Справа № 2а-59/2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Твердохліб В.А.,
при секретарі Самокиші В.Ю.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника 3-ї особи Войтович В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві в особі Відділу громадянства іміграції та реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_4 начальника ВГІРФО Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, 3-тя особа: КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» про визнання протиправними дії щодо відмови у реєстрації за місцем проживання та про зобов»язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в грудні 2008 року звернувся в суд з вказаним позовом до відповідача та просив постановити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність начальника ВГІРФО Святошинського району м. Києва щодо не розгляду по суті скарг про реєстрацію по обраному місцю проживання в кімнаті АДРЕСА_2 та відмову у реєстрації позивача за вищевказаною адресою і зобов»язати відповідача зареєструвати позивача по обраному місцю проживання.
В позові посилався на те, що він постійно проживає разом з дружиною ОСОБА_5, шлюб з якою зареєстровано 15.12.2007 року, та донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою; підставою для вселення дружини був ордер, виданий в установленому законом порядку 03.09.1984 року.
До цього він був зареєстрований в АДРЕСА_1, однак рішенням Ленінградського районного суду м. Києва у 1997 році був визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням; в липні 2008 року він отримав паспорт та адресний листок вибуття, з якого вбачається, що 26.07.1998 року він був знятий з реєстрації за вищевказаною адресою.
01.08.2008 року позивач звернувся до відповідачів зі скаргою з приводу протиправних дій посадових осіб щодо зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання і отримання талону зняття з реєстрації та просив пояснити чи має він право звернутися безпосередньо до відповідача з питання реєстрації за обраним місцем проживання; 15.08.2008 року він отримав відповідь від Відділу громадянства іміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, однак вказаний лист не містить жодного роз»яснення з приводу питання його реєстрації. 03.10.2008 року йому було видано талон зняття з реєстрації та 20.10.2008 року він звернувся до паспортиста КП «Спецжитлофонд» з приводу прийняття від нього документів та реєстрації за фактичним місцем проживання в кімнаті АДРЕСА_2.
В прийомі документів паспортисткою йому було відмовлено, а тому він і його дружина письмово звернулися до директора КП «Спецжитлофонду» та 29.10.2008 року отримали письмову відмову з посиланням на розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 2073 від 03.12.2007 року «Про визнання АДРЕСА_1 непридатним для проживання».
07.11.2008 року позивач вдруге звернувся до відповідачів зі скаргою з приводу реєстрації його за фактичним місцем проживання та листом від 12.11.2008 року відповідач відмовив в реєстрації, рекомендував звернутися до керівництва 3-ї особи. Таким чином на час звернення позивача до суду питання реєстрації позивача не вирішено, а тому він змушений звернутись за захистом своїх інтересів до суду. На підставі ст. ст. 19, 33, 40, 55 Конституції України, ст. ст. 6, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п.14 ст. 10 Закон України «Про міліцію», ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 18, 19, 162 КАС України просив позов заодольнити.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду свого представника з належним чином оформленою довіреністю, тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд, з врахуванням думки осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Представник 3-ї особи проти позову заперечувала та просила постановити рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 відповідно до розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 2037 від 03.12.2007 р. «Про визнання будинку АДРЕСА_1 непридатним для проживання» визнано непридатним для проживання, а тому неможливо проводити реєстрацію громадян в даному будинку, оскільки в даний час проводиться відселення з вказаного будинку громадян, які там зареєстровані.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ордеру № 37 від 03.09.1984 року ОСОБА_5 надано право на заняття кімнати АДРЕСА_2, площею 16, 0 кв. м. (а.с. 8).
Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу 15 грудня 2007 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 01 липня ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_6.(а.с. 10).
З адресного листка вибуття від 24.03.1998 року видно, що позивача по рішенню суду виписано з квартири АДРЕСА_1.(а.с. 12).
Як вбачається з талону зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання від 03.10 2008 року позивач знятий з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою вибуває для реєстрації за фактичним місцем проживання в кімнату АДРЕСА_2.(а.с. 13).
20.10.2008 року позивач та його дружина звернулися до директора КП «Спецжитлофонд» зі скаргою на дії паспортиста ОСОБА_7, оскільки остання відмовила їм в прийнятті документів на реєстрацію за фактичним місцем проживання.(а.с. 19-20).
Заступником директора КП «Спецжитлофонд» 29.10.2008 р. на ім»я дружини позивача надано відповідь щодо відмови в реєстрації ОСОБА_3, з якої вбачається, що оскільки згідно з розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 03.12.2007 р. № 2073 будинок АДРЕСА_1 визнано непридатним для проживання та проводиться відселення всіх його мешканців, то для задоволення прохання про реєстрацію в даному будинку підстав немає.(а.с. 27).
01.08.2008 року та 07.11.2008 року позивач рекомендованими листами звертався зі скаргами до Відділу ГІРФО Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в яких просив надати йому письмову відповідь щодо законності вчинених дій щодо зняття його з реєстрації та чи буде від нього прийнята заява на реєстрацію по фактичному місцю проживання за відсутністю талонів зняття з реєстрації та чи має він можливість звернутись безпосередньо до ВГІРФО з заявою про реєстрацію за місцем проживання, якщо так, то просив роз»яснити в якому саме порядку слід проводити звернення.(а.с. 21-22, 24-25).
12.08.2008 року (а.с. 23) та 12.11.2008 року (а.с. 26) відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» надано позивачу відповіді, а тому на думку суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності начальника ВГІРФО Святошинського району м. Києва з приводу не розгляду по суті скарг позивача про реєстрацію по обраному місцю проживання і в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Статтею 33 Конституції України, кожному гарантується вільний вибір місця проживання за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Стаття 11 - та вищевказаного закону вказує на те, що реєстрація місця проживання особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації, яким є відповідач у справі.
Розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 2037 від 03.12.2007 р. «Про визнання жилого будинку АДРЕСА_2 непридатним для проживання»(а.с. 35) вказує на те, що даний будинок є непридатним для проживання, однак ніяким чином не вказує на те, що реєстрація громадян, які проживають у вказаному будинку заборонена, а тому немає підстав для відмови в реєстрації позивача за даною адресою.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме квитанцій по сплаті житлово-комунальних послуг по кім. № АДРЕСА_2 вказана оплата нараховується, починаючи з 2002 року з розрахунку на три особи.(а.с. 15).
Відповідно до ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією та наймачем - громадянином на ім»я якого видано ордер.
Згідно ст. 64 ЖК України, члени сім*ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов*язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
До членів сім*ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім*ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Частина 1 статті 65 ЖК України вказує на те, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків а також інших осіб.
Частиною 2 статті 65 ЖК України передбачено, що особи, які вселилися в жиле приміщення як члени сім*ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім*ї права користування жилим приміщенням. Якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім*ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Як вбачається з матеріалів справи згода дружини позивача на реєстрацію його в вказаній кімнаті є, тобто відсутні підстави для відмови в реєстрації позивача за даною адресою.
23.02.2009 року позивач звертався до директора КП «Спецжитлофонд» з приводу відмови паспортистом ОСОБА_8 документів для реєстрації за місцем проживання (а.с. 72) та 27.02.2009 року отримано відповідь, якою відмовлено у реєстрації в гуртожитку по АДРЕСА_2.(а.с. 73).
ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлює вичерпний перелік документів, які слід подавати для проведення реєстрації за обраним місцем проживання, вказаний перелік позивачем та його дружиною витримано, а тому немає підстав для відмови в проведенні реєстрації позивача за його місцем проживання.
Керуючись ст. ст. 61, 64, 65, 66 ЖК України, ст. 3З, 40, 55 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 69-72, 79, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Відділу громадянства іміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві у реєстрації ОСОБА_3 в кім. АДРЕСА_2 та зобов»язати Відділ громадянства іміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві зареєструвати ОСОБА_3 в АДРЕСА_2
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів, починаючи з 9 квітня 2009 року - дня виготовлення постанови у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.