Справа № 22 ц- 1211/2009 р.

Категорія 37

Головуючий в 1 інстанції Рябова О.Д.

 Доповідач Фурман Т. Г.

Ухвала

Іменем України

2009 року квітня місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Пузанової Л.В.

суддів: Фурман Т. Г., Стародубця М. П.

при секретарі: Гонтарі Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 лютого 2009 року в справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом,

встановила:

В вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі вказаним вище позовом.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_3, після якого відкрилася спадщина на 1/2 частину АДРЕСА_1

З заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини звернулися вона та син померлого - ОСОБА_1, відповідач у даній справі.

Посилаючись на те, що з 2004 року чоловік у зв’язку з тяжкою хворобою перебував у безпорадному стані та не міг забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги, піклування, неодноразово звертався до сина за допомогою, але син свідомо ухилявся від надання такої допомоги, позивачка просила суд усунути відповідача від права на спадкування 1/4 частини АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3.

Рішенням суду від 16 лютого 2009 року позов задоволено.

Усунуто ОСОБА_1 від права на спадкування за законом на 1/4 частину АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 700 грн. у відшкодування витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповного з’ясування обставини, що мають значення для справи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 доводи апелянта не визнала, рішення суд уважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що згідно з витягу з історії хвороби НОМЕР_1 ОСОБА_3, 1946 року народження, 12.11.2004 року ампутували кінцівку на рівні середини стегна (а.с. 13).

З цього часу ОСОБА_3 отримував пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання, а з грудня 2005 року йому була встановлена друга група інвалідності безстроково (а.с. 48, 52).

Догляд за хворим здійснювала його дружина - ОСОБА_2, яка з січня 2005 року знаходиться на обліку в Дніпровському РУПФУ і отримувала пенсію за віком, розмір якої за період з січня 2005 року по березень 2006 року не перевищував 500 грн. (а.с. 49).

Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки підтвердили, що ОСОБА_3 через хворобу потребував допомоги та догляду, крім пенсії по інвалідності іншого прибутку не мав, догляд за ним здійснювала його дружина, яка через похилий вік та матеріальний стан не могла в повній мірі забезпечити підтримку та допомогу чоловіку в його лікуванні та існуванні, у зв’язку з цим ОСОБА_3 неодноразово звертався до свого сина - ОСОБА_1 по допомогу, як матеріальну, так і фізичну, але у допомозі було відмовлено.

ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що батько неодноразово звертався до нього за допомогою як фізичною так і матеріальною, яку він не надавав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10-11).

Спадкоємцями після ОСОБА_3 є його дружина - ОСОБА_2 та його син - ОСОБА_1, який відповідно до вимог ст.. 1269 ЦК України звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в установлений ст.. 1270 ЦК України строк (а.с. 74). Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови № 7 від 30 травня 2008 року „ Про судову практику у справах про спадкування „ роз’яснив, що факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку. Безпорадним слід

розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Оскільки судом встановлений факт, що ОСОБА_3 через тяжку хворобу не спроможний був своїми силами фізично та матеріально забезпечити умови свого життя, у зв’язку з чим потребував стороннього догляду, допомоги та піклування, а догляд та підтримка, яку йому забезпечувала дружина, не в повній мірі забезпечували хворому належні умови для існування, у зв’язку з чим спадкодавець звертався за допомогою до сина ОСОБА_1 та потребував його допомоги, в той час, як останній свідомо уникав від обов’язку забезпечити таку підтримку та допомогу батьку, усвідомлював свій обов’язок, мав можливість його виконувати, але не вчиняв необхідних для цього дій, колегія суддів погоджується з висновком суду про усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті свого батька, який ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність матеріальної можливості для надання допомоги батьку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідач міг і мав можливість надавати батьку фізичну допомогу, піклуватися про нього, провідувати, допомагати по господарству.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не грунтуються на вимогах закону і спростовуються наданими суду доказами, а тому не можуть бути прийнятими до уваги судом апеляційної інстанції і підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 лютого 2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.