Срава № 22ц - 1769/08     Головуючий у 1 інстанції Димитров B.I.

Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого -   Славгородської Н.П.,

суддів: Мурлигиной О.Я., Колосовського С.Ю.,

при секретарі судового засідання - Танцуріній С.М., за участю:

представника особи, дії якої сокаржуються ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні в місті   Миколаєві справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2008 року

за скаргою ОСОБА_3   на дії   та рішення державного виконавця Ленінського відділу державної   виконавчої служби Миколаївського міського Управління юстиції (далі - ДВС Ленінського ММУЮ)

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця вказаного відділу.

Він вказував, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2005 року на його користь з військової частини А - 4465 (далі - ВЧ А - 4465) стягнуто 4534 грн. 53 коп. компенсації за не отримане речове забезпечення. Виконавче провадження знаходиться у вказаному відділі. Незважаючи на те, що рішення в повному обсязі не виконане, 12 жовтня 2007 року державним виконавцем Чмих Л.В. винесена постанова про повернення виконавчого документу.

Посилаючись на викладене скаржник просив визнати дії державного виконавця та його постанову неправомірними, скасувати останню, зобов'язавши державного виконавця відновити виконавче провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2008 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, про задоволення скарги. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам законодавства, що регулює порядок виконання рішень суду.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, державний виконавець просить залишити ухвалу суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2005 року на користь ОСОБА_3 з ВЧ А - 4465 стягнуто 4534 грн. 53 коп. компенсації за не отримане ним речове забезпечення. Виконавче провадження було відкрито державним виконавцем вказаної служби 3 березня 2006 року та на кошти ВЧ А -4465, які знаходилися на госпрахунковому рахунку, було накладено арешт. У липні 2007 року позивачу була виплачена частина заборгованості, яка списана з рахунків ВЧ А - 4465 головним управлінням державного Казначейства України в Миколаївській області. Залишок боргу перед ОСОБА_3 склав 2404 грн. 93 коп.

Склавши акт про відсутність на госпрахунковому рахунку ВЧ А - 4465 коштів, за рахунок яких боржник може відповідати   перед кредитором, державний виконавець відділу Ленінського ММУЮ 12 жовтня 2007 року виніс постанову про   повернення виконавчого листа.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з наявності підстав для повернення виконавчого листа ОСОБА_4, передбачених п.2 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте з висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Згідно загальним засадам виконавчого провадження, які закріплені в ст.ст. 1,4,5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вжити усіх заходів для своєчасного виконання судових рішень.

Між тим, державний виконавець, повертаючи виконавчий лист ОСОБА_4, вказаних вимог Закону не дотримався, оскільки обмежився складанням акту про відсутність грошей на госпрохунковому рахунку ВЧ А - 4465. Тоді як перед вирішенням питання про повернення виконавчого листа, державний виконавець міг вияснити джерела надходжень коштів на відповідні рахунки ВЧ А - 4465, наявність боргів суб'єктів господарської діяльності перед військовою частиною з метою виявлення можливості та визначення строків виконання рішення суду. До того ж, державний виконавець шляхом направлення відповідних запитів до Міністерства Оборони України міг з'ясувати чи не виділялися цим Міністерством гроші для погашення заборгованості перед військовослужбовцями, в тому числі перед ОСОБА_3 Крім того, вважаючи, що ВЧ А - 4465 може відповідати лише коштами, що надходять на її рахунки у зв'язку з господарською діяльністю, державний виконавець не звернув уваги на ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» та характер спірних правовідносин між ВЧ А - 4465 та ОСОБА_3 Тоді як обов'язок виплатити ОСОБА_3 компенсацію за не отримане ним речове майно виникло у військової частини не внаслідок її господарської діяльності, а внаслідок проходження ОСОБА_3 служби в Збройних Силах України.

Викладене свідчить про передчасність рішення державного виконавця щодо повернення виконавчого документу.

На ці обставини місцевий суд уваги не звернув, а тому ухвалив неправильне судове рішення.

За такого колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України необхідно скасувати та постановити нову, про часткове задоволення скарги ОСОБА_3 Постанову державного виконавця відділу Ленінського ММУЮ слід визнати неправомірною та скасувати її.

Встановлюючи саме такий спосіб поновлення прав ОСОБА_3 колегія суддів виходить з його вимог, а також вимог ч. 2 ст. 227 ЦПК України де зазначено, що суд, у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає дії чи бездіяльність державного виконавця неправомірними та усуває порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2008 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського Управління юстиції від 12 жовтня 2007 року про повернення виконавчого провадження - виконавчого листа № 2-4194, виданого 2 грудня 2005 року Ленінським районним судом м. Миколаєва, про стягнення на користь ОСОБА_3 з військової частини А - 4465 -4534 грн. 53 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.