Справа № 11-а 466 2009 р.

Категорія ст. 124

Головуючий у 1-й інстанції Котьо І.В..

Доповідач Ковальова Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: судді Ковальової Н.М., Суддів: Червоненка В.Я. Заіченка В.Л. З участю прокурора Литвиненка О.О. адвоката ОСОБА_1 обвинуваченої ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 124 КК України ОСОБА_3 за апеляцією представника потерпілої на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.03. 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_3 звільнена від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 124 КК України, провадження по справі закрито у зв’язку із закінченням строків давності.

У своїй постанові суд послався на те, що в ході досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_3 2 липня 2005 року, близько 02.30 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, в ході сварки з потерпілим ОСОБА_4, захищаючи своє життя та здоров’я від його злочинних дій, які виразились у нанесенні ним ударів рукою в область обличчя, штовхання у область грудей, від яких вона падала на підлогу, в результаті чого їй спричинені легкі тілесні ушкодження і, запобігаючи нанесення ОСОБА_4 удару табуреткою по голові, перевищив межі необхідної оборони, умисно нанесла удар ножем в область грудей ОСОБА_4, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді колото різаного поранення серця, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, від якого наступила смерть.

Такі її дії кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 124 КК України.

ОСОБА_3 визнала себе винною у вчиненні вказаного злочину та не оспорювала законності добутих доказів її вини в ході досудового слідства, та не заперечувала проти звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Та оскільки з дня вчинення нею злочину і на момент розгляду справи у суді витік строк давності, передбачений ст. 49 КК України, а саме - два роки, і вона не ухилялась від суду та слідства та не вчиняла нових злочинів, виходячи з цього, суд прийшов до висновку, що на законних підставах слідчий звернувся з подання до суду про вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, і звільнив останню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

В апеляції представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просив постанову суду скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування для перекваліфікації дій ОСОБА_3 на більш тяжкий злочин.

У запереченні на апеляцію захисник - адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 наводить доводи щодо обгрунтованості постанови суду та безпідставності апеляції, просить апеляцію представника потерпілої залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, висновок прокурора про залишення постанови без змін як законної та обгрунтованої, обвинувачену ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_1, які апеляцію представника потерпілої не підтримали, та просили постанову суду залишити без змін, останнє слово ОСОБА_3, де просила залишити без змін постанову суду, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 вчинила злочин 2 липня 2005 року, її дії обгрунтовано досудовим слідством кваліфіковані за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з перевищенням меж необхідної оборони. Цей злочин згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості. Отже на день розгляду цієї справи у суді - 19 березня 2009 p., минуло більш ніж три роки. За цей час ОСОБА_3 від суду та слідства не ухилялась, не вчиняла нових злочинів та засуджена не була.

При таких обставинах суд обгрунтовано звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строку давності.

Твердження, які викладені у апеляції представника потерпілої про те, що досудовим слідством не виконані вказівки Верховного Суду України, є безпідставні, оскільки щодо обставин події злочину і кваліфікації дій ОСОБА_3 за більш тяжкий злочин, додатково допитувалась ОСОБА_3, очевидець та прямий свідок події ОСОБА_7, судово-медичний експерт ОСОБА_8, проводилась амбулаторна комплексна судово-психолого-психіатрична експертиза щодо обвинуваченої ОСОБА_3 (а.с. 344, 345, 347, 348, 365-369), та підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_3 на більш тяжкий злочин слідчим не вбачено, у зв’язку з чим відмовлено у порушенні кримінальної справи за більш тяжкий злочин - ст. 118 КК України (а.с. 349).

При первісному допиті у якості свідка, ОСОБА_7 попереджувалась слідчим про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України (а.с. 95), а тому є безпідставне посилання апелянта, що вона не поперджувалась про таке.

Відповідно до ст. 7-1 ч.4 КПК України, слідчий, в разі винесення постанови про направлення справи до суду у зв’язку із закінченням строків давності, повинен ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з названою постановою.

На виконання вимоги вказаної норми права, слідчий повідомляв потерпілу ОСОБА_5 про ознайомлення з матеріалами справи, (а.с. 371, 378, 379), але таке своє право вона не використала. Крім того, цією ж нормою права не передбачене обов’язкове ознайомлення представника потерпілого з матеріалами справи.

При таких обставинах доводи апеляції про те, що слідчий не ознайомив потерпілу та представника потерпілої з постановою про направлення кримінальної справи до суду, є безпідставне.

Виходячи з викладеного, апеляція представника потерпілої є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.03. 2009 року щодо ОСОБА_3 - без змін.