КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2007 № 30/237
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Лехманик Я.С. (директор),
від відповідача - Онопрієнко В.Ф. (за довір.),
від третьої особи –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім "Святошин"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 01.06.2007 про забезпечення позову
у справі № 30/237
за позовом Приватного підприємства "Тампо-друк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім "Святошин"
третя особа відповідача Комунальне підприємство "Міська друкарня Києво-Святошинського району"
третя особа позивача
про усунення перешкод в користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2007 р. у справі №30/237 клопотання позивача, ПП „Тампо-друк” про забезпечення позову задоволено, заборонено відповідачу ТОВ «Видавничий дім «Святошин», а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам, пов'язаних із відповідачем господарськими або іншими відносинами вчиняти будь-які дії, які б перешкоджали позивачу користуватися орендованим ним за договором оренди від 02.08.2000 р.. майном - будівлею площею 49,5 кв. м, розташованого за адресою: 03179, м. Київ, вул. Львівська, 72; зобов'язано відповідача до
закінчення розгляду справи надати вільний доступ до приміщень площею 49,5
кв. м, розташованих за вказаною адресою відвідувачам та працівникам позивача.
Відповідач, не погоджуючись з ухвалою суду про застосування заходів забезпечення позову від 01.06.2007 р., звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права, ноповного дослдження судом обставин справи, матеріали справи передати до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправомірність застосування судом заходів забезпечення позову, оскільки обрані заходи безпосередньо порушують права відповідача як повноправного орендаря спірного приміщення у відповідності до Рішення № 142-9 Києво-Святошинської районної Ради Київської області від 18 грудня 2003 р., договору оренди комунального майна від 25.12.2003 р.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку .про обгрунтованість доводів апеляційної скарги та необхідність скасування ухвали суду про застосування заходів забезпечення позову від 01.06.2007 р., виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про усунення перешкод з боку відповідача в користуванні орендованим за договором оренди, укладеним 02.08.2000 р. позивачем із КП „Міська друкарня Києво-Святошинського району” (третьою особою у справі).
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, що відповідно прийнятого Рішення № 142-9 Києво-Святошинською районноюРадою Київської області від 18 грудня 2003 р., та укладеного відповідачем 25.12.2003 р. із Києво-Святошинською райдержадміністрацією договору оренди комунального майна, спірний цілісний майновий комплекс за вказаною вище адресою був переданий йому у довгострокову оренду. Відповідно, відповідач, будучи повноправним орендарем спірного приміщення та не маючи наміру продовжувати із позивачем договір оренди, надіслав 24.09.2006 р., 21.01.2007 р. листи позивачу із вимогою про припинення дії договору оренди в звязку із несплатою орендної плати та звільненням спірних приміщень.
Спір між сторонами, що виник з приводу правомірності користування спірним приміщенням, та невиконання позивача виконати заявлені вимоги відповідача, призвело до звернення відповідача із відповідним позовом до Господарського суду м. Києва, що стало предметом розгляду у справі №35/127 (ухвала суду від 07.03.2007 р. в матеріалах справи).
Відповідно до положень ст. 66 ГПК України, суд за заявою сторони, прокурора, або зі своєї ініціативи, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши обставини справи, колегія не може погодитися із висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову саме у вигляді заборони відповідачу вчиняти вказані дії щодо спірного обєкту, та недоведення позивачем того, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим наступне виконання рішення суду.
Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4-2 (Рівність перед законом і судом) та 4-3 (Змагальність) ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
В даному випадку, оскільки спір між сторонами виник з приводу визначення прав сторін на орендоване спірне нерухоме майно, необхідності встановлення судом правомірності користування спірним майном позивачем чи відповідачем у справі, суд помилково до вирішення спору по суті передав предмет оренди одній із сторін, фактично визначивши переважне право цієї сторони на предмет оренди, чим поставив іншу сторону у нерівне процесуальне положення при розгляді цього спору.
Крім того, застосування такого виду забезпечення позову є неправильним, оскільки не надано належних та допустимих доказів того, що предмет спору – не житлове приміщення може бути знищено чи пошкоджено до вирішення спору по суті, що ускладнить виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Оскаржувана ухвала суду від 01.06.2007 р. про застосування заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім „Святошин» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.06.2007 р. про забезпечення позову у справі №30/237 скасувати.
3. Передати матеріали справи №30/237 до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді