справа № 22-6783

Головуючий в 1 інстанції - Антонова Н.В.

Доповідач - Білич І.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Білич І.М.

суддів: Євтушенко О.І., Карпенко С.О.

при секретарі: Тороп Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві.

ВСТАНОВИЛА:

Скаржник звернулася зі скаргою на бездіяльність державних виконавців ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві при здійсненні ними виконавчих, дій спрямованих на виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2005 року, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 9310 гривень 75 коп. як шкоди завданої внаслідок залиття квартири.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Визнано бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби Голосіївського району у м. Києві неправомірною, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.10.2007 року та зобов’язано виконати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2005 року та виконавчий лист № 2-2-466/15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вказаних у рішенні коштів. Також стягнуто з ВДВС Голосіївського РУЮ судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду представник ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги. Посилаючись на його необґрунтованість та порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін які з’явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2005 року на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 було стягнуто 9310 гривень як відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири позивача.

09.02.2006 року позивач звернулася до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві з заявою про виконання виконавчого листа виданого Голосіївським районним судом м. Києва на підставі рішення суду.

Постановою державного виконавця від 14.09.2006 року зазначений вище виконавчий лист був повернутий стягувачеві згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з відсутністю майна боржника.

Повторно за заявою позивача від 29.09.2006 року, виконавче провадження за № 744 було відкрито державним виконавцем 02.10.2006 року.

Згідно до постанови від 31.10.2007 року виконавче провадження було закрито на вимогу стягувача (позивача по справі).

Звертаючись до суду з зазначеною скаргою ОСОБА_1 зазначала, що виконавчою службою не вчинені дії направленні на виконання рішення суду.

Задовольняючи скаргу, районний суд виходив з того, що з боку суб’єкта оскарження була допущена бездіяльність та порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі матеріалів справи, районний суд правомірно прийшов до висновку про те, що за час перебування на виконанні виконавчого листа, державними виконавцями не в повній мірі та несвоєчасно виконувалися обов’язки по виконанню рішення суду у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження«.

Підтвердженням викладеного є лист Департаменту ДВС м. Києва від 22.03.2007 року. Також запити для з’ясування майнового стану боржника були направлені лише за сплином майже 6 місяців з часу відкриття виконавчого провадження. Не перевірений та не встановлений майновий стан боржника за місцем його проживання, як не перевірено і фактичне місце проживання боржника після відчуження квартири.

Закриваючи 31.10.2007 року виконавче провадження № 744 державний виконавець не переконався у наявності такої заяви від імені стягувача. Також відсутні відомості про отримання боржником пенсії в Дніпровському районі м. Києва, крім того відсутня згода боржника про звернення стягнення на пенсію, яка є обов’язковою, що передбачено ст. 67 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити.

Однак, задовольняючи скаргу районний суд у своєму рішенні зобов’язав виконавчу службу виконати рішення Голосіївського районного суду від 31.10.2007 року та виданий виконавчий лист за № 2-2-466/15 про стягнення вказаних у рішенні коштів.

Погодитися повністю з таким мотивуванням викладених вимог скаржника не можна виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 387 ЦПК України - у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд, визнавши бездіяльність посадових осіб неправомірною, повинен був покласти на них зобов’язання по усуненню даних порушень шляхом виконання належним чином вимог закону України «Про державну виконавчу службу«, а саме дотримання вимог діючого законодавства при надходженні, відкритті провадження за виконавчим листом, вчиненні дій спрямованих на виконання рішення шляхами визначеними зазначеним вище законодавчим актом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що в цій частині постановлене судове рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303,304,305,307,309,313,315,317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року змінити у частині формулювання покладення зобов’язання та викласти в наступній редакції.

Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві здійснити дії пов’язані з виконанням рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 08.2005 року за виконавчим листом 2-2- 466 /15 згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження«.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців