившись на пропозицію ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з останнім, приблизно в 23 години 40 хвилин, підійшли до автомобіля за кермом якого знаходився громадянин ОСОБА_6 та наказали вийти з салону автомобіля. Однак громадянин ОСОБА_6, передбачаючи конфлікт, в категоричній формі відмовився виконувати їх вимогу, чим викликав до себе зі сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неприязнь. Тоді ОСОБА_5, відчуваючи до громадянина ОСОБА_6 особисті неприязні почуття, через відкрите скло дверцят автомобіля зі сторони водія, умисно правою рукою наніс декілька ударів по лівій вісонній частині голови громадянина ОСОБА_6 В цей час ОСОБА_4, діючи погоджено з ОСОБА_7, та також відчуваючи до громадянина ОСОБА_6 сильну неприязнь, відкрив праві передні дверцята автомобіля і кулаком правої руки став умисно наносити останньому удари по голові та тулубу. Продовжуючи далі свої злочинні дії ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 витягли громадянина ОСОБА_6 з салону автомобіля та, діючи погоджено між собою, почали почергово кулаками рук, а коли останній впав на землю, то ногами наносити удари по голові та різним частинам тулуба громадянина ОСОБА_6, доки останній не втратив свідомість.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 336/и від 29.05.2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спричинили громадянину ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: садни в області обличчя, перелому верхньо-очного краю лобної кістки зліва з переходом на дах глазниці, перелом стінок лобної пазухи зліва з вдавленням передньої стінки в порожнину пазухи, перелому скуло-орбітального комплекса зліва, травматичне пошкодження твердої мозкової оболонки, забій головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, не визнав та суду пояснив, що 10.01.2008 року, приблизно о 23 год. 00 хв. знаходився на зупинці громадського транспорту біля станції метро «Житомирська» в М. Києві. Пізніше до нього підійшов ОСОБА_5 Через деякий час до них під’їхав автомобіль «Ваз», в якому знаходився ОСОБА_6 Оскільки, ОСОБА_6 неодноразово таксував в даному місці, то ОСОБА_3 жестом руки показав останньому, щоб той їхав з вказаного місця. Однак останній залишався стояти на узбіччі проспекту Перемоги. Тоді ОСОБА_5 підійшов до вказаного автомобіля, та почав про щось розмовляти з ОСОБА_8. Через деякий час останній вийшов з салону автомобіля, та плюнув в обличчя ОСОБА_5 На цьому грунті між ними виникла бійка. Через деякий час почув крик ОСОБА_5 та побачив, що ОСОБА_6 вкусив ОСОБА_5 за палець. Тоді він штовхнув потерпілого в плечі, від чого останній впав на землю. Звідки в потерпілого тілесні ушкодження, не знає.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 121 ч. 2 КК України, не визнав та суду пояснив, 10.01.2008 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, на зупинці громадського транспорту станції метро «Житомирська» в м. Києві зустрів свого знайомого ОСОБА_4, з яким постійно займається приватним перевезенням пасажирів. Спілкуючись з останнім, побачив, як навпроти автомобіля ОСОБА_4 припаркувався автомобіль «ВАЗ». ОСОБА_4 звернув його увагу на дане авто та сказав, що водій постійно забирає клієнтів, що треба з ним розібратися. Підійшов до потерпілого та попросив його від’їхати, щоб уникнути сварки з ОСОБА_4 Тут підійшов ОСОБА_4, став поруч і вдарив потерпілого. Тоді останній сів в машину. А ОСОБА_4 відкриши передні дверцята автомобіля, став виштовхувати потерпілого з машини, наносити йому удари. Потерпілий вийшов з машини. Тоді ОСОБА_4 наніс потерпілому ще один удар, від чого останній впав та почав втрачати свідомість. Він намагався його привести до тями. Коли потерпілий прийшов до тями, то вкусив його за палець. Потім хотів викликати міліцію, та не встиг, так як вони вже приїхали.

Не дивлячись на те, що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину в скоєному не визнали, перекладаючи її один на одного, їх вина повністю підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_8, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року, приблизно о 23 годині 10 хвилин, він під’їхав до станції метро «Житомирська» в м. Києві, де зупинивши автомобіль на узбіччі проспекту Перемоги, став очікувати на клієнтів.

Через деякий час побачив, як швидким кроком йдуть до нього ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Відразу зачинив двері автомобіля. Підійшовши до водійських дверцят його автомобіля, ОСОБА_5, через відкрите скло сказав йому їхати з даного місця, на що він відмовився. Через кілька секунд через відкрите вікно кулаком було нанесено удар в ліву лобну частини голови. Після цього хтось з них схопив рукою за комір одягу та почав притискати до дверцят автомобіля. Потім ОСОБА_4 оббігши автомобіль, відчинив передні двері на нахиливши тулуб до салону автомобіля, кулаком декілька разів вдарив по правій скровеневій частині голови та тулуба. Відчинивши передні двері ОСОБА_5 та ОСОБА_4, виштовхали з салону автомобіля. Не пам»ятає, хто з них які удари наносив, куди і чим. Впав та втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то побачив, що вже приїхали працівники міліції.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року, у вечірній час, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 прогулювались неподалік станції метро «Житомирська» в м. Києві. На узбіччі проспекту Перемоги побачив автомобіль «Ваз», та двох чоловіків, які витягли водія із зазначеного автомобіля та почали його бити, від чого той втратив свідомість. Через деякий час на місце події приїхали працівники міліції;

•   -     показаннями свідка ОСОБА_10, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року, у вечірній час, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 прогулювались неподалік станції метро «Житомирська» в м. Києві. Бачив, як підсудні наносили удари руками і ногами потерпілому, внаслідок чого потерпілий втрачав свідомість;

•   -     показаннями свідка ОСОБА_11, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року, приблизно в 23 годині 30 хвилин, стояв біля станції метро «Житомирська» в м. Києві разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13. До них підійшов ОСОБА_3, а пізніше підійшов ОСОБА_4 Останній сказав, що на їхньому місці стоїть чужа машина, з водієм якої слід розібратись. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до зазначеної машини. ОСОБА_4 через відкрите водійське скло почав наносити удару потерпілому. Коли потерпілий вийшов з машини, то ОСОБА_4 почав наносити удари потерпілому. Після чого потерпілий впав на землю, та втратив свідомість, а ОСОБА_3 нахилившись над ним став приводити його до тями. Коли потерпілий прийшов до тями, то вкусив за палець ОСОБА_3 ;

•   -     показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які під час судового слідства дали аналогічні показання свідку ОСОБА_11;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року був свідком бійки біля станції метро «Житомирська». Бачив, як ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_8 Потерпілий впав, а ОСОБА_3 наніс потерпілому ще декілька ударів ногами;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року бачив, як ОСОБА_3 кілька хвилин наносив удари ОСОБА_8 Поруч з ними стояв ОСОБА_4 Коли ОСОБА_3 закричав, то ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_8, від чого останній впав на землю, а ОСОБА_3 почав наносити удари ногами потерпілому;

показаннями свідка ОСОБА_17, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року, ввечері він разом зі своїм братом та сусідом знаходився поблизу станції метро «Житомирська». Бачив, як два чоловіки б»ють одного. Пізніше приїхали працівники міліції

- показаннями свідка ОСОБА_18, який під час судового слідства пояснив, що 10.01.2008 року, приблизно в 23 годині йому зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що його побили. ОСОБА_6 попросив його приїхати до станції метро «Житомирська», та забрати звідти його машину, що він і зробив разом із своїм товаришем. Коли вони приїхали до станції метро «Житомирська», то там вже були працівники міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка під час судового слідства пояснила, що працює старшим слідчим СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві. В її провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ст. 121 ч.2 КК України, слідство по зазначеній справі проводилось без порушення будь-яких кримінально - процесуальних норм. Підсудні давали покази добровільно, читали та підписували свої покази

•   -     протоколом впізнання від 26.03.2008 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_4 як на особу яка 10.01.2008 року спричинила тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_8 (а.с. 349, т.1);

•   -     протоколом впізнання від 26.03.2008 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_5 як на особу яка 10.01.2008 року спричинила тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_8 (а.с. 352, т.1);

•   -     протоколом очної ставки від 26.03.2008 року проведеною між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_8, під час якої останній повністю підтвердив свої покази (а.с. 291-294, т.1);

•   -     протоколом очної ставки від 26.03.2008 року проведеною між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_8, під час якої останній повністю підтвердив свої покази (а.с. 285-288, т.1);

•   -     протоколами відтворення обстановки й обставин місця події за участю потерпілого ОСОБА_8 та свідків громадян ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, згідно яких останні розказали і показали як і де проходила бійка між підсудніми та потерпілим (а.с. 310-323, 324-330, 331-337, 338-343, т.1);

•   -     висновком судово-медичної експертизи № 336\и від 29.05.2008 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: садни в області обличчя, перелому верхньо-глазничного краю лобної кістки зліва з переходом на кришу глазниці, перелом стінок лобної пазухи зліва з вдавленням передньої стінки в полость пазухи, перелому скуло-орбітального комплекса зліва, травматичне пошкодження твердої мозкової оболонки, забій головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння (а.с. 205-207, т.1);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 338\И від 29.05.2008 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми: садни в області обличчя, перелому верхньо-глазничного краю лобної кістки зліва з переходом на кришу глазниці, перелом стінок лобної пазухи зліва з вдавленням передньої стінки в полость пазухи, перелому скуло-орбітального комплекса зліва, травматичне пошкодження твердої мозкової оболонки, забій головного мозку (а.с. 212-213, т.1).

Доводи підсудного ОСОБА_4 про те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 причинив ОСОБА_5, як і доводи підсудного ОСОБА_5 про те, що тілесні ушкодження підсудному причинив ОСОБА_4, суд вважає не доведеними в судовому засіданні і розцінює, як їх бажання уникнути відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються показами потерпілого, свідків, що наведені вище, які суд відносить до достовірних, сукупністю досліджених доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю доведена, а кваліфікація їх дій за ст. 121 ч.2 КК України вірна, оскільки вони, групою осіб, умисно спричинили умисні тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя потерпілого в момент заподіяння.

Призначаючи підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особи підсудних, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають, вчинений ними злочини, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено. На підставі чого суд вважає, що підсудним необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов заявлений Київської міською клінічною лікарнею № 17 на загальну суму 1587 гривень 96 копійок підлягає задоволенню, оскільки злочинними діями підсудних їй завдано матеріальних збитків на зазначену суму.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі кожному.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рахувати з 21.03.2008 року.

Цивільний позов Київської міською клінічною лікарнею № 17 задовольнити, стягнувши із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно 1587 гривень 96 копійок матеріальної шкоди на користь останньої, (р/р № 35423005001329 в ГУДК в м. Києві, МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в тож же строк з моменту вручення їм копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.