СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 липня 2007 року |
Справа № 2-25/3122-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Крупський Олександр Євгенійович, довіреність № 5/ю від 05.06.2007 - виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму;
представник відповідача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.03.2007 - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 15.05.2007 у справі № 2-25/3122-2007,
за позовом Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму (вул. Крівошти, 27,Ялта,98600)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 11004,25 грн.
ВСТАНОВИВ:
Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10000,66грн., пеню у сумі 265,74грн., 3% річних у сумі 118,39грн., індекс інфляції у сумі 619,46грн., а також стягнути витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконуються належним чином зобов'язання за договором щодо оплати послуг на водопостачання та водовідведення по виставлених рахунках за період з 01.05.2006 по 01.12.2006, що призвело до виникнення заборгованості, також міститься посилання на положення статей 252, 526, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, а саме вказав на те, що згідно пункту 4.1. договору, облік кількості використаної води здійснюється по показникам приладу обліку, який абонент повинен встановити за свої кошти та передати його по акту постачальнику для прийняття в експлуатацію та опломбування, також пунктом 4.10 договору передбачено, що кількість стічних вод. що поступають до каналізації, визначається по кількості води, що поступила з міського водопроводу або місцевих джерел, згідно приладів обліку, на підставі чого відповідачем оплата за водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2006 по 01.12.2006 здійснювалась по показникам лічильника водоміра, про що свідчать квитанції об оплаті за вказаний період.
Позивачем були надані додаткові пояснення до позову, в яких зазначається, що до розрахунку основного боргу були включені нарахування згідно акту від 27.03.2006 за порушення "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України", затверджених наказом Держжиткомунхозу України від 01.07.1994 за № 65, оскільки 10.01.2006 було виявлено самовільне підключення до системи комунального водопостачання та водовідведення, абоненту було надано строк для установки приладу обліку та реєстрування його у абонентському відділі виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму, але абонентом вказані вимоги не виконані, всупереч пункту 4.2. Правил, що послужило підставою для складання акту від 27.03.2006 та нарахування суми у розмірі 9448,10грн. на підставі пунктів 9.8., 9.6. зазначених Правил.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2007 (суддя О.Ю. Копилова) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають важливе значення для вирішення справи. Приймаючи рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надані докази незаконного підключення відповідача до водопровідної мережі, що на думку позивача не відповідає дійсності.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
22.03.2006 між виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення за НОМЕР_1.
Відповідно до умов вказаного договору постачальник (позивач) зобов'язався надавати споживачу (відповідач) послуги по водопостачанню та водовідведенню, споживач (відповідач) у свою чергу своєчасно здійснювати оплату за споживання та користування послугами, а також здійснювати інші платежі на умовах дійсної угоди.
Позивачем на підставі пункту 3.1. договору були виставлені рахунки на оплату наданих послуг в період з 01.05.2006 по 01.12.2006.
Судова колегія дослідивши матеріали справи та надані докази погоджується з висновками господарського суду про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4.1. договору, облік кількості використаної води здійснюється по показникам приладу обліку, який абонент повинен встановити своїми силами та за свої кошти, передати його по акту представнику постачальника (позивача) для прийняття в експлуатацію та опломбування.
Пунктом 4.10 договору передбачено, що кількість стічних вод, що поступає з міського водопроводу або місцевих джерел, згідно показників приладів обліку, а при відсутності останнього по діючим нормам водоспоживання та інших видів взаємних розрахунків із споживачами. У випадку розрахунків за воду по пропускній можливості труби вводу, кількість стічних вод приймається рівними кількості води, визначеної відповідно до пункту 9.6. Правил.
Постачальник має право вимагати від споживача встановлення приладів обліку стічних вод, які знаходяться на балансі споживача та ним експлуатуються.
12.12.2005, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2. на об'єкті торгівлі (пров. Дарсановський, 4) встановлено водомір, який опломбований, первісні показники якого на момент установки 00000, про що складено акт по прийому водоміра в експлуатацію, датою наступної державної перевірки визначено - 23.12.2006.
Таким чином відповідач здійснював оплату за надані позивачем послуги за договором по показнику приладу обліку, про що надано квитанції об оплаті послуг за спірний період з травня 2006 року по грудень 2006 року, а також за січень-лютий 2007 року, дані обставини спростовують доводи позивача про невиконання суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2. зобов'язань за договором щодо оплати послуг по водопостачанню та водовідведенню в період з 01.05.2006 по 01.12.2006.
Щодо посилань позивача на те, що відповідачем здійснено самовільне підключення до системи комунального водопостачання та водовідведення, про що складено акт від 27.03.2006, яким встановлено, що підключення до міського водопроводу здійснено без договору та технічних умов водоканалу та водокористування здійснюється без приладу обліку води з 01.12.2005 по 10.03.2006, то судова колегія дані посилання не приймає як належний доказ, адже позивачем не доведено, що самовільне підключення здійснено саме відповідачем, не доведений також той факт, що відповідач здійснює споживання води саме з тієї труби яка є самовільно підключеною до системи водопостачання. Крім того з зазначеного акту не вбачається що перевірку здійснено водопровідної мережі яка належить саме суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2., адже як позначено в акті проведено обслідування стану внутрішньої водопровідної мережі, арматури та водомірного господарства які належать базі "Орігон", на що було видано відповідні наряд-завдання від 10.01.2006 контролеру виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму, на виконання завдань по обстеженню системи водопостачання, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2. згідно нарядів-замовлень, які представлені в матеріали справи позивачем, відповідні акти не надано.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При вказаних обставинах, у зв'язку із недоведеністю фактів викладених у позові та поясненнях до позову, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно статтям 44, 49 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2007 у справі № 2-25/3122-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
Г.К. Прокопанич