ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/476/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

до відповідача: Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради

про зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення,

за участю:

від позивача: Кручок А. Б.

від відповідача: Овченко О. В.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради: Устінський А. В.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Суть спору.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради про звільнення нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі в будівлях за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 6, площею 19,1 кв. м та вул. Чорновола, 6 Б, площею 283,0 кв. м та повернення їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, у зв`язку з закінченням дії договору оренди № ДО-2971 від 20.12.2006.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.07.2019 в позові Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Івано-Франківської Єпархії Української Православної Церкви про зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.07.2019 скасовано, позов задоволено, зобов`язано Івано-Франківську єпархію Української Православної Церкви звільнити нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: м. Івано-Франківськ вул. Чорновола, 6, площею 19,1 кв. м та вул. Чорновола , 6 Б, площею 283,0 кв. м та повернути їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради у зв`язку з закінченням дії договору оренди № ДО-2971 від 20.12.2006; стягнуто з Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 1921 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2881 грн 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 17.12.2019 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 скасовано, справу № 909/476/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

У постанові суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено чи мав позивач право вимагати повернення нежитлових приміщень на момент звернення до суду із цим позовом і чи належало позивачу речове право на нежитлові приміщення, яке передбачає право вимагати повернення приміщень або усунення перешкод для реалізації свого речового права.

Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч. 5 ст. 310 ГПК України).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2020 справу скеровано на розгляд судді Стефанів Т. В.

Ухвалою суду від 10.01.2020 постановлено прийняти справу до розгляду; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 30.01.2020; запропонувати учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 та направити представників у підготовче засідання.

Розгляд справи в судовому засіданні 30.01.2020 відкладено на 03.03.2020, про що зазначено у протоколі судового засідання від 30.01.2020.

Ухвалою суду від 03.03.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.03.2020.

Ухвалою суду від 23.03.2020 постановлено судове засідання у справі призначене на 31.03.2020 відкласти, у зв`язку із запровадження карантинних заходів на території України.

Ухвалою суду від 25.05.2020 постановлено розгляд справи по суті призначити на 30.06.2020.

Розгляд справи в судовому засіданні 30.06.2020 відкладено на 06.08.2020, про що зазначено у протоколі судового засідання від 30.06.2020.

В судовому засіданні 06.08.2020 оголошено перерву до 10.09.2020.

Про дату та час розгляду справи сторони повідомлялися належним чином.

Позиції сторін.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:

- строк дії договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 від 20.12.2006, який укладено між позивачем та відповідачем, закінчився;

- позивач повідомив відповідача про намір використовувати орендоване майно для власних потреб після закінчення строку дії договору, однак відповідач не звільнив та не повернув майно, що є предметом договору оренди;

- власником спірних нежитлових приміщень є Івано-Франківська міська рада, яка уповноважила виконавчий комітет на укладення договору оренди, а спірне майно передано на праві оперативного управління Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради;

- орендодавцем у спірному договорі виступає виконавчий комітет, відтак в силу приписів чинного законодавства України саме у нього виникає право на звернення до суду з позовом у разі порушенням його прав, як орендодавця.

Правова позиція стосовно даного спору позивачем викладена у позовній заяві, відзиві на касаційну скаргу № 1205/11.1-03/14в від 29.11.2019 (вх. № 11793/2019 від 02.12.2019), письмових поясненнях № 146/11.1-03/14в від 29.01.2020 (вх. № 1502/20 від 29.01.2020).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задоволити.

Позиція відповідача мотивована тим, що:

- позивачем не доведено наявності доказів початку будівництва нового будинку;

- твердження позивача про укладення спірного договору з порушенням компетенції зі сторони Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та призначення приміщення, як дошкільного закладу є бездоказовими;

- спірні нежитлові приміщення передано в оперативне управління Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, а матеріали справи не містять будь-яких правовстановлюючих документів, які в підтвердили право власності чи користування ними саме позивачем. Відтак, не доведено право позивача на звернення до суду з даним позовом.

Письмова правова позиція відповідача щодо даного спору викладена у відзиві на позовну заяву № 156/19 від 06.06.2019 (вх. № 9945/19 від 07.06.2019), відзиві на апеляційну скаргу № 231/19 від 23.09.2019 (вх. № 0104/5957/19 від 26.09.2019), письмових поясненнях № 012/20 від 28.01.2020 (вх. № 1468/20 від 28.01.2020).

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив в позові відмовити.

Правова позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача є аналогічною тій, що висловлена самим позивачем.

Письмово позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача викладена у письмових поясненнях № 751/48-16/14в від 09.07.2019 (вх. № 11942/19 від 09.07.2019), відзиві на апеляційну скаргу № 1013/48-16/14в від 23.09.2019 (вх. № 0104/5956/19 від 26.09.2019), письмових поясненнях № 48/48-16/14-в від 22.01.2020 (вх. № 1324/20 від 27.01.2020).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

20.12.2006 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавцем) та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2971.

Згідно п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: м. Івано-Франківськ вул. Чорновола, 6 площею 19,1 кв. м та вул. Чорновола , 6 Б, площею 283,0 кв. м, які перебувають на балансі житлово-експлуатаційної організації № 4.

Передача в оренду приміщень здійснюється на підставі рішення міськвиконкому від 20.12.2006 за № 534. Приміщення передаються в оренду для використання під молитовний будинок і канцелярію єпархіального управління (п. 1.2, 1.3 договору).

Передання вказаних приміщень відбулось за актами приймання передачі від 20.12.2006.

Розділом 6 договору сторони визначили строк дії та умови зміни чи припинення договору оренди.

Цей договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: вул. Чорновола, 6 та вул. Чорновола, 6 Б (п. 6.1 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що умови договору оренди зберігають силу протягом всього строку дії цього договору та у випадках, коли після його укладення законодавством встановлюються правила, що погіршують становище орендаря, якщо інше прямо не буде встановлено законами України.

Відповідно до п. 6.3 договору зміни та доповнення, що вносяться до цього договору, розглядаються сторонами в місячний термін з дня отримання письмового повідомлення. Всі зміни та доповнення до договору оренди за погодженням сторін оформляються відповідними письмовими угодами, підписаними уповноваженими особами сторін. Одностороннє внесення змін до договору оренди не допускається. Зміни та доповнення до договору оренди можуть бути внесені на вимогу однієї із сторін за рішенням суду чи господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та п.3.6 цього договору.

В силу п. 6.4.1 договору, припинення цього договору може мати місце у випадку закінчення строку, на який цей договір було укладено. Про припинення договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін з дня закінчення цього договору.

Пунктом 6.8.2 договору визначено, що договір оренди не підлягає продовженню у випадку необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

Як вбачається з п. 4 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.08.2018 № 929, орендодавець вирішив припинити з 19.12.2018 договір оренди № ДО-2971 від 20.12.2006 нежитлових приміщень площею 19,1 кв. м, розташованих на першому поверсі в будівлі за адресою: вул.Чорновола,6, та нежитлових приміщень площею 283,0 кв. м розташованих в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6 Б, укладений між Виконавчим комітетом міської ради та Івано-Франківської єпархією Української Православної Церкви, у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди та необхідністю використання приміщень для потреб власника - територіальної громади м. Івано-Франківська, а саме для будівництва дошкільного навчального закладу.

В результаті прийняття зазначеного рішення, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на адресу орендаря - Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви було надіслано повідомлення від 07.09.2018 № 870/01-15/25в про припинення договору оренди нежитлових приміщень, у якому зазначено про необхідність використання майна для потреб територіальної громади міста та про не продовження терміну дії договору, який закінчується 19.12.2018. Вказане повідомлення, згідно з копією квитанції про поштове відправлення, рекомендованого повідомлення про вручення та даних про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", було надіслано виконавчим комітетом та отримано орендарем 11.09.2018.

Позивачем повторно було надіслано відповідачу повідомлення № 1153/01-15/25в від 29.12.2018 про припинення договору оренди нежитлових приміщень, в якому вказувалося на факт припинення договору та на необхідність звільнення нежитлових приміщень не пізніше, як до 08.01.2019. Згідно з копією квитанції про поштове відправлення, опису вкладення у цінний лист, та даних про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", повідомлення було надіслано виконавчим комітетом та отримано орендарем 05.01.2019.

Таким чином, позивач зазначає, що у встановленому законом порядку договір припинив свою дію 19.12.2018, у зв`язку із закінченням терміну, на який його було укладено.

Матеріали справи містять Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 169699194 від 07.06.2019, з огляду на яку власником приміщень за адресами: вул. Чорновола, 6 та вул. Чорновола, 6 Б в м. Івано-Франківську є Територіальна громада міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради, а правокористувачем цих приміщень на праві оперативного управління - Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради на праві оперативного управління.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Звертаючись із даним позовом Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради зазначив, що його повноваження, як орендодавця, визначено Положенням про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.06.2005. При цьому, позивач, як орендодавець за договором оренди, обґрунтовує своє порушене право тим, що орендар не повернув йому нежитлові приміщення після закінчення терміну дії договору оренди.

Дослідивши обставини що стосуються належності позивачу речового права на спірні нежитлові приміщення суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За змістом п. 30, 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Наведені приписи законодавства дають підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив повноваження самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Територіальна громада міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради, яка є власником приміщень за адресами: вул. Чорновола, 6 та вул. Чорновола, 6 Б в м. Івано-Франківську, про що свідчить відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Інформація щодо суб`єкта № 169699194 від 07.06.2019) уповноважила Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради на укладення договору оренди цих приміщень.

Як наслідок, 20.12.2006 між сторонами даної справи укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2971.

Разом з тим, судом встановлено, що на підставі рішення Івано-Франківської міської ради № 376-22 від 14.12.2018 нежитлові приміщення, які є предметом вищевказаного договору оренди закріплено на праві оперативного управління за Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради.

04.03.2019 таке право за Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради зареєстровано належним чином, про що свідчать дані вказані в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 169699194 від 07.06.2019.

Частинами 1, 3 ст. 137 ГК України визначено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Досліджуючи речове право позивача на спірні приміщення, як наслідок і право на звернення до суду з позовом про його звільнення та повернення, суд вважає за правильне використати Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська в редакції від 27.04.2007, оскільки як прийняття рішення про передачу спірних нежитлових приміщень в оперативне управління (2018 рік), так і реєстрація такого права (2019 рік) мали місце в період дії саме цієї редакції Положення.

За змістом п. 2.4, дія Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, в редакції від 27.04.2007 не поширюється на:

- об`єкти, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, які на підставі відповідного рішення міської ради передано або планується передати у лізинг відповідно до Закону України "Про лізинг";

- об`єкти, які на підставі відповідного рішення міської ради вже передані або планується передати в безоплатне користування (позичку);

- об`єкти, які на підставі відповідного рішення міської ради чи виконавчого комітету міської ради передаються в оперативне управління чи господарське відання підприємствам комунальної власності міста Івано-Франківська і будуть використовуватися згідно із статутними завданнями таких підприємств;

- майно відкритих акціонерних товариств, у статутному фонді яких є частка майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.

Так як Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради є виконавчим органом міської ради, який реалізує державну політики в галузі освіти і виховання на території міста Івано-Франківська, та не являється підприємством комунальної форми власності, рішення про закріплення за ним на праві оперативного управління об`єктів нерухомого майна по вул. Чорновола, 6, вул. Чорновола, 6 Б в м. Івано-Франківськ, не позбавляє права Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орендодавця по договору оренди № ДО-2971 від 20.12.2006, вимагати від Івано-Франківської Єпархії Української Православної Церкви звільнити та повернути нежитлові приміщення по вул. Чорновола, 6 та вул. Чорновола, 6 Б в м. Івано-Франківську.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до п. 3.1 Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська в редакції від 27.04.2007, орендодавцем об`єктів оренди є виконавчий комітет міської ради.

У п. 2.1 Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська в редакції від 27.04.2007 визначено, що об`єктами оренди за цим Положенням є майно, яке згідно із Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про власність" та інших нормативно-правових актів належить або може належати до комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська і відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надається або може бути надано в оренду, у тому числі: нежитлові будівлі (споруди, приміщення) та інше індивідуально визначене майно, які перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні підприємств, установ і організацій комунальної власності міста, якщо такі будівлі (споруди, приміщення) та інше індивідуально-визначене майно не використовуються згідно із статутними завданнями даних підприємств, установ і організацій.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунальної майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Припинення договору оренди у зв`язку з укладенням концесійного договору шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна відповідно до Закону України "Про концесію" не тягне за собою обов`язку повернути об`єкт оренди орендодавцю. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що після закінчення дії цього договору, у тому числі у разі його припинення у зв`язку із відмовою орендодавця від договору в порядку ст. 782 ЦК України, або у випадку іншого розірвання, включаючи розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин (ст. 652 ЦК України), набрання законної сили рішення суду про визнання цього договору недійсним, неукладеним або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає орендодавцеві приміщення у погоджений сторонами термін, але на пізніше як протягом 20-ти календарних днів із дня припинення дії договору, в тому числі, у разі недосягнення між сторонами цього договору згоди щодо строків повернення приміщень.

Згідно п. 4 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.08.2018 року № 929, орендодавець вирішив припинити з 19.12.2018 договір оренди № ДО-2971 від 20.12.2006, у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди і необхідністю використання приміщень для потреб власника - територіальної громади м. Івано-Франківська, а саме для будівництва дошкільного навчального закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, обов`язок повернути приміщення покладається на орендаря, а невиконання цього обов`язку орендарем дає орендодавцю право на судовий захист.

При ньому, в силу наведених вище норм законодавства та локальних нормативно-правових актів міської ради, власник майна, Івано-Франківська міська рада, уповноважила виконавчий комітет здійснювати функції орендодавця.

Перебування спірного майна в оперативному управлінні Департаменту жодним чином не може нівелювати зазначені вище норми права.

В даному випадку виконавчий комітет діє від імені власника, який делегував йому відповідні функції.

Відповідно до п. 5.3 договору спори, що виникають у ході виконання цього договору, вирішуються шляхом узгодження спірних моментів з врахуванням прав і законних інтересів кожної із сторін: Якщо сторони не досягли згоди протягом одного місяця з часу письмового звернення однієї сторони до іншої, будь-яка із сторін має право звернутися до суду чи господарського суду за вирішенням спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради обрано належний спосіб захисту свого порушеного права в даній справі, а його право на звернення до суду, закріплено як законодавчо, так і безпосередньо у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Абзацом 3 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено органи, яким надано право бути орендодавцями комунального майна: органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зі змінами господарські суди, вирішуючи питання щодо права орендодавця самостійно, без відповідного рішення ради, передавати в оренду майно, належне до комунальної власності, мають виходити з кола його повноважень, передбачених положеннями про таких орендодавців, затвердженими у встановленому порядку радою. При цьому слід також враховувати, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об`єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

В пункті 4.4 Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська (в редакції від 07.06.2005, станом на час укладення договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 від 20.12.2006) зазначено, що рішення про надання об`єкта оренди в оренду конкретному претенденту на оренду приймається виконавчим комітетом міської ради у порядку визначеному регламентом. Копія затвердженого рішення виконавчого комітету міської ради подається в контрольну комісію. Рішення виконавчого комітету міської ради про надання об`єктів в оренду є підставою для укладення договору оренди.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до ст. 785 ЦК України, ст. 291 ГК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Як зазначалось вище, 20.12.2006 укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавцем) та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви (орендарем).

Згідно ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що цей договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: вул. Чорновола, 6 та Чорновола, 6 Б.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що договір був укладений з відкладальною обставиною, якою є початок будівництва нового будинку, враховуючи таке.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Визначена п. 6.1 договору подія - початок будівництва нового будинку, за адресою: вул. Чорновола, 6 та Чорновола, 6 Б, не є такою, що має неминуче настати.

Водночас, згідно з п. 5.4.2 Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська (в редакції від 07.06.2005, станом на час укладення договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 від 20.12.2006) дозвіл виконавчого комітету міської ради на оренду комунального майна не повинен перевищувати 3 роки.

Договір укладений на підставі дозволу виконкому міської ради.

Враховуючи вказане, договір слід оцінювати таким, що укладений до початку будівництва відповідного нового будинку, але не більше, ніж на максимальний термін, на який Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради уповноважений надавати відповідний дозвіл.

Даний факт встановлено Вищим господарським судом України у постанові від 12.07.2006 у справі № 909/1190/15 за позовом Івано-Франківської міської ради до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська про визнання договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 від 20.12.2006 недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене термін дії договору № ДО-2971 від 20.12.2006 закінчився 19.12.2018. Позивач, у встановленому ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядку за три місяці до закінчення договору оренди № ДО-2971 від 20.12.2006 повідомив відповідача про те, що договір оренди на новий термін продовжуватись не буде.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що оскільки договір оренди №ДО-2971 від 20.12.2006 припинив свою дію 19.12.2018, Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви користується спірними нежитловими приміщеннями без належних на те правових підстав, позовні вимоги є правомірними та підлягають до задоволення.

Висновок суду.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Водночас, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати понесенні позивачем слід стягнути з відповідача (3842 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 5763 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції).

Керуючись ст. 2, 13, 42, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради про зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення - задоволити.

Зобов`язати Івано-Франківську єпархію Української Православної Церкви (76493, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Виноградна, 10, код ЄДРПОУ 20556047) звільнити нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 6, площею 19,1 кв. м та вул. Чорновола, 6 Б площею 283,0 кв. м, та повернути їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 04054346), у зв`язку з закінченням дії договору оренди №ДО-2971 від 20.12.2006.

Стягнути з Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви (76493, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Виноградна, 10, код ЄДРПОУ 20556047) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 04054346) 3842 грн 00 коп. (три тисячі вісімсот сорок дві грн 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 5763 грн 00 коп. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.09.2020.

Суддя Т. В. Стефанів