Справа № 22- 686/2009 р.

Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

Апеляційний суд

Запорізької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року     м.  Запоріжжя

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Запорізької області у складі:

Головуючого:  Мануйлова Ю.С.
Суддів:     Денисенко Т.С.

Осоцького І.І. При секретарі: Батарейній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе» на

рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе» про розірвання договору оренди земельної частки (паю) та усунення перешкод в користуванні,  розпорядженні земельною ділянкою і поверненні її власнику,

ВСТАНОВИЛА  :

У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СВК «Імені

Фрунзе» про розірвання договору оренди земельної частки (паю) та усунення перешкод

в користуванні,  розпорядженні земельною ділянкою і поверненні її власнику.

В позові зазначено,  що 30.01.2005 року ОСОБА_3  на підставі сертифіката

на право на земельну частку (пай) уклав з СВК «Імені Фрунзе» договір оренди

земельної частки (паю).

Умовами договору передбачено,  що у разі виділення земельної ділянки на основі

земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін припиняються

відповідно до чинного законодавства.

29.12.2005 р. ОСОБА_3  отримав державний акт на право власності на земельну ділянку з виділенням земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку її розмір складає 4, 5501 га. що менше,  ніж зазначено у договорі (4, 84 га).

Правовстановлюючий документ - сертифікат втратив чинність. Позивач ОСОБА_3  набув статусу власника землі,  що свідчить про повну зміну предмету оренди та статусу орендодавця.

Після виділення належної позивачеві земельної ділянки в натурі та отриманням державного акту на право власності на земельну ділянку,  договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію.

Проте відповідач продовжує здійснювати право користування та розпорядження щодо належної позивачеві ОСОБА_3  на праві власності земельної ділянки,  що свідчить про спір щодо розірвання договору та є порушенням права ОСОБА_3  розпоряджатися та користуватися землею як власником.

Відповідач запропонував збільшити розмір орендної плати до 3% від вартості земельної ділянки,  про що надіслав нові примірники договору оренди земельної ділянки рекомендованим листом,  але вони залишилися без підпису та повернення до СВК.

Посилаючись на вищевикладене,  а також небажання позивача переукладати договір оренди земельної частки (паю),  просив розірвати договір оренди земельної частки (паю) та усунути перешкоди в користуванні,  розпорядженні земельною ділянкою та повернути її власнику.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2008 року Позов ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе» про розірвання договору оренди земельної частки (паю) та усунення перешкод в користуванні,  розпорядженні земельною ділянкою і поверненні її власнику - задоволено.

Розірвано договір оренди земельної частки (паю) від 30.01.2005 року укладеного між ОСОБА_3 та СВК «Імені Фрунзе».

Зобов'язано СВК «Імені Фрунзе» усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,  площею 4, 5501 га,  у межах згідно з планом,  розташованою на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області та повернути її власнику ОСОБА_3.

Стягнуто з СВК «Імені Фрунзе» на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 16, 00 грн.,  що складаються зі сплати судового збору-08, 50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення - 07, 50 грн.

В апеляційній скарзі СВК «Імені Фрунзе» посилаючи на порушення норм матеріального та процесуального права,  просить рішення скасувати,  ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідача,  пояснення сторін,  дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов,  суд першої інстанції виходив з того,  що з отриманням ОСОБА_3  Державного акту про право власності на землю і виділенням земельного паю в натурі договір про його оренду підлягає розірванню,  оскільки змінюється як предмет договору,  так і його суттєві умови.

Висновки суду ґрунтуються на зібраних доказах і не суперечать діючому законодавству,  яке регулює спірні правовідносини.

Зокрема,  із матеріалів справи вбачається,  що між позивачем і відповідачем у січні 2005 року був укладений договір оренди земельної частки (паю) строком до січня 2012 року (а.с. 7).

У грудні 2005 року позивач отримала Державний акт на право приватної власності на землю з визначенням меж земельної ділянки в натурі (а.с. 8).

Відповідно до ч.2 п.17 Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати громадян про право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельних часток (паїв) в натурі на конкретній місцевості та видачі їм державних актів про право власності на земельну ділянку.

Таким чином,  з отриманням Державного акту на право власності позивач стала власником земельної ділянки і,  виходячи з повноважень власника,  вона має право самостійно володіти,  користуватись і розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою.

Наявність договірних відносин оренди паю перешкоджає здійсненню цього права,  яке підлягає захисту.

За таких обставин доводи апелянта про порушення норм матеріального права при вирішенні спору не грунтуються на законі і суперечать фактичним обставинам справи.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314,  315, 317 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе» відхилити.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.