Справа №2-8227/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 серпня 2009 року                                                     Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі     Сребняк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.  Одесі  справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Україна» про стягнення пайового внеску та відсотків,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з позовом до відповідача та просить стягнути на її користь з Кредитної спілки «Україна» пайовий внесок на та доходи (відсотки) на додатковий пайовий внесок на суму 7466 гривень, та суму невиплачених відсотків в розмірі 504 гривні та стягнути судові витрати.

При цьому посилається на те, що вона з 17.01.2006 року є членом Кредитної спілки «Україна».

11.12.2007 року між нею та відповідачем на підставі заяви було видано свідоцтво про внесення додаткового пайового внеску на суму 2250 гривень строком на 12 місяців з виплатою 27% річних щоквартально. Позивачка додатково вносила внески: 17.01.2008р - на суму 2750 грн.; 06.03.2008р. - на суму 2000 грн., 11.12.2008р. - на суму 466,03 грн.. Загальна сума внеску за Свідоцтвом про внесення додаткового пайового внеску до кредитної спілки № ГО-111207Н від 11.12.2007 року та Доповненнями до Свідоцтва від вказаних дат складає 7466,03 грн. Також 11.12.2008 року строк дії вказаного договору було продовжено на один рік, тобто до 11.12.2009 року.

Дохід за перший квартал в розмірі 504 гривні позивачці не був виплачений, В зв'язку з чим вона неодноразово зверталася до відповідача про повернення внеску та відсотків і розірвання договорів, але до теперішнього часу не отримала відповіді.

Згідно умов договору та діючого законодавства основний, додатковий та інші пайові внески, а також нараховані відсотки є власністю члена кредитної спілки «Україна». Тому вважає, що дії відповідача порушують її право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 17.01.2006 року є членом Кредитної спілки «Україна».

11.12.2007 року між нею та відповідачем на підставі заяви було видано свідоцтво про внесення додаткового пайового внеску на суму 2250 гривень строком на 12 місяців з виплатою 27% річних щоквартально. Позивачка додатково вносила внески: 17.01.2008р - на суму 2750 грн.; 06.03.2008р. -на суму 2000 грн., 11.12.2008р. - на суму 466,03 грн.. Загальна сума внеску за Свідоцтвом про внесення додаткового пайового внеску до кредитної спілки № ГО-111207Н від 11.12.2007 року та Доповненнями до Свідоцтва від вказаних дат складає 7466,03 грн. Також 11.12.2008 року строк дії вказаного договору було продовжено на один рік, тобто до 11.12.2009 року.

Дохід за перший квартал позивачці не був виплачений, В зв'язку з чим вона 27.01.2009 року звернулася з письмовою заявою до відповідача про повернення внеску та відсотків і розірвання договорів, але до теперішнього часу не отримала відповіді.

Тому суд вважає, що кредитна спілка «Україна» належним чином не виконала своїх зобов'язань, а саме не виплачує нараховані відсотки з жовтня 2008 року. Вищезазначене та не виплата щоквартальних процентів підтверджується членською книжкою позивачки.

Оскільки позивачка в позовних вимогах просить про стягнення суми додаткового пайового внеску, тому суд вважає, що фактично їх слід вважати вимогами про дострокове розірвання договору і тоді у відповідності до п. 3.5 вказаного договору відсоткова ставка по достроково повернутої сумі перераховується виходячи з розрахунку 1 відсоток річних. Тому вимоги про стягнення відсотків слід задовольнити тільки в частині суми 18,66 гривні за перший квартал.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Частина 7 ст. 10 Закону України „Про кредитні спілки" передбачає, що повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

 Кредитна спілка «Україна» належним чином не виконала своїх зобов'язань, а саме за перший квартал дії договору не сплачує нараховані на внесок відсотки та не надала жодної відповіді на звернення позивача.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що згідно п. 2.1.3 Положення №7 додаткові пайові внески залучаються на без договірній основі та не встановлюється термін на який член цієї кредитної спілки надає додатковий пайовий внесок, не встановлюється розмір плати заздалегідь, а також висновки, щодо того, що додатковий пайовий внесок є власністю кредитної спілки, оскільки відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Також суб'єкти господарювання при здійсненні своєї діяльності зобов'язані дотримуватися, діяти та приймати рішення, які повністю відповідають конституційним положенням про основні права, свободи й обов'язки громадян.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання та відшкодування збитків та моральної шкоди. Тому суд вважає, що договір укладений між сторонами про винесення внеску на депозитний рахунок від 29.05.2008 року слід розірвати.

Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно проведених позивачем розрахунків, та з урахуванням достроковості розірвання загальна сума заборгованості становить 7484 гривень 69 копійок.

Своїми діями відповідач, порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договором, відмовивши позивачці у виплаті відсотків та депозитного внеску, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93 та ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати за сплату державного мита в розмірі 75 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень.

Керуючись ст. ст. 8, 41, 64 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93, ст.ст. 81, 88, 213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з кредитної спілки «Україна» на користь ОСОБА_1 суму додаткового пайового внеску та нарахованих процентів в розмірі 7484 (сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 69 копійок.

Стягнути з кредитної спілки «Україна» на користь держави судові витрати за сплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в загальному розмірі 105 (сто п'ять) гривень.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.