АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1794/2008 рік.     Головуючий по 1 інстанції

Категорія 46     Очеретяний В.А.

Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2008 року     м.Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі

головуючого Ювшина В.І.

суддів:   Сіренка Ю.В., Скіця М.І.

при секретарі::     Петренко С.П.

адвоката     ОСОБА_4

відповідача     ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частину квартири та її реальний розподіл, -

встановила:

ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, квартири, та її реальний розподіл, посилаючись на те, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 і під час проживання в шлюбі вони придбали трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1. 01 лютого 2000 року на ім'я ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на квартиру. В січні 2005 року шлюб між ними було розірвано, але майно вони не розділили і квартира знаходиться в їх спільній сумісній власності. Іншого житла позивачка не має. Відповідач проживає у квартирі один, так як між ними часто виникають сварки. Спільно проживати в даній квартирі вони не можуть. Просила суд визнати за нею, ОСОБА_7, право власності на квартиру АДРЕСА_1, стягнувши з неї на користь відповідача вартість 1/2 частини квартири. В судовому засіданні ОСОБА_7 доповнила свої позовні вимоги вимогою про розподіл квартири.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Свідоцтво про право власності 3435 від 01 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5 визнано частково недійсним. Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 право власності за кожним на Уг частину квартири АДРЕСА_3. В частині реального розподілу квартири в позові відмовлено, а дана квартира залишена в спільній частковій власності.

У апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення Уманського міськрайонного суду від 26 серпня 2008 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким стягнути на її користь з відповідача вартість Уг частини квартири.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачка на законних підставах набула право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4, так як дана квартира придбана сторонами по справі в період шлюбу і являється спільним майном подружжя. Право власності ОСОБА_7 на 1/2 частини квартири ОСОБА_5 не оспорюється. Відмовляючи позивачці в частині позову про стягнення грошової компенсації за частку в квартирі або її реальний розподіл, суд першої інстанції також вірно виходив з того, що право власності є непорушним і без згоди власника ніхто не має права зобов'язати його продати свою частку у спільному майні або купити частку іншого співвласника. Крім того, спільна квартира є неподільною, так як знаходиться в багатоквартирному будинку і не може бути обладнана іншим окремим виходом.

Відповідно до ч.3 ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим правовідносинам і зроблені у відповідності до обставин справи.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом матеріальних та процесуальних норм.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2008 року відхилити, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.