Ухвала

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 627/624/13-ц

провадження № 61-12312ск20

Верховний Суд у складісудді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», треті особи: Октябрське районне управління Пенсійного фонду України в місті Полтаві, Краснокутське районне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення невиплаченого середнього заробітку за період невиконання рішення суду, проведення відрахувань до Пенсійного фонду України страхових внесків, відшкодування заподіяної моральної шкоди,

встановив:

18 серпня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській областізвернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, посилається на продовження процесуальних строків внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширеннямкоронавірусної хвороби (COVID-19), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3, згідно положень якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширеннюкоронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 390 цього Кодексу (строк касаційногооскарження), продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 2 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантійу зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчився 06 серпня 2020 року.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Таким чином, Головномууправлінню Пенсійного фонду України в Полтавській областінеобхідно звернутися до суду касаційної інстанції з обґрунтованою заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази (документи), які містять відомості щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Краснокутського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, зокрема, документи на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та на підтвердження неможливості подання касаційної скарги устрок встановленийстаттею 390 ЦПК України.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, положення вищевказаної статті визначають можливість відстрочення сплати судового збору виключно за клопотанням фізичної особи.

Оскільки Законом України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору для юридичної особи, клопотання Головногоуправління Пенсійного фонду України в Полтавській областізадоволенню не підлягає.

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання юридичною особою касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102, 00 грн.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі підлягає сплаті у розмірі 2 102, 00грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 , ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Відповідно до частини першої статті 409 ЦПК України Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Відтак, заявнику слід подати касаційну скаргу у новій редакції, разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, в якій, зокрема зазначити інших учасників справи та вимоги до Верховного Суду з урахуванням положень частини першої статті 409 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 рокуза клопотанням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській областінеповажними.

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській областіу задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 рокута постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів для поновлення вказаного строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання касаційної скарги у новій редакції та сплати судового збору скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов