Справа № 22ц-1935/08 Головуючий у 1-й інстанції Висоцький М.Т.
Категорія 45 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
3 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Фірсовій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
фермерського господарства «Оазис» (далі — ФГ «Оазис») на заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2007 року
за позовом
ОСОБА_2 до ФГ «Оазис» та
сільськогосподарського закритого акціонерного товариства
«Батьківщина» (далі — СЗАТ «Батьківщина»)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2007 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ФГ «Оазис» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позивачка зазначала, що відповідач безпідставно використовує належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 6,32 га, розташованої в межах території Гуляницької сільської ради.
Посилаючись на викладене, позивачка просила зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.
Судом до участі у справі як співвідповідача залучено СЗАТ «Батьківщина».
Заочним рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2007 р. позов задоволено: зобов'язано ФГ «Оазис» та СЗАТ «Батьківщина» повернути ОСОБА_2 самовільно зайняту належну їй земельну ділянку в порядку, передбаченому ст. 212 ЗК України.
В апеляційній скарзі представник ФГ «Оазис» просив рішення суду скасувати, посилаючись на неправильну оцінку доказів та безпідставний висновок суду щодо незаконного використання земельної ділянки.
Заслухавши суддю — доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності від 23 грудня 2004 р. належить земельна ділянка, площею 6,32 га в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (а.с.12).
На підставі договору оренди земельної частки (паю) від 27 травня 2000 р. право користування цією часткою позивачка передав СЗАТ «Батьківщина».
Судовим рішенням від 20 квітня 2007 р. зазначений договір було розірвано (а.с.14). В цей же день СЗАТ «Батьківщина», без повідомлення ФГ «Оазис» про наявність спору щодо дострокового розірвання зазначеної угоди, уклало договір підряду, за яким останній взяв на себе обов'язок протягом 2007 — 2008 років виконувати комплекс робіт по обробці грунту, вирощуванню та збиранню врожаю (а.с.18). З цього часу ФГ «Оазис» виконувало сільськогосподарські роботи, а восени 2007 р. засіяло ділянку позивачки озимими культурами.
Дослідивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що після розірвання договору оренди земельної частки СЗАТ «Батьківщина» безпідставно утримувало належну позивачу земельну ділянку всупереч вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі», а ФГ «Оазис», достовірно знаючи про припинення орендних відносин щодо цієї ділянки та намір власника розпоряджатися нею на власний розсуд, продовжував користуватися нею, засіявши восени її озимими культурами.
Не встановивши наявності правових підстав для користування відповідачами спірною земельною ділянкою, суд обґрунтовано зобов'язав їх повернути власнику належну йому земельну ділянку.
Договір підряду від 20 квітня 2007 p., укладений між СЗАТ «Батьківщина» та ФГ «Оазис», на який посилається апелянт, не може вважатися достатньою правою підставою використання відповідачем ФГ «Оазис» спірної ділянки.
За загальним змістом договір підряду передбачає лише виконання підрядником певних робіт та отримання оплати за виконану роботу (ст. 837 ЦК України).
Прав та обов'язків землекористувача, які передбачені ст. ст. 95, 96 ЗК України, ФГ «Оазис» не набуло.
Разом з тим, не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі вчинили самовільне зайняття земельної ділянки позивачки, в зв'язку з чим, як вважав суд, поновлення прав останнього має здійснюватися за ст. 212 ЗК України без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування.
Обставини справи, зокрема, факт звернення ФГ «Оазис» з позовом про скасування державної реєстрації земельних ділянок, свідчать про те, що протягом 2007-2008 років відповідачі користувалися земельною ділянкою після припинення орендних відносин на підставі уявного права на ділянку, а тому вони є особами, які займають її без належних на те підстав і мають повернути ділянку власнику відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі».
У зв'язку з цим, підлягають виключенню з рішення суду висновки про самовільне зайняття відповідачами земельної ділянки і що її повернення має здійснюватися на підставі ст. 212 ЗК України.
Інші доводи апеляційної скарги, а саме незаконність акту перевірки від 14 вересня 2007 p., відсутність межових знаків спірної ділянки та невнесення до державного реєстру відомостей про розірвання договору оренди, не мають правового значення, оскільки з цими обставинами закон не пов'язує набуття прав землекористувача.
Враховуючи викладене, рішення суду підлягає зміні на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу фермерського господарства «Оазис» задовольнити частково.
Заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2007 року змінити, виключивши з нього висновок про самовільне зайняття земельної ділянки СЗАТ «Батьківщина» і ФГ «Оазис» та посилання на положення ст. 212 ЗК України, як норми, на підставі якої вирішено справу.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.