Справа № 2-1626\08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2008 р. Деснянський районний суд м.Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

При секретарі     Мелешко В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві     позовну заяву ОСОБА_1   до   ОСОБА_2,   3-я   особа приватний нотаріус Сербін М.Г. про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

Встановив:

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 недійсним.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що батько позивачки ОСОБА_3 скоїв ДТП, в якому загинула особа, в результаті чого він притягувався до кримінальної відповідальності. Маючи у власності спірну квартиру, він боявся, що вона буде продана для відшкодування шкоди потерпілим, тому вирішив шляхом відчудження квартири уникнути матеріальної відповідальності. 22.11.2001 року ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 за 11573 грн 01 коп. хоча позивачці відомо, що між ними була усна домовленість, що після закриття кримінальної справи квартира відповідачкою буде повернута. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Потерпілі ОСОБА_4 зверталися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, однак, їм було відмовлено. Після закінчення провадження по всих справах відповідачка відмовилася передати квартиру батька їй як спадкоємиці. Тому вона змушена звертатися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним як мнимої угоди та визнання за нею права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Відповідачка проти позовних вимог заперечувала, пояснила, що між нею та батьком позивачки була укладена угода купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, це була його особиста воля, вона передала кошти за квартиру і як встановлено судом є добросовісним набувачем спірної квартири, тому просить в позовних вимогах відмовити.

3-я особа приватний нотаріус Сербін М.Г. в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що в позові повинно бути відмовлено із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22.11.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Сербіним М.Г. ( а.с.26)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер-свідоцтво про смерть ( а.с.9)

Позивачка просить визнати договір купівлі-продажу квартири недійсним, оскільки вважає вказану угоду мнимою, укладеною без наміру створити юридичні наслідки, а з метою ухилитися від відповідальності по іншій справі.

Суд перевірив доводи і заперечення сторін і встановив, що ОСОБА_4. , потерпіла по кримінальній справі, зверталася до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

В ході судового засідання сам ОСОБА_3 в особі його представника позовні вимоги не визнавав і пояснював, що він дійсно мав намір продати квартиру, так як йому необхідні були кошти.

Рішенням Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва від 4.09.2007 року ОСОБА_2 визнана добросовісним набувачем спірної квартири (а.с.20)

Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні позивачка та її представник вказали, що з моменту укладання договору купівлі-продажу їй було відомо про існування вказаної угоди, однак, вона не оспорювала її.

Після смерті ОСОБА_3 позивач як спадкоємець до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Посилання позивачки на те, що вона фактично прийняла спадщину, так як користувалася квартирою, в судовому засіданні нею не доказано, крім того, воно спростовується поясненнями відповідачки та наданими нею квитанціями про те, що вона користується спірною квартирою та сплачує квартирну плату та комунальні витрати. ( а.с. 35-38).

Проаналізувавши та оцінивши всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в позові ОСОБА_1 повинно бути відмовлено, так як доказів того, що угода між її батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була (мнимою) недійсною вона суду не надала.

Суд також відмовляє в частині позову про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, оскільки на момент смерті спадкодавця він не був власником квартири, так як за договором купівлі-продажу відчужив її відповідачці ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 212, 213 ЦПК України, ст. 58 , 48 ЦК України ( в редакції 1963р),

Вирішив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду . Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі   заяви про апеляційне оскарження рішення суду.