УХВАЛА

21 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/363/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

розглянувши клопотання приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про розгляд справи № 916/363/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін

за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство",

на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.03.2020 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2020

за позовом приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"

до Private limited liability company "VO- PARTNER" s.r.o

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 (згідно з відмітками на конверті) приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" (далі - ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 06.03.2020, залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 (дата складення повного тексту постанови - 14.05.2020) зі справи № 916/363/20, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство"; передати справу на розгляд до господарського суду Одеської області.

Крім того, скаржник просив поновити строк на касаційне оскарження оспорюваних судових актів та задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.06.2020 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П. передано справу № 916/363/20.

Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2020: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.03.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі № 916/363/20; вирішено здійснювати перегляд зазначених судових актів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надано учасникам справи право на подання відзивів на касаційну скаргу до 07.09.2020.

11.09.2020 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції КГС по електронній пошті) ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із клопотанням про розгляд справи № 916/363/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване складністю справи та неоднозначним тлумаченням норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.09.2020 №29.3-02/22230 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/363/20 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М. передано справу № 916/363/20.

За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При цьому, згідно з частинами п`ятою та шостою статті 301 ГПК України: перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на власний судовий розсуд касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду створив учасникам процесу в справі № 916/363/20 належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховним Судом не виявлено, а скаржником у клопотанні не наведено переконливих доказів того, що справа є складною та неоднозначною в контексті тлумачення норм матеріального та процесуального права, з урахуванням вказаного суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника.

Таким чином справа № 916/363/20 підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Керуючись статтею 234, частинами п`ятою та шостою статті 301, частиною другою статті 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити приватному акціонерному товариству "Українське Дунайське пароплавство" у задоволенні клопотання про розгляд справи № 916/363/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова