УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2639/10             Головуючий в 1-й інстанції – Маренич С.О.,

Категорія -46                  Доповідач – Сіромашенко Н.В.

У Х В А Л А

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – Калиновського А.Б.,

    суддів – Ремеза В.А., Сіромашенко Н.В.,

     при секретарі – Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2010 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

    Ухвалою Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2010 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини була повернута позивачеві, як неподана.

    В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаної ухвали з постановленням нової ухвали про прийняття його позову до розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її підлягаючою частковому задоволенню.

    Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд 1-ї інстанції виходив з того, що останнім у встановлений ухвалою суду від 31 грудня 2009 року про залишення позову без руху строк не були усунуті наявні в ньому недоліки.

Але, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки з поданої ОСОБА_1 до суду 1-інстанції позовної заяви не вбачається невідповідності її вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Так, відповідно до п.п. 3,5,6 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки це може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.

Однак, судом 1-ї інстанції не були враховані положення ст.119 ЦПК України, що має наслідком помилковість висновків та постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин ухвала суду 1-ї інстанції, яка є об'єктом оскарження, не є законною та обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Ухвалу Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

    Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді :