Справа № 2-1822/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 червня 2009 року Солом’янськиЙ районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Коробенко С. В.

при секретарі. Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_2, третя особа по справі - Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського РУГУ МВС України, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 з 1984 року по теперішній час зареєстрована, але з 2005 року фактично не проживає відповідач по справі ОСОБА_2

У 1984 році Відповідач був поселений в гуртожитку та зареєстрований за вказаною адресою.

На сьогоднішній день в кімнаті особистих речей Відповідача немає, квартплата не проводиться, кімнатою Відповідач не цікавиться, кореспонденція не надходить, місце знаходження та роботи Відповідача невідомі.

На підставі викладеного, представник Позивача у судовому засіданні просив визнати Відповідача такою, що втратила право на користування спірним жилим приміщенням, оскільки вона не проживає в ньому понад останні шість місяців без поважних причин.

Третя особа по справі направила до суду клопотання про слухання справи у відсутність представника ВГЕРФО, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про день і час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила. Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України за згодою представника Позивача ухвалив розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів у відсутність Відповідача, оскільки її неявка не перешкоджає постановлению заочного рішення.

Вислухавши представника Позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Гуртожиток по АДРЕСА_1 з 1976 року знаходиться на балансі Київського будівельно-монтажного управління № 1 ДТГО «Південно-Західна залізниця» (а.с. 20).

Відповідно до довідки за формою № 3 ОСОБА_2 була зареєстрована в гуртожитку по АДРЕСА_1 з 03.01.1984р. (а.с. 7).

Згідно довідки БМУ № 1 ДТГО ПЗЗ з 2005 року ОСОБА_2 у гуртожитку не проживає, квартплату та оплату за комунальні послуги не здійснює (а.с. 8).

Факт непроживання ОСОБА_2 в гуртожитку підтверджується складеними у встановленому порядку актами (а.с. 14-18).

Таким чином, суд вважає доведеним факт непроживання ОСОБА_2 в гуртожитку по АДРЕСА_1 протягом тривалого терміну без поважних причин.

Згідно зі ст. ст. 71, 72 ЖК України у разі відсутності без поважних причин в житловому приміщенні більше шести місяців наймача або членів його сім’ї в судовому порядку зазначені особи визнаються такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Що стосується вимоги Позивача, про зобов’язання ВГІРФО зняти з реєстраційного обліку Відповідача суд вважає, що вона є зайвою, оскільки відповідно до Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого Постановою KM України від 16.01.2003 року № 35, зняття з реєстраційного обліку здійснюється в тому числі на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, а тому при задоволенні вимог про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, окремого застереження щодо зняття з реєстрації не потребується.

З огляду на викладене, на підставі аналізу зібраних по справі доказів, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а Відповідач підлягає визнанню таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана через Солом’янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.