СПРАВА № 2- 2088 / 2008 р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
(Заочне)
30 вересня 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого-судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Рашиній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом прокурора м. Антрацит в інтересах Державного підприємства " Антрацит" до ОСОБА_1 " Про відшкодування збитку",
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Антрацит в інтересах Державного підприємства " Антрацит" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитку в сумі 923 гр. 99 коп..
В обгрунтування вимог позивач послався на те, що відповідач ОСОБА_1, згідно з поданою заявою, 7.08.2006 року був прийнятий на роботу у ВП "шахта Партизанська" ДП « Антрацит», про що був виданий наказ № 157-к.
Під час роботи відповідач ОСОБА_1 був направлений до ВП "Навчально-курсовий комбінат" для навчання професії гірничого робітника підземного МПУ.
28.09.2006 року з відповідачем ОСОБА_1С був укладений договір № 54, а 26.02.2007 року договір № 113, відповідно до яких підприємство повинно було сплачувати вартість навчання відповідача по спеціальності спочатку гірничоробітника, а потім прохідника, а останній зобов'язався сумлінно відвідувати заняття та після закінчення навчання два роки відробити на підприємстві. У випадку невиконання умов договору щодо відпрацювання встановленого договором строку після закінчення навчання у ВП "Навчально-курсовий комбінат", ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати вартість навчання, сплаченого підприємством.
Згідно з довідкою ВП "Навчально-курсовий комбінат" вартість навчання ОСОБА_1 за період навчання з 14.08.2006 року по 27.09.2006 рік складає-249 гр.30 коп., за період з 26.02.2007 року по 7.06.2007 року складає - 674 гр. 69 коп., а всього 923 гр. 99 коп..
Відповідач ОСОБА_1 не виконав умов договору, тому що був звільнений з підприємства, згідно ст.38КЗпП України за власним бажанням, відповідно до наказу № 92 к від 7.04.2008 року.
Добровільно сплатити затрачені кошти на навчання відповідач відмовився.
Прокурор просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ДП "Антрацит" матеріальну шкоду в розмірі 923 гр. 99 коп..
В судовому засіданні прокурор м. Антрацит уточнив позовні вимоги та зменшив їх об»єм, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ДП "Антрацит" тільки навчання останнього у ВП "Навчально-курсовий комбінат» за період з 26.02.2007 року по 7.06.2007 року по спеціальності прохідника, згідно договору № 113 від 26.02.2007 року.
Крім того, згідно п.2.5 вказаного договору, вважає, що підлягає стягненню сума не в розмірі 674 гр. 69 коп., а в розмірі 309 гр. 23 коп., що відповідає пропорційно відпрацьованому відповідачем часу на підприємстві.
Не заперечує проти розгляду справи за відсутністю відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про місце та час слухання справи був повідомлений через оголошення у пресі, яке було опубліковане у виданні Луганської обласної Ради - газеті "Наша газета" № 107( 2932) від 4.09.2008 року, сторінка19, про причини неявки до суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило, тому суд розглядає справу згідно зі ст. 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.( а.с.21)
30.09.2008 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора м. Антрацит, суд вважає, що позов заявлено обгрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає повному задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 7.08.2006 року перебував у трудових відносинах з " ДП « Антрацит», працюючи у ВП "шахта Партизанська» учнем гірника 1 розряду підземним. ( а.с.3)
26.02.2007 року відповідач був направлений до ВП "Навчально - курсовий комбінат" для навчання професії прохідника, про що свідчить договір № 113 від 26.02.2007 року. ( а.с.5)
Згідно з вказаним договором № 113 від 26.02.2007 року, який було укладено між ВП "шахта Партизанська" ДП "Антрацит" та відповідачем ОСОБА_1С, підприємство повинно було сплачувати вартість навчання, а відповідач зобов'язаний був сумлінно відвідувати заняття, а після закінчення навчання два роки відробити на підприємстві.
В договорі також було умовлено те, що у випадку відмови відповідача відпрацювати на підприємстві встановлений договором строк після закінчення навчання в ВП "Навчально-курсовий комбінат", останній зобов'язаний відшкодувати вартість навчання, сплаченого підприємством, пропорційно відпрацьованому часу, (а.с.5).
Із довідки № 179 від 2.06.2008 року, яка видана відокремленим підрозділом "Навчально-курсовий комбінат" вбачається, що вартість навчання ОСОБА_1 за період навчання з 26.02.2007 року по 7.06.2007 рік складає - 674 гр. 69 коп..( а. с. 6)
Згідно з наказом № 92 к від 7.04.2008 року, який було видано по ВП " шахта Партизанська" ДП "Антрацит" відповідача ОСОБА_1 було звільнено з підприємства на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням, (ас. 7).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору ( п. 2.4 ), внаслідок чого ДП "Антрацит" завдано матеріальну шкоду.
Відповідач ОСОБА_1С, відповідно до п. 2.5 договору, повинен відшкодувати витрати на навчання пропорційно відпрацьованому часу.
За період навчання з 26.02.2007 року по 7.06.2007 рік вартість курсів складає 674 гр. 69 коп.. Відповідач мав відпрацювати 24 місяця, однак фактично недопрацював 11 місяців.
Розрахунок суми матеріальної шкоди, визначеної пропорційно відпрацьованому відповідачем часу складає : 674 гр. 69 коп. : 24 міс. х 11 міс. = 309 гр. 23 коп.
Вказану суму суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1С на користь ДП « Антрацит».
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.
До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на інформаційно- технічне забезпечення.
Згідно ст. 81 ч. 5 ЦПК України не підлягають оплаті витрати на інформаційно -технічне забезпечення у справах, в яких представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України " Про державне мито" від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями) Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати судового збору за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.
За ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 51 гр., згідно Декрету Кабінету Міністрів України " Про державне мито" від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями).
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215, 224-233 ЦПК України,
ст. ст. 526, 611 Цивільного Кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги прокурора м. Антрацит в інтересах Державного підприємства " Антрацит" задовольнити повністю.
1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства " Антрацит" матеріальну шкоду в розмірі 309 гр. 23 коп. ( триста дев»ять гр. 23 коп. )
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гр. ( п'ятдесят однієї гривни ).
Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочнерішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.