Справа № 22ц-2190/08     Суддя суду першої інстанції - Савін O.I.

Доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14   жовтня   2008   року   колегія   суддів   судової  палати   в   цивільних   справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Козаченко В.І., суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н,. при секретарі: Штапенко Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали за  апеляційною   скаргою

закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі-ЗАТКБ "ПриватБанк") на ухвалу судді   Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 липня 2008 року за   його заявою   про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У липні 2008 р. ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 2712 грн. 45 коп. заборгованості за кредитним договором від 28 грудня 2005 р., в тому числі процентів за користування кредитом.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 липня 2008 р. заява про видачу судового наказу повернута як неподана.

В апеляційній скарзі представник ЗАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та передати заяву на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали заяви та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Повертаючи заяву про видачу судового наказу, суддя правильно послався на те, що додані до заяви про видачу судового наказу документи, які підтверджують обов'язок боржників перед стягувачем, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 64 ЦПК України.

Враховуючи, що метою наказного провадження є спрощення і скорочення судового розгляду, сторони в ньому не викликаються, то документи, які додаються до заяви про видачу судового наказу, повинні подаватися в оригіналі або бути нотаріально засвідчені.

Відсутність, або недостатність документів, що додаються до заяви, або недоліки цих документів повинні розцінюватися як неналежно оформлена заява, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 101 ЦПК України, застосовується ст. 121 цього Кодексу і заява повертається стягувачу для усунення недоліків без надання строку для такого усунення.

До того ж, розмір шрифту розрахунку заборгованості та якість копії заяви боржника, наданих стягувачем не надає можливості їх прочитати.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є необгрунтованими.

Оскільки ухвала судді постановлена у відповідності до норм процесуального права, то підстав для її скасування не вбачається.

Разом з тим, зазначена в ухвалі вимога про надання документів, що підтверджують перерахування коштів на рахунок боржника та відкриття банком рахунку позичальнику для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості, є зайвим, оскільки був наданий кредитний ліміт за карткою.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити, а ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.