ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа № 922/2293/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ

до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків

про стягнення 132642,95 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" 132642,95 грн., з яких:

127400,00 грн. - сума заборгованості;

3801,11 грн. - пені;

637,76 грн. - інфляційного збільшення;

804,08 грн. - 3% річних.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що 06.11.2019 на автодорозі Р-73 від Н-08 до м. Нікополь, 55 КМ.+900 м., сталася ДТП за участю автомобілів «Renault», під керуванням ОСОБА_1 та «Daewoo» під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якого власнику автомобіля «Renault» була завдана матеріальна шкода. Винним в скоєнні ДТП визнано водія ОСОБА_2 . Оскільки автомобіль «Renault», був застрахований позивачем на випадок його пошкодження внаслідок ДТП, на підставі договору страхування наземних транспортних засобів (автокаско) № 078 007/000/19 0000039 від 31.07.2019, позивач виплатив його власнику страхове відшкодування з вирахуванням безумовної франшизи в сумі 157450,09 грн.

Позивач вказує, що внаслідок зазначених обставин, до нього в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до заподіювача шкоди в межах здійснених фактичних затрат, тоді як цивільно-правова відповідальність останнього застрахована відповідачем згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6606928.

Також позивачем заявлені до стягнення з відповідача судові витрати, в т.ч. витрати по сплаті професійної правничої допомоги в сумі 6000 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2020 відкрито провадження у справі № 922/2293/20; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом трьох днів з дня отримання відповіді на позов.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вищевказаної ухвали від 27.07.2020.

Копії зазначеної ухвали сторони отримали, про що свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення, згідно з якими направлялась поштова кореспонденція (а. с. 62, 80).

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позов (вх. № 18408 від 11.08.2020), в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що згідно з умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6606928 власник застрахованого транспортного засобу автомобіля «Daewoo» - ОСОБА_3 , не мав права передавати керування та користування автомобілем ОСОБА_2 , через те, що на момент ДТП ОСОБА_2 не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом. За таких обставин позивач вважає, що експлуатація автомобіля марки «Daewoo» здійснювалась ОСОБА_2 без правомірного та законного права на таку експлуатацію, а тому його цивільно-правова відповідальність не була застрахована згідно з полісом № АМ/6606928.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 19721 від 27.08.2020) в якій спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, та наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Зокрема позивач зазначає, що ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування як відсутність у особи яка керувала транспортним засобом посвідчення водія, тоді як ст. 38 названого закону передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до водія забезпеченого транспортного засобу якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

У письмових поясненнях (вх. № 20349 від 04.09.2020) відповідач підтримує позицію, викладену у відзиві на позов, та звертає увагу суду на те, що відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку із спричиненням дорожньо-транспортної пригоди особою, яка керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, регресний позов страховика подається або до страхувальника, як до особи із якою укладено договір страхування або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. В даному випадку у ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не йдеться мови про те, що регресний позов має бути поданий до відповідача, як до страховика забезпеченого транспортного засобу.

Відповідач вважає, що підстави для стягнення страхового відшкодування відсутні, оскільки дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 06.11.2019, не є страховим випадком, тому що ОСОБА_2 , який перебував за кермом транспортного засобу "DAEWOO" не відноситься до осіб, які правомірно експлуатують цей транспортний засіб, у зв`язку з відсутністю у нього посвідчення водія відповідної категорії, тобто він не є особою, відповідальність якої застрахована.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 31.07.2019 між позивачем, як старховиком, та Управлінням поліції охорони в Дніпропетровській області, як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 078 007/000/19 0000039 від 31.07.2019 (далі за текстом - договір страхування; а. с. 18-24). Предметом страхування за змістом п. 1.1 вказаного договору виступають майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Renault», реєстраційний номер д.н. НОМЕР_1 (далі за текстом - застрахований автомобіль), який пройшов реєстрацію в органах МВС або в інших компетентних органах, має індивідуальний (заводський) номер кузова (двигуна, шасі) і належить йому на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших законних підставах, а також додатковим обладнанням до нього (надалі - ДО), згідно з обраною програмою страхування. Обрану програму страхування зазначено в п. 5.1 цього договору, умови за програми страхування визначено в п. 24 цього договору.

У відповідності до розділу 9 договору страхування страховими визначено наступні випадки: ДТП (дорожньо-транспортна пригода), ПДТО (протиправні дії третіх осіб), ІВП (інші випадкові події), крадіжка.

Матеріали справи також свідчать про те, що 06.11.2019 о 07.30 год. на автомобільній дорозі Р-73 від Н-08 до м. Нікополь, 55 км. + 900 м. сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів:

1. «Renault», реєстраційний номер д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП транспортний засіб перебував під керуванням ОСОБА_1 .

2. «Daewoo» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП транспортний засіб перебував під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №019009 від 06.11.2019 встановлено, що 06.11.2019 о 07.30 год. на автомобільній дорозі Р-73 від Н-08 до м. Нікополь, 55 км. + 900 м., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Деу Ланос д.н. НОМЕР_2 , перед початком обгону не переконався, що це буде безпечно, не врахував дорожню обстановку, погодні умови (туман), виїхавши на зустріну смугу руху здійснив зіткнення автомобілем, Рено Сандеро д.н. НОМЕР_1 , який застраховано в Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія", під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по зустрічній смузі в протилежному напрямку руху. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постраждалі відсутні. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 14.2б ПДР України.

Відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі про адміністративне правопорушення № 182/8192/19 від 27.11.2019 встановлено вину водія ОСОБА_2 в скоєнні вищевказаного ДТП, притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу в сумі 510,00 грн. у дохід держави.

В результаті даної ДТП пошкоджено застрахований у позивача, транспортний засіб «Renault», реєстраційний номер д.н. НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві приватної власності.

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля «Renault», реєстраційний номер д.н. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку № АДС-012670 від 28.11.2019, виданого ТОВ "Автотрейдінг-Дніпро", складає 160542,59 грн.

За страховим випадком (ДТП) позивачем складено страховий акт по договору страхування № КАСКО/007/004/19/0001 та визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 157450,09 грн., виплата якої підтверджується платіжним дорученням № 8861 від 26.12.2019.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання перед страхувальником за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 078 007/000/19 0000039 від 31.07.2019.

Матеріали справи також свідчать про те, що згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6606928 від 01.10.2019 страхувальником - громадянина ОСОБА_3 було застраховано цивільно-правову відповідальність забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з розділом 4 полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн.

Згідно з п. 8 полісу передбачено особливі умови використання забезпеченого транспортного засобу, а саме, транспортний засіб забороняється використовувати як таксі/маршрутне таксі; транспортний засіб не підлягає обов`язковому технічному контролю; до керування допущені особи з водійським стажем менше 3 років або водійський стаж страхувальника менше 3 років.

Оскільки у заподіянні ДТП встановлено вину водія транспортного засобу, застрахованого відповідачем згідно з полісом № АМ/6606928 від 01.10.2019, позивач звернувся до відповідача з претензією № 261/17 від 27.01.2020 в якій в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України просив від останнього відшкодувати йому суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 157450,09 грн.

Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення. Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особи, відповідальність яких застрахована - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» - право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до визначень Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2020 № 1306, у редакції чинній на час вчинення ДТП, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 2.2 ст. 2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

З наведеного вбачається, що необхідною умовою для виникнення обов`язку страховика здійснити страхову виплату за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власнику наземного транспортного засобу є настання страхового випадку, внаслідок якого спричинено шкоду третім особам під час ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, під керуванням власника або особи, яка на законних підставах володіє ним та має посвідчення водія на право керування транспортним засобом заповідної категорії.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6606928 від 01.10.2019 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Однак, в даному випадку, Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі про адміністративне правопорушення № 182/8192/19 від 27.11.2019 встановлено факт відсутності у ОСОБА_2 посвідчення водія відповідної категорії, оскільки останній не проходив навчання у автошколі, та керував транспортним засобом всупереч пункту 2.1. Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, в момент скоєння ДТП 06.11.2019 експлуатація автомобіля марки "Daewoo", д.н.з. НОМЕР_2 здійснювалась ОСОБА_2 без достатніх правових підстав (а саме, без посвідчення водія, оскільки останній не навчався у автошколі та не отримував посвідчення водія), а отже він не відноситься до осіб, відповідальність яких застрахована згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6606928 від 01.10.2019.

За таких обставин, підстави для стягнення сплаченого страхового відшкодування із відповідача відсутні, оскільки за страховим полісом від № АМ/6606928 від 01.10.2019 була застрахована цивільно-правова відповідальність осіб, які правомірно експлуатували транспортний засіб, однак ОСОБА_2 до таких осіб не відноситься, а тому вказана ДТП не є страховим випадком.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. Оскільки, як вже було зазначено вище, ДТП не є страховим випадком за який полісом від № АМ/6606928 від 01.10.2019 була застрахована цивільно-правова відповідальність, правові підстави для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати заподіну шкоду на підставі цього полісу відсутні.

Доводи позивача про право відповідача на подання регресного позову до заподіювача шкоди (громадянина ОСОБА_2 ) на підставі п. б п.п. 38.1 ст. 38 названого закону вказані обставини не спростовують.

Посилання позивача на висновки, викладені в рішенні та постанові судів першої та апеляційної інстанції в межах справи № 910/3535/19 суд також вважає безпідставними, оскільки по-перше, в силу Закону вони не є обов`язковими для суду при прийнятті даного судового рішення, по-друге, як свідчать зазначені судові рішення при їх прийнятті суди виходили з того, що страхувальником за полісом та особою яка не мала посвідчення водія є одна й таж особа (що і вплинуло на правову кваліфікацію спірних правовідносин судами), тоді як в даному випадку ОСОБА_2 не є страхувальником цивільно-правової відповідальності за полісом.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд також зазначає, що оскільки факт завдання шкоди згідно з полісом від № АМ/6606928 від 01.10.2019 не є страховим випадком, то позивач не позбавлений права вимагати відшкодування такої шкоди на підставі загальних правил, передбачених ЦК України.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Байбак