АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1808 2008р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 6, Бащенко С.М.
Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.
УХВАЛА
Іменем України
10 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди і зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності, знесення незаконних будівель та стягнення моральної шкоди, -
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.
Вказував, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.09.1989 року йому належить на праві власності 1/2 частини жилого будинку з відповідною частиною господарських споруд АДРЕСА_1, а друга частина цього будинку належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 16.05.1997 року.
Рішенням Соснівського райсуду м. Черкаси від 06.03.1997 року між попередніми власниками 1/2 частини будинку ОСОБА_1 ОСОБА_6, а також між ним, позивачем, було визначено порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту технічної експертизи від 26 жовтня 1996 року по фактичному землекористуванню.
Придбавши частину будинку ОСОБА_4 розпочав незаконне будівництво з порушенням прав співвласника іншої 1/2 частини будинку.
Згідно припису Управління архітектури та містобудування Черкаського міськвиконкому від 02.10.1998 року відповідача було зобов'язано припинити самовільне будівництво, яке він проводив та було попереджено про відповідальність згідно чинного законодавства в разі невиконання цього припису.
09.10.2005 року ОСОБА_4 знову розпочав самовільне будівництво прибудови до1/2 частини будинку, не маючи на це ні згоди співвласника , ні плану на будівництво та з порушенням ДБН.
Своїми діями ОСОБА_4 порушив право користування належною йому земельною ділянкою і спричинив моральну шкоду, оскільки через порушення при забудові, існує реальна загроза руйнування частини будинку позивача. Розмір заподіяної моральної шкоди визначає у 30000 грн.
На підставі ст. ст. 376, 1167 ЦК України ст.ст.92, 95, 96, 103-105 ЗК України просив зобов'язати ОСОБА_4 розібрати за свій рахунок незаконно (самовільно) побудовану споруду та залізну огорожу по АДРЕСА_1 та не чинити йому перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки та стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
В серпні 2006 року ОСОБА_4 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_3 про узаконення проведеної ним прибудови, про зобов'язання ОСОБА_3 занести незаконно збудований гараж, сарай, коптилку та розпочату прибудову з погрібом, та відшкодування моральної шкоди.
Вказував, що ОСОБА_3 здійснив незаконну реконструкцію своєї частини будинку, яка в подальшому зробила вплив на несучі конструкції всього будинку і він прийшов в аварійний стан : просів дах, який почав протікати, почала затікати стеля і стіни , потім обвалилась стеля пообвалювались штукатурка від стін, згнили несучі балки. Він змушений був робити заміну і реконструкцію своєї частини будинку, не порушуючи цілісності своє будівлі. В період проведення цих робіт ОСОБА_3 не був власником половини будинку, а з бувшим попереднім співвласником ОСОБА_7 ( договір купівлі -продажу від 08.04.1998 року № 1839, занесений в реєстрову книгу « 118-11660-138) у нього була домовленість і згода, і ніяких суперечок не було .
ОСОБА_3 здійснив незаконну побудову гаража на червоній лінії згідно плану ділянки і тепер він може газифікувати свою частину будинку. В зв'язку з цим він постійно хвилюється, не має спокою, що сусід постійно на нього скаржиться і розладилися добросусідські відносини. Цим йому спричинена велика моральна шкода та матеріальна, яку він оцінює у 2000 грн.
В ситуації, що склалася , він в односторонньому порядку без порушення цілісності конструкцій житлового будинку провів ряд будівельних робіт, що зменшило навантаження на несучі стіни і поліпшило конструкцію всього будинку.
Крім того, ОСОБА_3 на своїй частині земельної ділянки, без дозволу і порушуючи закон, побудував сарай, коптилку, і зараз здійснює будівництво прибудови до літньої кухні, що наносить йому і членам його сім'ї моральні збитки, змушуючи нервувати, так як дим від коптилки постійно задимлює подвір»я, дочка не може вивісити дитячу білизну.
На підставі наведеного, ст.ст. 376, 1167 ЦК України просив винести рішення про узаконення здійсненої рим прибудови для проведення приватизації землі, зобов'язати ОСОБА_3 за свій рахунок знести незаконно збудований гараж, сарай, коптилку та розпочату прибудову з погрібом, стягнути з ОСОБА_3 на його користь на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. та витрати по справі.
Ухвалою Соснівського райсуду м. Черкаси від 18 червня 2007 року об'єднані в одне провадження обидва позови - ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Заявою від 11.12.2007 року ОСОБА_3, уточнюючи свої позовні вимоги, просив визнати будівництво, здійснене ОСОБА_4 самочинним та таким, що порушує державні будівельні норми, зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок розібрати самовільно побудовану прибудову з дахом, збудовану з порушенням державних будівельних норм з улаштуванням своєї частини домоволодіння, усунути перешкоди в користуванні його майном , а саме занести самовільно встановлену огорожу біля його гаража для можливості доступу та обслуговування зовнішньої стіни гаража.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 липня 2008 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 залишено без задоволення, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задоволено частково.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішенням суду скасувати та направити справу на новий розгляд посилаючись на його незаконність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що при ухвалення рішення суд розглянув не всі позовні вимоги, не провів фіксування судового засідання технічними засобами, що є грубим порушенням процесуального законодавства.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішить справу згідно із законом, ухваливши його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, і доказах, досліджених у судовому засіданні.
Постановлене судом першої інстанції рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи.
Відповідно до положень ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов заявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
Так, розглядаючи справу, суд першої інстанції при ухваленні рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.07.2008 року , не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 19 березня 2008 року, а саме: не залучив в якості відповідача до участі в справі Черкаську міську раду як орган, який вирішує питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об»єктів містобудування та упорядкування територій, тобто будівництво здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам.
Суд також на порушення п.1 розділу XI і ст. 197-199 ЦПК України не здійснив фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 311 ЦПК є підставою для скасування ухваленого судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід залучити до участі в справі всіх зацікавлених осіб, визначитися з обсягом прав та обов»язків кожної із сторін по справі та врахувати положення ст. 376 ЦК України і ч.2 ст. 311 ЦПК України при ухваленні рішення.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 липня 2008 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди і зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності, знесення незаконних будівель та відшкодування моральної шкоди направити до Соснівського районного суду м. Черкаси для розгляду в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.