Справа №1-830/2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 27 жовтня 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бачинського В.Л.
за участю секретаря Самсонюк Ю.Л.
прокурора Решетника О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, громадянина України, раніше судимого:
1. 1. 16.07.2004 року Луцьким міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч.3, 70, 75 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
2. 2. 27.05.2005 року Луцьким міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч.3, 15 ч. 2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі; звільненого 18.04.2008 року по відбуттю строку покарання;
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1, 04.06.2008 року приблизно о 0015 год., рухаючись по мосту, що по пр. Перемоги в м. Луцьку, ззаду підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та вихватив з його руки мобільний телефон марки «ОСОБА_3 Z 530і», чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 735 грн. Після чого побачивши двох дорослих чоловіків, які рухались по мосту, ОСОБА_1 в підтвердження реальності заподіяння тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та здоров'я потерпілого, з метою нападу та заволодіння майном, вийняв з кишені своїх штанів ніж, який приставив до грудей потерпілого та висловив погрозу його застосування, яку потерпілий сприйняв як реальну загрозу для свого життя та здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, давши суду показання про те, що дійсно 04.06.2008 року приблизно о 00і5 год., рухаючись по мосту, що по пр. Перемоги в м. Луцьку, ззаду підійшов до потерпілого та вихватив з його руки мобільний телефон марки «ОСОБА_3 Z 530і», Після чого побачивши двох дорослих чоловіків, які рухались по мосту, вийняв з кишені своїх штанів ніж, та приставив до грудей потерпілого та висловив погрозу його застосування. Мобільний телефон на наступний день повернув. У вчиненому розкаюється та просить суворо не карати.
Крім того, підсудний повідомив, що повністю погоджується з фактичними обставинами справи та не бажає їх оспорювати.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є якого є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить з'явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому злочині, добровільне відшкодування завданих збитків. Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має незняті та непогашені судимості, суд приходить до висновку про доцільність обрання підсудному ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі.
В справі цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання засудженому рахувати з моменту постановления вироку -27.10.2008 року. Зарахувати в строк відбуття покарання, перебування засудженого ОСОБА_1 під вартою з 19.07.2008 року по 26.10.2008 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити попереднім - тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області, через Луцький районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.