Справа № 635/295/19

Провадження № 2-п/635/32/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань Євсюков О.В,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача – ОСОБА_3 ,

третя особа – ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходилася цивільна справа за зазначеним позовом.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_4 про стягнення аліментів задоволений: з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 05 січня 2019 року на період його навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

30 червня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року, посилаючись на наступні обставини. Так, відповідач зазначає, що вказане рішення було постановлено за відсутності відповідача, який на цей час перебував за кордоном, а отже не міг бути повідомленим про день, час та місце розгляду справи. Про існування заочного рішення відповідач дізнався випадково 23 червня 2020 року з веб-сайту «Судова Влада України». Із вказаним рішенням не згодний, оскільки судом під час його ухвалення не встановлені всі обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема не встановлена спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Представник відповідача ОСОБА_2 – Орел В.В., який діє на підставі ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності, в якій просив задовольнити заяву про перегляд заочного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, надали суду заяву, в якій просила розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи №635/295/19, вважає заяву про перегляд заочного рішення такою, що підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 09 липня 2020 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України 04 березня 2019 року, про що в матеріалах справи маються відповідні документи. Заяв про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин неявки у судове засідання або про розгляд справи за його відсутності від відповідача на день розгляду справи не надходило.

Отже, при ухваленні заочного рішення від 09 липня 2019 року підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України судом встановлено не було.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, зі змісту зазначеної норми випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливо у випадку встановлення судом двох обставин:

-відповідач не зявився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

-докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, відповідач у своїй заяві не зазначає жодної обставини, яка б не була врахована під час постановлення заочного рішення від 09 липня 2019 року, не надає жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи та не зазначає про такий доказ в своїй заяві. Незгода відповідача з правовою оцінкою та аналізом існуючих доказів може бути підставою для апеляційного оскарження рішення суду, а не для скасування заочного рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд приходить до висновку, що обставини, викладені заявником в заяві про перегляд заочного рішення не можуть бути підставою для скасування заочного рішення.

Відповідно дост.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із основних аспектів верховенства права, яке гарантоване ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є принцип юридичної певності, який вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Христов проти України» від 19.02.2009 року заява №24465\04, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів(справа "Брумарескупроти Румунії").

Юридична (правова)певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона немає права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Отже, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, передбачених ст.288 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 287, 288 України, суд,-

У Х В А Л И В :

У Х В А Л И В :

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення аліментів залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення аліментів може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя  Т.В. Бобко