Справа № 2-A-1146/2009/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009р. суддя Стаханівського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у приміщенні суду м. Стаханова у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірною, стягнення підвищення до пенсії за віком,
ВСТАНОВИВ:
12.02.09р. позивач звернувся з позовом до суду, зазначивши, що він має статус дитини війни, оскільки народився у 1937році. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06р. пенсія йому має бути підвищена на суму, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком. Однак УПФ України у м. Стаханові таке підвищення не призначає і не виплачує. Недоплачену суму позивач просив стягнути за період 2006-2007р.р.
Відповідачем надано письмові заперечення за позовом, у яких зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки Держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України про Державний бюджет України. Крім того, позивач у справі пропустив визначений ст.99 КАС України річний строк для звернення до суду.
У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися. Позивач надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач просив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. При цьому враховує наступне:
Посвідченням пенсіонера (ар.с.4), та паспортом (ар.с.5) підтверджено, що позивач є пенсіонером за віком та відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни».
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.06р., Законами України „Про державний бюджет України на 2006рік", „Про державний бюджет України на 2007рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006р. зупинено Законом України „Про державний бюджет України на 2006р." №3235-ІУ від 20.12.05р.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня 380 грн., з 1 квітня 406 грн.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення щодо конституційності відповідної норми Закону „Про державний бюджет України на 2006р." Конституційним Судом України не приймалося.
Таким чином, суд вважає, що на увагу заслуговують доводи позивача про те, що відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008р. по 31.12.08р. Тобто, за період з 09.07.07р. по 31.12.07р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії у загальному розмірі 710 грн. 91 коп.: ( 410, 06x30% : 31 день х 23 дня) + (410, 06x2x30%) + (415, 11 х 3 х30%). Однак, суд враховує, що ст.. 99, 100 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, якщо суд не визнає причину пропуску строку поважною. Досудовий порядок врегулювання спору (звернення до вищестоящої по відношенню до відповідача установи зі скаргою) позивач у справі не використовував. Оскільки платежі є періодичними: щомісячними, то річний строк (з місяця останнього платежу перед зверненням до суду) обмежується лютим 2008р. Позивач не просить поновити пропущений строк, суд вважає, що підстав для визнання причини пропуску строку поважною немає. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст.57 Конституції України усі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян підлягають обов'язковому оприлюдненню і оприлюднюються, що є обставиною загальновідомою і, відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, не потребує доказування. Відповідач у справі наполягає на відмові у позові саме з причини пропуску строку.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд керується ч.3 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачеві відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем сплачено судовий збір за вимогами про визнання дій неправомірними у розмірі 3 грн. 40 коп. У частині матеріальних вимог його не сплачено, а до сплати належало 51 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України „Про державний бюджет України на 2006рік", „Про державний бюджет України на 2007рік", „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у позові до Управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірною, стягнення підвищення до пенсії за віком за період 2006, 2007р.р. відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету судові витрати у розмірі 51 грн. 00 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.