ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

23 вересня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/3520/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського районого відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), відповідно до якого позивач просив суд:

визнати незаконною бездіяльність відповідача 1 у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за постановою відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року, яка полягала в тому, що відповідач 1 не встановив та не ідентифікував належним чином особу, яка вчинила адміністративне правопорушення в справі про адміністративне правопорушення, за якою позивач був незаконно притягнутий до відповідальності, відповідач 1 безпідставно зупинив транспортний засіб, в якому знаходився позивач, відповідач 1 не інформував водія транспортного засобу про конкретну причину зупинення відповідачем 1 транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у статті 35 Закону України “Про національну поліцію”, відповідач 1 не викликав позивача на розгляд справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розглянув цю справу без участі позивача, відповідач 1 не роз`яснив позивачу його прав та обов`язків, передбачених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач 1 як під час складання протоколу, так і під час розгляду справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не склав належним чином протоколу про адміністративне правопорушення в справі про адміністративне правопорушення, за якою позивач був незаконно притягнутий до відповідальності постановою відповідача 1, відповідач 1 не склав належним чином відповідну постанову, відповідач 1 не перевірив правильність складення цього протоколу, відповідач 1 не вручив (не надіслав) копії цих протоколу та постанови позивачу;

визнати незаконними дії відповідача 1 у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за постановою відповідача1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року, яка полягала в тому, що відповідач 1 надав відповідачу 2 постанову відповідача 1 для примусового стягнення з позивача адміністративного стягнення, яка не відповідала імперативним вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення до постанови по справі про адміністративне правопорушення та Законом України “Про виконавче провадження” імперативним вимогам до виконавчого документу;

скасувати постанову відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривен, як незаконну та винесену всупереч порядку, встановленому законом, за адміністративне правопорушення, яке позивач не вчиняв, та закрити провадження в цій адміністративній справі на підставі частини 1, частини 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

визнати незаконними дії та бездіяльності відповідача 2 щодо примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривен, які полягали в: неповерненні відповідачу 1 постанови відповідача 1 без прийняття до виконання як такої, яка не відповідає вимогам до виконавчого документу; незаконній реєстрації постанови відповідача 1 в якості виконавчого документу; неповідомленні позивача про відкриття виконавчого провадження № 58633618 з примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень; не надісланні позивачу постанов державного виконавця та інших документів цього виконавчого провадження, в тому числі і постанову відповідача 2 від 15 березня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58633618 з примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень;

скасувати постанову відповідача 2 від 15 березня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58633688 з примусового виконання постанови відповідача 1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень;

скасувати постанову відповідача 2 від 15 березня 2019 року про стягнення витрат з боржника у виконавчому провадженні № 58633618 з примусового виконання постанови відповідача1 серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова В.О., Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжоегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови,- залишено без руху.

25.08.2020 представником позивача через канцелярію суду на виконання вищевказаної ухвали суду надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, разом з квитанцією про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн та копією заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 08.07.2020.   

Згідно з наказом голови суду від 10.08.2020 № 56-во суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. у період з 25.08.2020 по 11.09.2020 перебувала у відпустці, про що складено довідку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 21.09.2020 роз`єднано у самостійне провадження позовні вимоги   ОСОБА_1 у справі №360/2972/20 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконною бездіяльності,  визнання незаконними дій та скасування постанови від 11 лютого 2019 року № ДПО18 № 444254 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 6 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Згідно з витягу протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2020 виділеним матеріалам присвоєно номер справи №360/3520/20.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Згідно пункту 1 частини першої  статті 19 КАС України  юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України  передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульовано  Кодексом України про адміністративні правопорушення, відповідно до частини першої статті 283 якого, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до приписів частини першої  статті 288 КУпАП  постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному  Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до позовної заяви, адресою позивача зазначено смт Новопсков.  

Так, предметом оскарження у поданому позові є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в порядку КУпАП. Одночасно, позивач просить  закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що предметом оскарження в даному випадку є рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині предметно не підсудні Луганському окружному адміністративному суду.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З системного аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав для передачі справи на розгляд до іншого адміністративного суду є порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності). При цьому, вирішення питання щодо передачі адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду можливо як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд вказує на те, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до статті 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

За правилами частини першої статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У пункті 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не орган, котрий не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, враховуючи наведене Луганський окружний адміністративний суд як адміністративний суд не є належним судом для розгляду даної адміністративної справи в частині позовних вимог про: визнання незаконною бездіяльності інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за постановою інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року; визнання незаконними дій інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області ОСОБА_2 у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за постановою інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року; скасування постанови інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича серія ДПО18 № 444254 від 11 лютого 2019 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривен, як незаконної та винесеної всупереч порядку, встановленому законом, за адміністративне правопорушення, яке позивач не вчиняв, та закриття провадження в цій адміністративній справі на підставі частини 1, частини 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки адміністративні справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, Луганський окружний адміністративний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі матеріалів вказаної адміністративної справи на розгляд місцевого загального суду як адміністративного за місцезнаходженням позивача, тобто на розгляд Новопсковського районного суду Луганської області (за місцем знаходження позивача).

Згідно вимог частини п`ятої статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються (частина перша статті 30 КАС України).

Керуючись статтями 20, 29, 30, 241, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Матеріали адміністративної справи № 360/3520/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування постанови, - передати на розгляд Новопсковському районному суду Луганської області (місцезнаходження: 92303, смт. Новопсков, вул.Українська, 28).

Передачу справи до Новопсковського районного суду Луганської області здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяК.Є. Петросян