Справа № 22-ц-1442/08р. Головуюча по 1 інстанції Лузан Л.В.
Категорія 55 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Штапенко Ю.Д.,
за участю відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи Лисого К.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області від 14 квітня 2008 року за позовом
ОСОБА_5
до
ОСОБА_6,
третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк Дельта»
(далі - ТОВ «Комерційний банк Дельта»)
про відшкодування збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
11 січня 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення 22 779 грн. 88 коп. матеріальної шкоди; 83 грн. 46 коп. штрафу за договором; 500 грн. 76 коп. неустойки; 3000 грн. моральної шкоди; 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи та 1200 грн. за правову допомогу.
Позивачка вказувала, що 10 листопада 2006 року уклала з приватним підприємцем ОСОБА_2 договір на виготовлення та встановлення трьох конструкцій ПВХ, а саме вікон різної конфігурації площею 6,50 кв. м. З метою оплати предмета договору 10 листопада 2006 року уклала з ТОВ «Комерційний банк Дельта» договір кредиту, за яким зазначений банк перерахував відповідачу за умовами угоди 16 692 грн. Тобто зобов'язання за договором підряду вона виконала, а саме: сплатила визначену договором суму, а відповідач взяти на себе договором зобов'язання не виконав, чим порушив її права передбачені Законом України «Про захист прав споживачів».
В процесі розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просила розірвати договір підряду від 10 листопада 2006 року, стягнути з відповідача на її користь 25 734 грн. 11 коп., яка складається з 23 919 грн. 89 коп. заборгованості за кредитом; 83 грн. 46 коп. штрафу; 500 грн. 76 коп. неустойки та 30 грн. витрат на ІТЗ, а також 3000 грн. моральної шкоди і 1200 грн. за правову допомогу.
Посилаючись на вказане, позивачка просила позов задовольнити.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області від 14 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. На думку апелянта, рішення суду є необгрунтованим, незаконним та не відповідає дійсним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з характеру правовідносин, що склалися між сторонами по даній справі, та наданої накладної, яку вважав доказом виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання.
Між тим, з такою оцінкою зібраних доказів, визначенням характеру правовідносин та застосуванням норм матеріального права погодитися не можна, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині позовних вимог та ухвалення нового рішення.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони 10 листопада 2006 року уклали угоду, яку визначили як договір підряду (побутовий підряд). Зі змісту зазначеного договору вбачається, що підрядник ОСОБА_2 має виконати роботу по виготовленню конструкції ПВХ та протягом 3-х днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду передати останньому готові вироби (а.с. 5).
З метою оплати цього договору, 10 листопада 2006 року ОСОБА_4 уклала з ТОВ «Комерційний банк Дельта» договір кредиту, за яким зазначений банк перерахував відповідачу за умовами угоди 16 692 грн. (а.с. 7).
Для передачі кредитній установі, відповідачем в день укладення договору була видана ОСОБА_4 накладна № 90 про відпущення останній готових виробів, але ці вироби їй не передавались (а.с. 57). Проти зазначеного не заперечував в суді і ОСОБА_2 (a.c. 78).
Колегія суддів вважає, що вказана накладна на час її підписання була безтоварним документом, а тому не може бути належним доказом отримання готових виробів і в майбутньому.
Крім того, відповідач не надав суду передбачений угодою акт здачі - приймання виконаних робіт, а тому не довів належне виконання ним умов договору побутового підряду. ОСОБА_2 не заперечував проти того, що такий документ сторонами взагалі не складався.
Таким чином, факт несвоєчасного та неналежного виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором побутового підряду знайшов своє підтвердження.
Збитками споживача колегія вважає розмір оплати за договором підряду - 16 692 грн., а також підлягає стягненню 500 грн. 76 коп. неустойки.
Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки угодою сторін та нормами цивільного права, що регулюють договірні зобов'язання, у тому числі і Законом України «Про захист прав споживачів», така відповідальність за невиконання договору не передбачена.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо розірвання договору побутового підряду підлягають задоволенню, а вимоги щодо відшкодуванню збитків - частковому задоволенню.
Крім того, судові витрати позивачки складають 1230 грн., які підлягають стягненню з відповідача на її користь.
Керуючись ст.ст. 303, 305, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області від 14 квітня 2008 року в частині відмови у задоволенні позову про розірвання договору та стягнення збитків скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Розірвати договір № 90 від 10 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 16 692 грн. 65 коп. матеріальних збитків за договором підряду; 500 грн. 76 коп. неустойки, а всього 17 193 грн. 41 коп. та 1230 грн. судових витрат.
В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.