АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1947/09

Категорія ЦП:21

Головуючий у першій інстанції Федусик В.В.

Доповідач Варикапи О.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Сутула Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, -

встановила:

ОСОБА_6 звернулася з вказаним позовом до суду, який уточнила в ході розгляду справи (а. с. 109) та просила визнати договір дарування 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 від 15.02.2006 року недійсним, визнати право власності на частину АДРЕСА_1 за нею, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, як до уточнення позовних вимог так і після уточнення, ст. 233 ЦК України, що частину спірної квартири подарувала позивачеві під впливом тяжкої для неї обставини, в зв'язку з її захворюванням, не мала виходу з вкрай скрутного для неї становища, тому була вимушена позбавити себе права власності, сподіваючись на допомогу відповідача.

В судовому засіданні в суді першої інстанції позивачка позов підтримала, відповідач заперечував проти задоволення позову.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2009 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним договір дарування 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 - представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2009 року, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, на те, що судом не дано оцінку показанням свідків, письмовим доказам - медичній картці позивача, поясненням позивача, третьої особи - державного нотаріуса Пенчева К.Л., не правильно оцінено висновок експерта, суд вийшов за межі позовних вимог.

Позивачка та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Як вбачається із позовної заяви та уточненої позовної заяви ОСОБА_6 (а. с. 3-4, 109) і що підтвердила в судовому засіданні представник позивачки, позивачка просила визнати недійсним договір дарування 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_5 з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України, посилаючись на те, що частину спірної квартири подарувала позивачеві під впливом тяжкої для неї обставини, в зв'язку з її захворюванням, не мала виходу з вкрай скрутного для неї становища, тому була вимушена позбавити себе права власності, сподіваючись на допомогу відповідача.

Разом з тим, суд першої інстанції, як видно з рішення суду, не розглядав позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним спірного договору дарування з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України, тобто вчиненого особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, про що просила позивачка, а розглянув позовні вимоги, які не заявлялися, в установленому законом порядку, ОСОБА_6, визнав спірний договір дарування недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України, прийшовши до висновку, що в момент вчинення правочину ОСОБА_6 не могла усвідомлювати значення своїх дій.

Крім того, з уточненої позовної заяви ОСОБА_6 (а. с. 109) вбачається, що ОСОБА_6 заявляла також позовні вимоги про визнання за нею права власності на частину АДРЕСА_1. Однак, як видно з рішення суду, суд першої інстанції не розглядав зазначених вимо г.

Тобто, суд першої інстанції взагалі не розглядав позовних вимог ОСОБА_6, про визнання недійсним спірного договору дарування з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України про що просила ОСОБА_6 та про визнання за нею права власності на частину АДРЕСА_1, і не прийняв рішення по суті цих позовних вимо г.

Внаслідок цього, наведений недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а розгляд справи вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

В результаті викладених порушень вимог цивільного судочинства, рішення суду першої інстанції не відповідає положенням ст. 213 ЦПК України щодо законності і обгрунтованості рішення суду.

Таким чином, за таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги норм цивільного процесуального права, які є безумовною підставою для скасування ухваленого по справі рішення з направленням справи на новий розгляд, в ході якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону і з урахуванням доводів сторін

 Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним - скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.