ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Львів
16.04.2010 р. № 2а-1302/10/1370
ДПІ у Старосамбірському р-ні
до СПД-ФО ОСОБА_1
про про припинення підприємницької діяльності ,
За участю представників сторін:
від позивача: Цекот А.З. (довіреність № 10-0-101-5 від 09.03.2010 року)
від відповідача: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
15 лютого 2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області до Суб’єкта-підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не подає звітність з 1.04.2004 року року, чим порушує вимоги п.4 ст. 13 Розділу 4 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян». Покликаючись на повноваження органів Державної податкової служби, передбачені п. З ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України», просить припинити підприємницьку діяльність відповідача як фізичної особи - підприємця.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 13 грудня 2000 року Старосамбірською районною державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.
Станом на 30.01.2010 р. відповідач заборгованості по податках перед бюджетом немає і немає відкритих розрахункових рахунків, що підтверджується довідкою ДПІ № 10-0/602-9 від 30.01.2010 року. Факт відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом на час розгляду справи представник позивача визнав в судовому засіданні.
З листа від 04.03.2010 р. Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області вбачається, що заборгованість відповідача перед вказаним управлінням відсутня.
Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2010 р., який стосувався відповідача, доведено, що відповідач на обліку у відділенні не перебуває.
На обліку в Старосамбірській міжрайонній виконавчій дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідач не перебуває, що підтверджується листом цієї установи від 03.03.2010 р.
Неподання відповідачем декларацій про доходи починаючи з 01.04.2004 р. підтверджується актом № 1 від 30.01.2010 р., складеним працівниками ДПІ. Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обов'язку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. (з наступними змінами і доповненнями) Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 зазначеного вище Закону підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Надані суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а тому позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 49 Закону, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163, 167 КАС України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 46, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
3. В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
4. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2010 року
Суддя Качур Роксолана Петрівна