Справа №  1-27/2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого        Денисової Т.С.

при секретарі                                           Халупа М.С.

з участю прокурора                                 Маржана В.І.

потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1

захисника                                                 ОСОБА_2

розглянуши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.Борщеві  справу  про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Бурштин Галицького району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, освіта середня, неодруженої, непрацюючої, жительки с.Козаччина Борщівського району Тернопільської області, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.185 КК України,

встановив :

Підсудна ОСОБА_3 14 січня 2007 року в 2 годині ночі, знаходячись в житловому будинку ОСОБА_1, що у с.Козаччина Борщівського району та перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрала з шафи однієї з кімнат будинку 2500 грн., що належали  потерпілому ОСОБА_1.

Підсудна ОСОБА_3 вину у вчиненому визнала повністю і суду пояснила, що з вечора 13 січня 2007 року разом із співжителем ОСОБА_4 знаходилася в будинку сусіда ОСОБА_1, де усі троє розпивали спиртні напої. Будучи у стані сп»яніння, в неї виник намір на викрадення грошей потерпілого. Вона знала, що гроші потерпілий зберігає у шафі, оскільки не раз позичала у нього їх. Того ж вечора потерпілий відмовився позичити їй 100 грн. Скориставшись станом сп»яніння потерпілого, зайшла до іншої кімнати, знайшла ключ від шафи і викрала з-під складеної білизни 2500 грн. Гроші витратила 14 січня 2007 року на придбання одягу для дочки, побутових речей, речей для власного користування, продуктів харчування у м.Чернівці. У вчиненому розкаюється. Цивільний позов визнає. Зобов»язується влаштуватися на роботу і повернути гроші потерпілому.

Крім повного визнання своєї вини підсудною, її вина у скоєному підтверджується іншими матеріалами справи.

Так потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що підсудня разом із ОСОБА_4 дійсно перебували з вечора 13 січня 2007 року у нього в будинку, де розпивали алкогольні напої. Сиділи до 3 години ночі. Під час розпиття горілки підсудна часто виходила з кімнати. Крадіжку грошей виявив біля 15 години 14 січня. Гроші тримав під білизною у шафі. Підсудна згодом зізналася йому у вчиненні крадіжки. Позов підтримує, підсудну просить суворо не карати.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_4 (а.с.55) вбачається, що 14 січня 2007 року в м.Чернівці підсудна показала йому 2500 грн. і повідомила, що позичила їх у потерпілого.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, будучи допитаними на досудовому слідстві, що вбачається з їх протоколів допиту (а.с.41, 42, 50) пояснили, що бачили в підсудної вночі 14 січня 2007 року багато грошей, в ввечері того ж дня вона привезла додому продукти харчування, одяг для дитини.

З протокоу відтворення обстановки та обстан події (а.с.45-49) встановлено, що крадіжку грошей підсудна вчинила із шафи будинку потерпілого.

При огляді місця події 14 січня 2007 року, що вбачається з протоколу огляду (а.с.13) в помешканні підсудної вилучені речі, куплені підсудною в м.Чернівці за викрадені гроші: дитячі чобітки, дитячі кросівки, шарф та шапочка, мобільний телефон «Моторола» зі стартовим пакетом та фотоапарат «Скіна».

Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд вважає, що підсудна ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, а саме 2500 грн., що належали ОСОБА_1, і такі її дії слід кваліфікувати за ч.І ст.185 КК України.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння і вважає, що покарання їй слід обрати у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд враховує особу підсудної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітню дитину, її молодий вік, пом"якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, думку потерпілого про незастосування до неї суворої міри покарання.

За таких обставин суд вважає, що її виправлення можливе без відбування покарання, а тому слід застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України на підсудну ОСОБА_3 слід покласти певні обов"язки.

Потерпілий ОСОБА_1 пред"явив до ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування 2500 грн. матеріальної шкоди.

Суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Речові докази, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Борщівського РВ УМВСУ: фотоапарат «Скіна», мобільний телефон «Моторола», стартовий пакет «АСЕ» слід передати в дохід держави; дитячі зимові чобітки, дитячі кросівки, шапку та шарф слід передати підсудній.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

засудив :

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.185 КК України і призначити покарання 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від

відбування покарання - позбавлення волі на 1 рік із випробуванням з іспитовим

строком 1 (один) рік.                                                                     

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 обов'язок в період іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п»ятсот) грн. матеріальної шкоди.

Речові докази: фотоапарат «Скіна», мобільний телефон «Моторола», стартовий пакет «АСЕ», дитячі зимові чобітки, дитячі кросівки, шапку та шарф передати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.