Справа № 22ц-1901/ 08 р.     Головуючий суду першої інстанції:   Подзігун Г.В.

Категорія: 48     Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

РІШЕННЯ

Іменем   України

7     жовтня 2008 року     колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої:    Лисенка П.П.,

суддів:     Кутової Т.З., Лівінського І.Ю.,

при секретарі судового засідання:     Поліщук Ю.В.,

за участю    позивача  ОСОБА_3,

його представника ОСОБА_4,  відповідачки ОСОБА_5,

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні  в  місті  Миколаєві  цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення    Центрального    районного суду м.   Миколаєва   від 17    червня   2008 року, ухвалене за позовом    ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про  зменшення розміру аліментів

встановила:

В травні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про зменшення   розміру аліментів.

Позивач зазначав, що з відповідачкою він перебував у шлюбі, від якого вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням суду на його утримання з позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини доходів. Посилаючись на те, що в подальшому рішенням суду з позивача також стягнуто аліменти і на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, від іншого шлюбу в розмірі 1/6 частини доходу позивача, просив зменшити розмір аліментів стягнутих на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що суд не вірно оцінив докази по справі, а тому дійшов безпідставних висновків про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син ОСОБА_6 мешкає з відповідачкою. За рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2001 року на користь відповідачки на утримання дитини стягнуті   з позивача аліменти   в розмірі 1/4 частини його заробітку.

ОСОБА_3 з 14 квітня 2006 року перебуває в іншому шлюбі, від якого також має сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2008 року з позивача на утримання сина ОСОБА_7 стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Суд постановляючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у зв'язку зі збільшенням заробітної плати позивача його матеріальне становище не погіршилось, та що відповідачка не працює, а дитина потребує лікування.

Між тим з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не грунтуються на   законі.

Так, з викладених обставин справи вбачається, що в позивача народилась друга дитина, а таке свідчить про зміну його сімейного стану, змінилося і його матеріальне становище, оскільки на другу дитину за рішенням суду стягнуто з його заробітної плати аліменти.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Тому рішення районного суду слід скасувати, з ухваленням по справі нового рішення, яким розмір аліментів, стягнутих з позивача на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшити з 1/4 частини до 1/6 частини його заробітку.

Посилання відповідачки на наявність захворювання у дитини і необхідність в зв'язку з цим витрат на її лікування, не можна прийняти до уваги, оскільки такі обставини можуть бути підставою для звернення з самостійним позовом відповідно до положень ст. 185 СК України. Щодо посилань на підвищення заробітної плати позивача, то таке не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки розмір стягнутих аліментів встановлений в частці, а не в твердій грошовій сумі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,   316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_3     задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2008 року скасувати, а по справі ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів задовольнити.

Зменшити   розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_3 за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2001 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 7 жовтня 2008 року.

Виконавчий лист виданий Центральним районним судом м. Миколаєва на підставі рішення суду від 22 травня 2001 року по справі № 2-4-1634, 2001 року з виконання відкликати.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.