Цивільна справа № 2-4304/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Даниленко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

В грудні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що між ним та відповідачкою 06 жовтня 1989 року було зареєстровано шлюб у Палаці реєстрації шлюбів та новонароджених, актовий запис № 5488. Від цього шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Подружнє життя у сторін не склалось з суто особистих причин: не зійшлися характерами. З часом стосунки між подружжям значно погіршилися, назавжди втрачено взаєморозуміння, повага один до одного та почуття любові і єдності. З липня 2005 року не проживають разом, шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та інтересам дитини.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив суд його задовольнити. Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та день розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини по справі, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня 1989 року. Від шлюбу мають не повнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, які негативно впливають, як на позивача так і на відповідача та їх не повнолітню дитину. Вже чотири року позивач та відповідач не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Між сторонами досягнуто згоди про утримання дитини. Майновий спір відсутній.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності зч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

 Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.

Витрати по реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідачку.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 174, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України; ч. 2 ст. 104, ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 06 жовтня 1989 року у Палаці реєстрації шлюбів та новонароджених, актовий запис № 5488 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1-розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 17 /сімнадцять/ грн. 00 коп., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.