АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22     ц - 2210/08 Головуючий в суді першої інстанції: Скляров П.М.

Доповідач: Ступіна Я. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23     липня 2008 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Луганської області в складі:

головуючого судді Ступіної Я.Ю.,

суддів: Темнікової В. І., Мартинюка В.І.,

при секретарі Іщенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ст-Луганського районного суду Луганської області від 13 березня 2008 р. по справі за позовом комунального підприємства "Валуйський сількомунгосп" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги,

встановила:

В грудні 2007р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки, в якому просив стягнути з неї на свою користь заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 776,96грн. та заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 35,90грн.. а всього 812.86грн., посилаючись на те. що позивачка несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує такі послуги. Крім того, просив стягнути з відповідачки понесені витрати на юридичну допомогу розміром 150 грн. і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представником позивача уточнено розмір позову, просив стягнути 615,81 грн. заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, яка утворилася з 01 серпня 2005р.

Рішенням Ст-Луганського районного суду Луганської області від 13 березня 2008 р. позов задоволено. З відповідачки на користь позивача стягнуто 615,81 грн. заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і 150 грн. понесених витрат за надання юридичної допомоги.

В апеляційній скарзі відповідачка просила скасувати рішення суду у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні відповідачка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти доводів скарги, просила скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачка з 01 серпня 2005р. в порушення свого обов'язку власника квартири несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує житлово-комунальні послуги, надані їй позивачем.

Такі висновки суду не повністю відповідають дійсним обставинам справи, які були неповно встановлені судом.

Відповідно до ч.3 ст.3О Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року (далі Закон N 1875-ІУ) споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону N 1875-ІУ плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Як встановлено судом і як вбачається з матеріалів справи, позивач надає житлово-комунальні послуги: послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_1 є споживачем наданих позивачем послуг.

Договір на надання житлово комунальних послуг між сторонами не укладено, але відповідачка фактично отримувала житлово-комунальні послуги, які надавав позивач.

Дійсно, як встановив суд, починаючи з 01 серпня 2005 р. відповідачка в порушення свого обов'язку власника квартири несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, надані їй позивачем.

Так, з серпня 2005 рік відповідачці була нарахована плата за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій загальною сумою 128,85 грн. Відповідачка сплатила за цей період 30грн. Борг відповідачки склав 98,85грн.

За 2006 рік нарахована плата загальною сумою 309,24 грн. Відповідачкою не було оплачено такі послуги в 2006 році, але позивачем було здійснено їй перерахунок в серпні 2006 р. на суму 14.74грн., тому за цей рік її борг склав 294,50грн.

За 2007 рік нарахована плата загальною сумою 386,58грн., відраховано 61,66грн. за ремонт, тому для сплати залишилося 324.92грн. Відповідачка сплатила 83,20грн. (19,20грн. в липні та 64грн. в листопаді). Борг відповідачки склап 241,72грн.

Заборгованість відповідачки перед позивачем по оплаті послуг з утримання будинків, споруд        та прибудинкових територій взагалі склала 635,07 грн. (98,85грн.+294,50грн.+241,72грн.)

Тому суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, але неправильно визначив загальну суму. З відповідачки підлягає стягненню 635,07 грн.

При цьому суд помилково посилався на ст.ст.156, 162 ЖК України, які спірні правовідносини між сторонами не регулюють. Хоча застосування цих норм матеріального права не вплинуло на суть прийнятого рішення, але їх треба виключити з рішення суду.

Підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 15,08грн. не має, оскільки позивач нарахував в 2007р. відповідачці борг без перевірки показань лічильника, а виходячи з норм споживання води та водовідведення за 1 особу, що є порушенням вимог ч.2 ст.32 Закону N 1875-ІУ. Відповідачкою в 2007 р. були оплачені послуги позивача з водопостачання та водовідведення.

З рішенням суду в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 150 грн. за надання юридичної допомоги також не можна погодитися з таких підстав.

Згідно ст.84 ЦПК присудженню підлягають витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, яка отримала 150 грн. від представника позивача ОСОБА_5 за надання юридичної допомоги, фактично брала участь в якості представника позивача.

Оскільки витрати на оплату послуг представника не відносяться до судових витрат згідно із ст.79 ЦПК, то підстав для їх стягнення не має.

В іншій частині доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, бо відповідачкою не надано належних доказів на підтвердження того, що позивач не надавав або не в повному обсязі надавав послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Як пояснила сама відповідачка, акти-претензії, як того вимагають положення ст. 18 Закону N 1875-1V, не складалися.

Довод апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, а саме: не фіксування судового засідання технічними засобами, не є підставою для скасування рішення, бо згідно ч.2 ст.308 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити, скасувати його в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 615,81грн. заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг і 150грн. за надання юридичної допомоги і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача 635,07грн. заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а у стягненні з відповідачки 150грн. за юридичні послуги позивачу відмовити; в решті рішення суду залишити без змін.

На підставі ст.ст.1-4, 13, 18 - 21, 24, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", керуючись ст.ст.303, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ст-Луганського районного суду Луганської області від 13 березня 2008 р. змінній, скасувавши рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства "'Валуйський сількомунгосп" 615,81грн. заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг і 150грн. за надання юридичної допомоги.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства "Валуйський сількомунгосп" 635,07грн. заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Відмовити комунальному підприємству "Валуйський сількомунгосп" у стягненні з ОСОБА_3 150грн. за юридичні послуги.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги.