Справа №2-8634/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

З серпня 2009 року     Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі              Сребняк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь» про стягнення депозитного внеску,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить на підставі уточнень стягнути на його користь з Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь» пайовій внесок в сумі 15000 гривень та доходи (відсоток) в розмірі 750 грн. 00 коп. 3а договором внеску на депозитний рахунок та судові витрати.

При цьому посилається на те, що він з 11.01.2004 року є членом Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь» сплатив вступний та обов'язкові пайові внески.

11.10.2004 року між ним та відповідачем було укладено договір №-533 про внесення депозиту в розмірі 15000 гривень. За умовами цього договору відповідач зобов'язався сплачувати йому 28% річних, з нарахуванням доходів і виплатою їх за перший рік, 26% за другій рік та останні два роки - 27%. Кінцевий строк повернення було визначено до 11.10.2008 року.

Вин не отримував нараховані відсотки, в зв'язку з чим за пропозицією відповідача періодично збільшував свій внесок за рахунок капіталізації річних, укладаючи з відповідачем додаткові угоди. На цей час сума невиплачених відсотків складає 750 гривень.

По закінчені строку дії договору позивач звернувся до відповідача з приводу повернення основної суми внеску та відсотків, але відповіді не отримав.

Згідно умов договору та діючого законодавства основний, додатковий та інші пайові внески, а також нараховані відсотки є власністю члена Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь». Тому він вважає, що дії відповідача порушують його право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2004 року між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - Одеською обласною кредитною спілкою «Вітязь» було укладено договір про внесок члена кредитної спілки на депозитний рахунок №-533, з виплатою позивачу 28 %,26% та 27% річних .

Згідно договору позивач сплатив внесок у розмірі 15000 грн.

Як вбачається з пояснень позивача, Одеська обласна кредитна спілка «Вітязь» належним чином не виконала своїх зобов'язань, а саме не повернула йому депозитний внесок та не виплачує нараховані та капіталізовані відсотки. Вищезазначене та нарахування щомісячних процентів також підтверджується членською книжкою позивача.

11.10.2008 року по закінчені строку дії договору позивач звернувся до Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь» щодо повернення депозитного внеску в розмірі 15000 гривень та відсотків в розмірі 750,00 гр., але до теперішнього часу не отримав вказані суми.

Згідно ч. 1 ст, 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член КС має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом КС.

Частина 7 ст. 10 Закону України „Про кредитні спілки" передбачає, що повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Пунктами 3.2, 3.4 вищезазначеного Договору передбачено, що спілка несе відповідальність за своєчасне повернення внеску, нарахування і виплату доходу згідно діючого законодавства і політики щодо залучення внесків членів спілки, а по закінченню строку дії договору спілка зобов'язана повернути суму внеску згідно діючого законодавства.

Кредитна спілка «Вітязь» належним чином не виконала своїх зобов'язань, а саме не повернула грошову суму внеску на депозитний рахунок та нараховані на неї відсотки.

 Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно проведених позивачем розрахунків сума стягнення з відповідача складається з депозитного внеску в розмірі 15000 гривень та суми процентів в розмірі 750 гривень та судові витрати на сплату держмита в розмірі 235 гривень та на сплату ІТЗ в розмірі 250 гривень, а загальна сума заборгованості становить 16235 гривень.

Своїми діями відповідач, порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договором, відмовивши позивачу у виплаті відсотків та депозитного внеску в розмірі 15750 гривні, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93 та ч.1 ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 250 гривень та витрати за сплату державного мита в розмірі 235 гривні 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 8, 41, 64 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93, ст.ст. 81, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь» на користь ОСОБА_1 депозитний внесок в розмірі 15000 гривень, суму процентів в розмірі 750 гривень, та судові витрати в розмірі 250 гривень на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та по сплаті держмита 235 гривень, а всього стягнути 16235 (шістнадцять тисяч двісті тридцять п*ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.