Постанова

Іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа №552/2774/19

провадження №61-21379св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Київський відділ державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

відповідач - державне підприємство «СЕТАМ»,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - кредитна спілка «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ»,

третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства «СЕТАМ» на постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів Карпушина Г. Л., Бутенко С. Б., Одринської Т. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Київський ВДВС м. Полтава), державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 , в якому просив поновити строк на оскарження результатів торгів та:

- визнати недійсними електронні торги, що відбулися 15 червня 2017 року з продажу однокімнатної квартири загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати протокол проведення електронних торгів від 15 червня 2017 року, складеного за результатами електронних торгів з продажу однокімнатної квартири загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 03 липня 2017 року, затверджений начальником Київського ВДВС м. Полтави Міщаніном О. В. 03 липня 2017 року та підписаний державним виконавцем Київського ВДВС м. Полтави Гречківською Ю. В., при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №52719757;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 11 липня 2017 року, видане приватним нотаріусом Дробітько В. В., Полтавський міський нотаріальний округ, Полтавська область, на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником Київського ВДВС м. Полтави Міщаніном О. В. 03 липня 2017 року, яке складається з квартири АДРЕСА_2 , що має загальну площу 30,4 кв.м, житлову площу 17,2 кв.м;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36085645 від 11 липня 2017 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , номер запису 21331673 від 11 липня 2017 року.

Позов мотивовано тим, що позивач на підставі договору дарування був власником квартири АДРЕСА_2 .

04 квітня 2013 року між кредитною спілкою «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» (далі - КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ», кредитна спілка) та позивачем укладено кредитний договір, у забезпечення виконання умов якого останній передав в іпотеку належну йому квартиру.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року у справі №552/2428/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 84 240 грн та судові витрати в сумі 515,20 грн.

На виконання вказаного рішення, Київський ВДВС м. Полтави передало квартиру до ДП «СЕТАМ» для реалізації з електронних торгів, про що розміщено оголошення про проведення електронних торгів предмета іпотеки з його початковою ціною 175 200 грн.

15 червня 2017 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги, на які виставлено однокімнатну квартиру загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 175 200 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2 .

Підставою для проведення прилюдних торгів стало зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» загального боргу у розмірі 84 755,20 грн.

Позивач посилався на те, що електронні торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, початкова ціна, яка визначена для продажу квартири, не відповідала дійсній її вартості. На підтвердження даної обставини позивач надав суду звіт про незалежну оцінку майна станом на 25 квітня 2017 року, яка складає 344 310,40 грн. Квартира АДРЕСА_2 виставлена на торги державним виконавцем 05 травня 2017 року за ціною 219 000 грн, вказані торги не відбулися.

Відповідно до частини п`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85%, а рухоме майно - 75% його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Згідно Розділу («Повторні електронні торги») Порядку реалізації арештованого майна (наказ Міністерства юстиції України №2831/5 від 29 вересня 2016 року) не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85%, а рухоме майно 75% його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, в порушення вказаних норм Закону та Порядку реалізації майна, нерухоме майно (квартира) виставлене та продане за початковою вартістю 175 200 грн, що становить 80% від вартості визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Перші торги були проведені 05 травня 2017 року, повторні торги проведені 15 червня 2017 року, тобто з порушенням частини другої статті 49 Закону України «Про іпотеку».

20 червня 2017 року Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ зупинено виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року у справі №552/2428/14-ц, на виконання якого здійснювалася реалізація квартири.

Незважаючи на зупинення виконання рішення, 03 липня 2017 року державним виконавцем Київського ВДВС м. Полтави, складено акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником Київського ВДВС м. Полтави.

Із вказаного акту від 03 липня 2017 року вбачається, що реалізація предмета іпотеки здійснена при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення: 15 327,23 грн на користь КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» заборгованості за кредитом та 182 грн судових витрат згідно виконавчого листа №552/2428/14-ц від 29 жовтня 2015 року; 84240 грн кредитної заборгованості та 515,20 судових витрат на користь кредитної спілки, а також 243,60 грн на користь КП «Полтаватеплоенерго».

Рішення про стягнення вказаних сум скасовані на момент реалізації квартири та складання акту ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року у справі №552/2428/14-ц, що свідчить про незаконність дій по стягнення вказаної суми.

Судове рішення про стягнення 84 240 грн кредитної заборгованості та 515,20 грн судового збору на користь КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» змінено постановою апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2019 року у справі №552/2428/14-ц, якою встановлено, що з огляду на особливий період у відповідності до Закону з ОСОБА_1 мало бути стягнуто не 84 200 грн, а 36 800 грн.

Відповідно до пункту 4 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна акт складається державним виконавцем та затверджується начальником відділу протягом п`яти робочих днів після повного розрахунку переможця за придбане майно.

Переможець торгів ОСОБА_2 , платіжним дорученням від 16 червня 2017 року перерахував грошові кошти в сумі 166 400 грн на рахунок Київського ВДВС м. Полтави, тобто здійснив повний розрахунок.

Всупереч вказаній нормі, акт складено та затверджено на 10 робочий день, тобто вчинено з порушенням положень Порядку реалізації арештованого майна.

Позивач вважає, що акт про реалізацію предмета іпотеки від 03 липня 2017 року складено з порушенням норм Закону та Порядку реалізації арештованого майна, фіксує стягнення виконавчою службою вже скасованої заборгованості, та постановлений з порушенням процедури, а відтак підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Квартира АДРЕСА_2 , яка реалізована з прилюдних торгів з порушенням вимог закону, є єдиним житлом позивача. Іншого житла він не має.

Фактично, позивача, в порушення закону, позбавлено єдиного житла, при цьому виконавець не вжив заходів для стягнення заборгованості із заробітної плати чи інших виплат.

Крім того, частиною сьомою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено стягнення на єдине житло боржника, у разі заборгованості менше 64 000 грн. У боржника була наявна заробітна плата та рухоме майно, на яке можна було звернути стягнення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 червня 2019 року у складі судді Турченко Т. В. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що проведення електронних торгів проведено з дотриманням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 30 вересня 2016 року та вимог чинного законодавства, а отже відсутні підстави для визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу електронних торгів, акту реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, державної реєстрації.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення позовних вимог з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Визнано недійсними електронні торги, що відбулися 15 червня 2017 року з продажу однокімнатної квартири позивача загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано протокол проведення електронних торгів від 15 червня 2017 року, складений за результатами електронних торгів з продажу однокімнатної квартири позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 03 липня 2017 року, затверджений начальником Київського ВДВС м. Полтави 03 липня 2017 року та підписаний державним виконавцем Київського ВДВС м. Полтави, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №52719757.

Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 11 липня 2017 року, посвідчене приватним нотаріусом Дробітько В. В., Полтавський міський нотаріальний округ, Полтавська область, на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником Київського ВДВС м. Полтави 03 липня 2017 року, яке складається з квартири АДРЕСА_2 , що має загальну площу 30,4 кв.м, житлову площу 17,2 кв.м.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36085645 від 11 липня 2017 року, приватний нотаріус Дробітько В. В., Полтавський міський нотаріальний округ, Полтавська область про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , номер запису 21331673 від 11 липня 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34448953000.

В іншій частині (в частині поновлення строку позивачу звернення до суду) судове рішення залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що за відсутності вини позивача, з останнього була стягнута сума боргу (яка дозволяла проведення реалізації його житла), хоча її розмір не відповідав вимогам закону і фактично становив суму (36800 грн), при якій реалізація не здійснюється, що в подальшому знайшло своє підтвердження у рішенні суду від 25 лютого 2019 року. Формально дії відповідачів з реалізації іпотечного майна відбувалися відповідно до норм закону, якими врегульовано дані правовідносини, разом з тим мало місце порушення конституційних прав позивача на власність і на єдине житло.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміст правочину, яким є оскаржувані позивачем прилюдні торги з продажу належного йому нерухомого майна, на момент його вчинення не відповідав вимогам закону та порушував права позивача, вимоги останнього про визнання його недійсним є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Оскільки інші вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування його державної реєстрації є похідними та відповідно також вчиненні з порушенням закону та необхідні для реального і ефективного захисту прав позивача, вони також підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ДП «СЕТАМ», не погоджуючись з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оспорювані позивачем електронні торги проводились у відповідності з приписами Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

Порушення Закону України «Про виконавче провадження» має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Судами не можуть братись до уваги посилання позивача на дії державного виконавця, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади не може відбуватись в межах розгляду цивільної справи, про визнання електронних торгів недійсними, а тільки в межах скарги на дії державного виконавця.

Враховуючи, що нерухоме майно, а саме: однокімнатана квартира загальною площею 30,4 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом іпотеки, то до його реалізації на прилюдних торгах повинні застосовуватись саме норми Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Передбачений статтею 48 Закону України «Про іпотеку» тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі

Отже, до відповідних вимог, пов`язаних із оскарженням прилюдних торгів, підлягає застосуванню тримісячний строк оскарження, передбачений статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Апеляційним судом не враховано, що спірні торги відбулися 15 червня 2017 року, натомість з позовом у цій справі позивач звернувся лише 17 травня 2019 року, тобто із пропуском передбаченого статтею 48 Закону України «Про іпотеку» строку, хоча останній був обізнаний із проведенням електронних торгів.

Установивши те, що позивач був обізнаний про наявність виконавчого провадження, передачу майна на електронні торги та їх проведення 15 червня 2017 року, суд апеляційної інстанції мав відмовити у позові з підстав спливу строків позовної давності.

ДП «СЕТАМ» подавало заяву про застосування строків позовної давності, однак апеляційним судом не було надано жодної оцінки даним обставинам.

Апеляційним судом не враховано, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення Порядку під час проведення електронних торгів, а також, що ці порушення вплинули на результат торгів, та що під час торгів були порушені його права.

В даному випадку, апеляційний суду розглянув апеляційну скаргу без врахування пояснень та надання оцінки доводів ДП «СЕТАМ» та позиції інших учасників по справі, без повного дослідження всіх матеріалів та обставин справи, у зв`язку з чим постанова Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року, прийнята на підставі неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а отже підлягає скасуванню.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів ДП «СЕТАМ» та просить залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

У відзиві на касаційну скаргу КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ», погоджується з доводами ДП «СЕТАМ» та просить задовольнити заявлені у ній вимоги.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.

Фактичні обставини, встановлені судами

04 квітня 2013 року між кредитною спілкою «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого кредитодавець зобов`язувався відкрити кредитну лінію у сумі 25 000 грн, а позичальник зобов`язувався повернути основну суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 0,16 % щоденно на залишок основної суми кредиту, що складає 60% річних. Строк користування кредитом встановлювався протягом 24 місяців з 04 квітня 2013 року по 04 квітня 2015 року.

У забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором ОСОБА_1 передав в іпотеку кредитній спілці належну йому на праві приватної власності однокімнатну квартиру

АДРЕСА_2 , загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 червня 2015 року у задоволенні позову КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» до ОСОБА_1 , УДМС України в Полтавській області про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено за безпідставністю.

У задоволенні уточненої позовної заяви КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» до ОСОБА_1 , УДМС України в Полтавській області про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено за безпідставністю.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про захист прав споживача задоволено.

Визнано, що оспорюваний пункт 9.1 кредитного договору, укладеного 04 квітня 2013 року між КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» та ОСОБА_1 є несправедливим та визнано його недійсним.

Зобов`язано КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» перерахувати, починаючи з моменту укладання кредитного договору, заборгованість за відсотками відповідно до процентної ставки, встановленої пунктом 1.1 договору (0,16%) та графіку розрахунків за договором.

Зобов`язано КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» скасувати суму відсотків за кредитним договором від 04 квітня 2013 року, нараховану ОСОБА_1 , починаючи з 25 квітня 2013 року з дня перебування ОСОБА_1 на військовій службі.

Вказане рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку кредитною спілкою.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 червня 2015 року скасовано з ухваленням нового рішення, яким уточнені позовні вимоги КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 84 240 грн та судові витрати в сумі 515,20 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» про захист прав споживача відмовлено.

На виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року, Київським районним судом м. Полтави видано виконавчі листи, які звернуто до виконання до Київського ВДВС м. Полтави, яким відкрито виконавче провадження.

Під час проведення виконавчого провадження державним виконавцем Київського ВДВС м. Полтави описано та арештовано нерухоме майно ОСОБА_1 , яке належало йому на праві приватної власності, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у зведеному виконавчому провадженні.

Оцінювачем надано державному виконавцю письмовий звіт проведення оцінки описаного та арештованого майна, належного ОСОБА_1 , відповідно до якого вартість квартири АДРЕСА_2 становить 219 000 грн.

На примусовому виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби м. Полтави знаходилося зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «ПОЛТАВА і ПОЛТАВЦІ» заборгованості у розмірі 84 755,20 грн.

03 квітня 2017 року направлено пакет документів Полтавській філії ДП «СЕТАМ» для реалізації на електронних торгах квартири АДРЕСА_2 .

18 травня 2017 року до Київського ВДВС м. Полтави з ДП «СЕТАМ» надійшов протокол проведення електронних торгів від 05 травня 2017 року, згідно якого перші торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників.

15 червня 2017 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги, на які виставлено однокімнатну квартиру ОСОБА_1 , загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 175 200 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2

03 липня 2017 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником Київського ВДВС м. Полтави.

11 липня 2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу на підставі вказаного акта ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

У справі також установлено, що з 25 квітня 2013 року по 10 вересня 2018 року позивач перебував на військовій службі в збройних силах України на підставі контракту.

Станом на 08 квітня 2015 року, за розрахунком кредитора, заборгованість за вищевказаним кредитним договором складала 84 240 грн, оскільки до даної суми кредитором було включено проценти за користування кредитом та штрафні санкції нараховані після 17 березня 2014 року.

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року (в рамках примусового виконання якого здійснено примусову реалізацію квартири) за нововиявленими обставинами.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення за ново виявленими обставинами задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року, в рамках примусового виконання якого здійснено примусову реалізацію квартири, змінено, а саме зменшено заборгованість за кредитним договором від 04 квітня 2013 року, що утворилася станом на 08 квітня 2015 року, з 84 240 грн до 36 800 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд, погодився з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивача про порушення відповідачами норм закону, якими врегульовано порядок та умови проведення прилюдних торгів, проте встановив обставини, які свідчать про порушення прав позивача, що є окремою підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Так, пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Установлено, що з 25 квітня 2013 року по 10 вересня 2018 року позивач перебував на військовій службі у збройних силах України на підставі контракту, при цьому, до суми заборгованості за кредитним договором станом на 08 квітня 2015 року у розмірі 84 240 грн кредитор в порушення наведеної норми включив проценти за користування кредитом та штрафні санкції, нараховані після 17 березня 2014 року.

Незаконність дій кредитора щодо нарахування процентів і штрафних санкцій після 17 березня 2014 року підтверджується постановою Полтавського апеляційного суду 25 лютого 2019 року, якою рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року, на виконання якого на електронних торгах реалізовано належну квартиру позивача, змінено - зменшено суму заборгованості з 84 240 грн до 36 800 грн.

Частиною сьомою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, яка була чинною на момент проведення електронних торгів, реалізація арештованого майна, у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (на момент проведення торгів 64 000 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Наведена норма спрямована на захист прав громадян на власність і на житло, з тим, щоб уникнути безпідставного позбавлення особи власності, у вигляді нерухомого майна, яке є єдиним житлом боржника, в разі якщо сума боргу є незначною та може бути погашена за рахунок іншого майна.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції установив, що за відсутності вини позивача, з нього була стягнута сума боргу, яка дозволяла проведення реалізації його житла, хоча її розмір не відповідав вимогам закону і фактично становив суму 36 800 грн, при якій реалізація єдиного житла не здійснюється, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку, що зміст правочину, яким є оспорювані електронні торги з продажу належного позивачу нерухомого майна, що є його єдиним житлом, на момент вчинення не відповідав вимогам закону та порушував права позивача, а отже заявлений ним позов про визнання результатів цих торгів недійсними підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо підстав для визнання електронних торгів недійсними та зводяться до посилань на дотримання ДП «СЕТАМ» вимог щодо процедури і порядку проведення торгів, що було перевірено під час розгляду справи апеляційним судом, який дав належну оцінку вказаним аргументам з урахуванням установлених у цій справі обставин та висновки щодо яких обґрунтовано сформульовано у прийнятій ним постанові.

Посилання у касаційній скарзі про пропуск позивачем строку позовної давності та наявність підстав для відмови у позові з цих підстав, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вирішив питання поновлення строку звернення до суду з даним позовом. Сторони погодилися з рішенням місцевого суду в частині поновленого ОСОБА_1 строку для оскарження результатів торгів, оскільки ними судове рішення у цій частині в апеляційному порядку не оскаржувалося і у цій частині залишено буз змін постановою апеляційного суду, яка є предметом касаційного перегляду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу державного підприємства «СЕТАМ» залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська