Справа 22ц-20494\09 Головуючий у першій інстанції Тимошенко T.I.
Категорія 26 /1/ Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого: судді Митрофанової Л.В. Суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О. при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: позивача - ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3, представника відповідача відкритого акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод» - Богданової Ольги Олександрівни, представника третьої особи відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Лутоніної Надії Володимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод», третя особа відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визначення середнього заробітку для
призначення щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод», третя особа відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визначення середнього заробітку для призначення щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог, оскільки судом допущено неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, суд не звернув уваги, що на вимогу представника позивача, що ВАТ «КЦРЗ» надало до суду нову довідку про середньомісячний заробіток відповідного працівника у березні 2000 року по тарифу 164, 50 грн. і таким чином позивачу треба було щомісячно платити не 70, 98 грн., а 98, 70 грн.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої встановлено, що позивач проходив у відповідача технологічну практику за спеціальністю «монтаж та наладка автоматизованих систем» за професією «слюсар КИПиА» 2 розряду.
28.09.1992 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого йому висновком ВТЕК з 15.01.1993 року встановлено 60% втрати профпрацездатності та 3 група інвалідності.
У зв'язку із трудовим каліцтвом відповідач призначив позивачу до виплати компенсацію частини втраченого заробітку на підставі п. 15 «Правил відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, завданої працівникам та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків», затверджених Постановою Ради міністрів СРСР від 03.07.1984 року № 690, який
в подальшому коригувався у відповідності до наказів по підприємству на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, та який позивач не оскаржує.
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», згідно з яким зобов'язання проводити страхові виплати на відшкодування частини втраченого заробітку потерпілим на виробництві, були покладені на Відділення фонду, тому ВАТ «КЦРЗ» згідно акту прийому-передачі № 217 від 22.08.2001 року передало особу справу позивача до Відділення фонду, яке продовжило виплати відшкодування шкоди в розмірі 70, 98 грн.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 є законним та обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд не звернув уваги, що ВАТ «КЦРЗ» надало до суду нову довідку про середньомісячний заробіток відповідного працівника станом на березень 2000 року по тарифу 164, 50 грн., тому в перерахунку на відсоток втрати профпрацездатності позивачу треба було щомісячно платити не 70, 98 грн., а 98, 70 грн. є безпідставними, необгрунтованими, та спростовуються висновками суду і матеріалами справи.
Заявлений ОСОБА_2 позов не грунтується на вимогам матеріального закону, оскільки порядок та підстави обчислення та нарахування підприємством виплат компенсації частини втраченого заробітку та страхових виплат - Фондом соціального страхування, визначені відповідно «Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, завданої працівникам та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.