ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-6045/09/1770
26 січня 2010 року 18год. 11хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представники позивача: Оксимчук А.О., Гольдін В.Г.,
представник відповідача: Оніщук В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудконтракт"
доДержавної податкової інспекції у м.Рівне
проскасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнебудконтракт» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції міста Рівне про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1001232343 від 25 травня 2009 року.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що спірне рішення відповідача було прийнято на підставі акта перевірки дотримання суб’єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.05.2009р., складеного за результатами перевірки позивача. Зафіксовані в акті порушення не відповідають дійсності, оскільки перевірка проводилася без відома директора підприємства, а тому документи, якими було встановлено залишок ліміту готівки в касі, не були надані працівникам податкової служби. Про проведення планової перевірки позивача не було повідомлено у строки і за процедурою, передбаченою ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Контролюючим органом проведено перевірку та застосовано санкції за період з 01.01.2008р. по 15.05.2009р., що є порушенням ст.250 ГК України.
Представник позивача Гольдін В.Г. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, суду пояснив наступне.
14.05.2009р. під час відсутності керівника ТзОВ «Рівнебудконтракт» працівниками Державної податкової служби у місті Рівне було проведено перевірку у магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Повідомлення про проведення такої перевірки підприємству не надсилалося, а тому директору стало відомо про це лише 15.05.2009р. зі слів підлеглих.
При перевірці каси працівниками податкового органу було виявлено лишки грошей в касі на суму 41грн. 79коп. Під час здійснення перевірки каси в магазині були присутніми головний бухгалтер ТзОВ «Рівнебудконтракт» та заступник головного бухгалтера, які пояснили перевіряючим, що всі оригінали документів знаходяться в керівника товариства, до них не мають доступу інші особи, а тому керівник заборонив проводити планові перевірки без його присутності. Під психологічним тиском працівників податкової інспекції головний бухгалтер, знайшовши копію документа про ліміт залишку готівки в касі за 2003 рік, віддала його перевіряючим та написала пояснення, що інші документи про встановлення ліміту залишку готівки в касі на підприємстві відсутні.
15.05.2009р. у магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 працівники податкового органу запропонували головному бухгалтеру та керівнику ТзОВ «Рівнебудконтракт» засвідчити підписами залишки готівки в касі, а також підписати акт проведення перевірки. Залишки готівки в касі було засвідчено, а від підписання незаконного акта відмовилися.
За результатами вказаної перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних санкцій, яке було оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації в Рівненській області та Державної податкової адміністрації України. Скарги ТзОВ «Рівнебудконтракт» залишені без задоволення.
Звернув увагу суду на те, що на виконання вимог п.2 Постанови Правління Національного банку України від 10.08.2008р. №227 ТзОВ «Рівнебудконтракт» було переглянуто та встановлено ліміти залишку готівки в касі, що підтверджується розрахунком від 13.05.2005р. Наявність затвердженого на підприємстві ліміту залишку готівки в касі виключає порушення пунктів 2.8 та 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р.
Представник позивача Оксимчук А.О. позов підтримав та додав, що п.5.9 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., передбачає, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин невстановлення), то ліміт каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.
Перевіряючими при винесення спірного рішення не враховано вимоги п.5.2 глави 5 цього ж Положення, згідно з якими встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.
Пунктом 5.4 глави 5 встановлено, що кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).
Договором №1042 від 13.05.2005р. про внесення змін до Договору банківського рахунку від 13.05.2005р. №0819/04-02 від 13.05.2005р. пункт 5.2.5 викладено у новій редакції: "Здавати до кас Банку готівкову виручку/готівку щоденно». Тобто строк здавання ТзОВ «Рівнебудконтракт» готівки визначений договором.
Зауважив, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо письмового повідомлення податковим органом платника податків про проведення планової виїзної перевірки не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки.
Наголосив на порушенні Державною податковою інспекцією у м.Рівне порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. Це порушення полягало в тому, що посадові особи відповідача не взяли до уваги та не відобразили в акті докази встановлення ліміту залишку готівки в касі, що надавалися директором підприємства Гольдіним В.Г.
Крім того, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст.250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тому застосування адміністративно-господарської санкції до позивача після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.
З огляду на викладене просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду наступне.
14.05.2009р. працівниками відділу оперативного контролю Державної податкової інспекції у місті Рівне, головним державним податковим ревізором-інспектором Варман І.Є. та головним державним податковим ревізором-інспектором Боярчук Т.Й., проведено перевірку магазину, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнебудконтракт». За наслідками цієї перевірки складено акт № 0117/17/16/43/23301477 від 15.05.2009р.
Вказано перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2008р. по 15.05.2009р. ТзОВ «Рівнебудконтракт» працювало згідно з пред’явленою заявкою-розрахунком для встановлення ліміту залишку готівки в касі №268/04-02 від 23.10.2003р., що підтверджується поясненням головного бухгалтера Деркач Л.О. Це є порушенням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., а саме абзацу 1 пункту 2, який після внесених Постановою Правління Національного банку України №227 від 10.08.2005р. змін, передбачає, що загальний ліміт залишку готівки в касі підприємства, що були затверджені банками і на час набрання чинності Положення не відповідали його вимогам, підприємства повинні переглянути та затвердити в порядку, визначеному Положенням до 31.12.2005р.
Згідно з п.5.9 вказаного Положення, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення) ліміт каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня вважається понадлімітною.
Згідно з записами в касових книгах, первинних документах, записами у книзі обліку розрахункових операцій та даних «Z» звітів, долучених до книги обліку розрахункових операцій, перевіркою встановлено, що підприємством не було виконано вимоги п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що привело до перевищення ліміту залишку готівки в касі в розмірі 104547грн. 77коп.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Рівне прийнято рішення про застосування до позивача за перевищення ліміту залишку готівки в касі штрафних (фінансових) санкцій №1001232343 від 25.05.2009р. на суму 209095грн. 54коп.
Звернув увагу суду на те, що строки застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст.250 Господарського кодексу України, не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами податкової служби на підставі абз.2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995р.
Наголосив, що здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розд.IV Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно зі ст.15 цього Закону такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України. Відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» для перевірок суб’єктів, які застосовують реєстратори розрахункових операцій (або книги обліку розрахункових операцій), цей Закон не встановлює порядку проведення планових та позапланових перевірок, а визначає, що планові та позапланові перевірки таких осіб проводяться в порядку, передбаченому чинним законодавством. У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Для перевірок реєстраторів розрахункових операцій застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок. Тому посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій за умови надання суб’єкту господарювання під розпис направлення на перевірку.
А тому посилання позивача про порушення посадовими особами податкового органу норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» №327 від 10.08.2005р., наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення» №225 від 27.04.2006р., є безпідставними.
За таких обставин представник відповідача просить суд в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з 14 по 15 травня 2009 року Державною податковою інспекцією у місті Рівне було проведено перевірку господарської одиниці - магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнебудконтракт», щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилася працівниками відділу оперативного контролю, головними державними податковими ревізорами-інспекторами Варман І.Є. (направлення №313 від 14.05.2009р.) та Боярчук Т.Й. (направлення №314 від 14.05.2009р.) на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII (далі – Закон №509-XI), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 01.06.2000р. №1775-III, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР, Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі – Указ №436/95), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі – Положення про ведення касових операцій).
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР та п.2.8 Положення про ведення касових операцій, а саме перевищення ліміту залишку готівки в касі за період з 01.01.2008р. по 15.05.2009р. у загальній сумі 104547,77грн. Вказані порушення зафіксовані в акті №0117/17/16/43/23301477 від 14.05-15.05.2009р.
На підставі акта перевірки 25 травня 2009 року Державною податковою інспекцією прийнято рішення від 25.05.2009р. №1001232343 про застосування до ТзОВ «Рівнебудконтракт» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 209095,54 грн.
Вказане рішення оскаржувалося позивачем до Державної податкової адміністрації в Рівненській області та до Державної податкової адміністрації України. У задоволенні вказаних скарг ТзОВ «Рівнебудконтракт» було відмовлено.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами: рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1001232343 від 25.05.2009р. (а.с.9), повідомленням про оскарження рішення від 02.06.2009р. (а.с.13), скаргою ТзОВ «Рівнебудконтракт» від 02.06.2009р. (а.а.с.14-16), рішенням про продовження строку розгляду скарги від 12.06.20099р. (а.с.17), рішенням про результати розгляду скарги від 14.07.2009р. (а.а.с.22-23), рішенням про результати розгляду скарги від 04.09.2009р. (а.а.с.34-36), актом перевірки дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.05-15.05.2009р. (а.а.с.60-62).
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом №509-XI.
Поряд з цим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано Законом №265/95-ВР.
Відповідно до ст.15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Таким чином, норми Закону №265/95-ВР, які визначають порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) є спеціальними порівняно з нормами Закону №509-XI.
Законом №265/95-ВР не встановлено порядку проведення планових і позапланових перевірок органами податкової служби.
Твердження представників позивача про порушення відповідачем норм ст.11-1 Закону №509-XI суд відхиляє, як безпідставні, оскільки податковим органом проводилася перевірка за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та вимог з регулювання обігу готівки, а вказана норма визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
До перевірок реєстраторів розрахункових операцій застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок, встановлені Законом №509-XII.
Відповідно до ст.11-2 Закону №509-XII посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як встановлено в ході судового розгляду, представники відповідача були допущені до проведення перевірки у магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, вказана перевірка проводилася у присутності заступника завідуючого магазином ОСОБА_1 та головного бухгалтера ТзОВ «Рівнебудконтракт» Деркач Л.О.
Зазначене теж спростовує посилання позивача на порушення посадовими особами податкового органу норм Закону №509-XII щодо дотримання порядку проведення планових перевірок.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначаються Положенням про ведення касових операцій.
Відповідно до п.2.8 Положення про ведення касових операцій підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Пунктом 5.2 цього ж Положення передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.
Згідно з п.5.3 Положення про ведення касових операцій підприємства ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.
Відповідно до п.5.9 цього ж Положення якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.
Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2008р. по 15.05.2009р. ТзОВ «Рівнебудконракт» працювало згідно з представленою заявою-розрахунком для встановлення ліміту залишку готівки в касі №268/04-02 від 23.10.2003р., що підтверджується поясненнями головного бухгалтера Деркач Л.О. (а.с.65).
Пунктом 2 постанови Правління Національного банку України №227 від 10.08.2005р. «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» передбачено, що загальні ліміти залишку готівки в касі підприємства та строки здавання виручки, що були затверджені банками і на час набрання чинності Положенням не відповідали його вимогам, підприємства повинні переглянути та затвердити в порядку, визначеному Положенням, до 31.12.2005 року.
Суд критично оцінює твердження представників позивача щодо існування на момент проведення перевірки наказу про затвердження ліміту залишку готівки в касі від 22.07.2005р., зважаючи на те, що головний бухгалтер підприємства Деркач Л.О. жодної інформації про існування такого наказу не мала. Посилання представників позивача на те, що це не входило до кола посадових обов’язків головного бухгалтера суд відхиляє, оскільки Положення про ведення касових операцій передбачає установлення ліміту каси на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером.
Крім того, пунктом 3 наказу №8 від 22.07.2005р. «Про затвердження ліміту каси товариства», на який посилається позивач (а.с.10) передбачено ознайомлення з цим наказом працівників Товариства під розпис. У ході судового розгляду позивач не надав суду переконливих доказів щодо обставин, які зашкодили ознайомити з цим наказом головного бухгалтера ТзОВ «Рівнебудконтракт».
Відповідно до п.7.3 Положення про ведення касових операцій у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.
Абзацом 2 статті 1 Указу №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Згідно зі ст.3 Закону №509-XII органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Пунктом 6 ст.10 Закону №509-XII визначено, що однією з функцій податкової служби України є забезпечення застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.
Статтею 4 Господарського кодексу України визначено, що фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, не є предметом регулювання цього Кодексу.
У зв'язку з цим, строки застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст.250 Господарського кодексу України не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами податкової служби на підставі абз.2 ст.1 Указу №436/95.
За таких обставин, рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 25 травня 2009 року №1001232343 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудконтракт" штрафних (фінансових) санкцій винесене в межах повноважень, на підставі і відповідно до вимог чинного законодавства, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудконтракт" про скасування рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №1001232343 від 25.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дудар О.М.