ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 42-а

Справа № 2-1577/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010  року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:             судді Ільєвої Т.Г,

при секретарі:             Сливка А.В.

за участю

представника позивача:                Коханівського В.С.

відповідача:                                    ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства  «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5   про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5   заборгованість за кредитним договором №44242-КЕК-08 від 04 квітня 2008  року в розмірі 25 640 (двадцять п’ять тисяч шістсот сорок) гривень 11 коп., обґрунтовуючи це тим, що відповідачі порушили взяті на себе забов’язання за вказаним договором. Просить стягнути з відповідачів на його користь зазначену вище суму заборгованості та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив задовольнити вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не визнавши суму пені, але проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, за таких обставин судом визнано можливим слухати справу у їх відсутність,  на підставі наявних в справі матеріалів про правовідносини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк»  та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №44242-КЕК-08, відповідно до умов якого позичальнику надавався кредит у розмірі 35 000,00 грн. зі сплатою 30 % річних строком до 03.04.2009 року включно.

Надавши суму кредиту позивач виконав зобов’язання за кредитним договором, що підтверджується заявою про видачу готівки від 04 квітня 2008 року №528_5 (а. с. 29).

Відповідно до п.7.1 кредитного договору, позичальник у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та відсотками повинен сплатити банку пеню в наступних розмірах: в разі прострочення платежу до 10 днів включно – у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості за кожний календарний день прострочення; в разі прострочення платежу понад 10 календарних днів – у розмірі 10 % від суми простроченої заборгованості за кожний календарний день прострочення.  

З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4 поручився перед позивачем за належне виконання відповідачем ОСОБА_3 забов’язань за договором кредиту  договором №44242-КЕК-08 від 04 квітня 2008  року   (а.с.27) .

З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 поручився перед позивачем за належне виконання відповідачем ОСОБА_3 забов’язань за кредитним договором №44242-КЕК-08 від 04 квітня 2008  року   (а.с.28) .

Відповідно до умов договорів поруки, поручитель забов’язується відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання відповідачем його боргових забов’язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме: забов’язань щодо повернення повної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків та сплату пені  і інших штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором.  Виходячи з викладеного, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за повернення кредитних коштів.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

 Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

 Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов‘язання.

 Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Правові наслідки порушення забов’язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст. 554 ЦК України. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того самого забов’язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч.3 ст. 554 ЦК України). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого забов’язання, але в цьому випадку ч.3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити  про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред’явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав забов’язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.  

Таким чином, в даному випадку не може бути застосована солідарна відповідальність щодо обох поручителів, тому суд вважає, що в частині позовних вимог  позивача до ОСОБА_5 слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідачі своїх зобов’язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за його користування не виконали, заборгованість по кредиту не сплатили і станом на 29.09.2009 року їх заборгованість за договором складає:  12 449,50 гривень –  прострочена заборгованість по кредиту,  12 067,33 гривень – пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 571,16 гривень  – прострочена заборгованість за відсотками,  552,12 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків, всього: 25 640 (двадцять п’ять тисяч шістсот сорок)  грн. 11 копійок.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунками (а.с.8-9), які перевірені судом, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідачів на користь банку.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачами порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, то позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 25 640  г рн. 11 коп.

За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідачів зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідачі в односторонньому порядку відмовилися виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що в цій частині позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню солідарно 256 (двісті п’ятдесят шість)  грн. 40 коп . у відшкодування судового збору та 120 (сто двадцять)  грн. 00 коп. на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530,536, 541, 543, 554, 614, 615, 610, 623, 625, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5   про стягнення заборгованості за кредитним договором  – задовольнити частково.

Стягнути  солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» код ЄДРПОУ, 21666051, МФО 300863, заборгованість за кредитним договором №44242-КЕК-08 від 04 квітня 2008  року  в розмірі 25 640 (двадцять п’ять тисяч шістсот сорок)  грн. 11 коп   .

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» код ЄДРПОУ, 21666051, МФО 300863, витрати з оплати судового збору у розмірі 256 (двісті п’ятдесят шість) грн.40 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» код ЄДРПОУ, 21666051, МФО 300863,- 120  (сто двадцять)  грн. 00  на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В частині позовних вимог до ОСОБА_5 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                 Т.Г. Ільєва