Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/218/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В. В.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 року. м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., за участі секретаря судового засідання Волошиної Н.С., особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Язана О.О., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Кіровського районного суду м. Кіровоградавід 26.05.2020, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.05.2020 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 13.04.2020 о 02 год 55 хв по пров. Васильківському у м. Кропивницькому керував транспортним засобом «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків з використанням спеціального технічного засобу приладу «Драгер ARАМ-3573» (тест №3108 - результат 0,49 проміле), з яким він не погодився, та висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» № 156 від 13.04.2020, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому вказує на те, що судом першої інстанції неповно та неправильно надано оцінку відеозаписам події, протоколу про адміністративне правопорушення, результатам тесту Драгер та висновку медичного огляду, а також безпідставно враховано пояснення свідків без їх допиту в судовому засіданні та перевірки достовірності наданих ними показань.

Свою незгоду із висновками суду обґрунтовує наступним.

Так, протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ДПР18 № 086190 від 13.04.2020 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме, в розділі про суть адміністративного правопорушення, не зазначено точного місця вчинення адміністративного правопорушення, лише вказано на провулок Васильківський, який є досить протяжним, а також неправильно зазначено модель транспортного засобу.

Крім того, у графі «до протоколу додаються» зазначено, що додаються пояснення свідків, однак не зазначено їх кількість та не конкретизовано, ким саме вони надані. Також зазначено, що додається відеозапис з реєстратора службового ТЗ без будь-якого зазначення номерів як реєстратора, так і транспортного засобу. Стосовно долученого відео з нагрудного реєстратора 84, не конкретизовано його назву та номер, а також не зазначено про кількість наявних в такому записі фрагментів. Також зазначено, що долучено матеріали справи, проте які саме та в якій кількості, не зазначено.

Вказує і на те, що обставини, викладені в протоколі, не відповідають дійсним обставинам справи. А саме зазначено, що часом його складання є 03 год 55 хв 13.04.2020, у той час коли відповідно до відео із нагрудного реєстратора вбачається, що протокол складений о 04 год 24 хв 13.04.2020. Також, на відео відсутні свідки, які зазначені в протоколі.

Крім цього, відповідно до фабули обвинувачення вказано, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння о 02:55 годині, тоді коли відповіднодо роздруківки чеку драгера - тест № 3108, такий тест проводився о 2 год 00 хв тобто за 55 хвилин до його зупинки. При цьому, місце проведення тесту, прізвище інспектора та його дані на чекові написані від руки, тоді коли час проведення роздрукований автоматично. Яким чином можливо роздрукувати чек на годину раніше перед його зупинкою, не відомо.

Також, скаржник зазначає, що відповідно до відео з нагрудного реєстратора поліцейського, його тестування відбулося о 3 год 06 хв, що також не відповідає відомостях в роздруківці.

Що стосується належності та допустимості результату тесту, проведеного з використанням спеціального технічного засобу приладу «Драгер», як доказу його винуватості, зазначає, то такий доказ не міг бути взятим судом за основу. Так, в протоколі не зазначено серійного номеру даного технічного засобу, час проведення тесту не співпадає з часом його зупинки, про що він вже зазначав вище. З цього вбачається, що або вказаний технічний засіб є та був несправним або в разі його справності, тестування даним приладом було проведено о 02:00 годині при невідомих йому обставинах, а в подальшому його результат було незаконно долучено до протоколу відносно нього.

Вказує і на те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, жодним чином не підтверджує факт вчинення ним правопорушення. Так, наявний акт не має необхідної інформації про номер спеціального технічного засобу, не містить інформації про особу, стосовно якої проводився огляд та відсутній підпис такої особи, лише зазначено, що «не згоден», однак хто не згоден та з чим висловлена незгода, не зрозуміло.

Що стосується письмових пояснень свідків, які враховані судом при ухваленні оскаржуваної постанови, то вказані пояснення записані одним і тим же працівником поліції, який не здійснював оформлення та розгляд адміністративних матеріалів відносно нього, ОСОБА_2 , тоді коли особою, яка складала протокол та інші матеріали був ОСОБА_3 . Крім того, пояснення містять буквально однакові показання, із зазначенням кількості проміле, що є сумнівним, оскільки не можуть 2 різні особи надавати пояснення ідентичними словами. Тому, без допиту вказаних осіб в суді, враховуючи ідентичність змісту обох пояснень, суд не міг взяти їх до уваги.

З приводу висновку КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» від 13.04.2020, вказує на те, що його складено з багатьма порушеннями, на які суд не звернув уваги. Так, у висновку вказано, що його складав лікар ОСОБА_4 , однак на відео чітко видно, що висновок складала жінка, медична сестра.

В графі 1 вказано, що висновок складено на підставі акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом за №156, складеному о 03 годині 25 хвилин.

Далі, у графі «дата і точний час огляду» зазначено дату - 13.04.2020, а час - 03 години 25 хвилин.

З цього вбачається, що його огляд ( який має включати в собі проведення певних досліджень - зовнішній вигляд, поведінку, стан свідомості, орієнтування на місці і в часі, мовна здатність, вегетотативно-судинні реакції, прослуховування дихання, вимірювання пульсу, тиску, перевірку зіниць, перевірку рухової сфери, спілкування з особою про наявні в нього захворювання, використання технічних засобів для наявності або вимірювання вмісту етилового спирту двічі із проміжком між ними 20 хвилин) та складення акту відбулися одномоментно.

Тобто, із висновку вбачається, що медсестрі було достатньо в проміжок часу до 1 хвилини визначити його стан та заповнити акт №156, який складається із 25 пунктів, що є не можливим та не реальним.

Відповідно до відеозапису вбачається, що медсестра використала на власний розсуд невідомий для нього технічний засіб для наявності або вимірювання вмісту етилового спирту, схожий на Драгер, о 03 годині 28 хвилин. При цьому, тестування його проводилося три рази підряд, при чому, результати перших двох спроб були негативними. При цьому, мундштук для дихання для другої та третьої спроби не замінювався, як того вимагають інструкції до подібних технічних засобів.З цього вбачається, що о 03 годині 25 хвилин його огляд ще не був проведений та не міг бути складений акт №156, та в подальшому, висновок щодо його стану.

Висновок щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Однак час його огляду та складення акту співпадають, а отже огляд фактично не проводився.

Відповідно до п. 22 Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними, а тому вважає, що вказаний медичний висновок є недійсним в силу невідповідності даних обставин, на які суд уваги не звернув.

Що стосується долучених до справи відеозаписів, зокрема, із нагрудного реєстратора, зазначає, що номер вказаного реєстратора в протоколі вказано як 84, тоді коли номер самого відео вказаний як 08.1X300084 ВА0084. З цього вбачається, що до матеріалів справи долучено відео, яке не зазначене в протоколі. Крім того, надане відео містить 7 фрагментів, тоді коли відповідно до хронології подій їх мало бути 10.

Що стосується долученого відео із реєстратора транспортного засобу без зазначення будь-яких номерів та назв, неможливо встановити правомірність використання такого засобу, незрозуміло чий прилад використовувався, а тому не виключено, що такий засіб був особистим засобом когось із поліцейських.

Щодо інших документів, на які суд не посилався, як на підтвердження його винуватості, зазначає, що вони також не свідчать про його вину.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на неправомірність зупинення його транспортного засобу працівниками поліції, які після його зупинки пояснили, що надійшло орієнтування на його автомобіль. Так як він не вживав алкогольні напої та не перебував у стані сп`яніння, тому погодився пройти всі перевірки, однак такі перевірки чомусь виявились неправдивими.

Під час розгляду справи в суді на адресу суду з Управління патрульної поліції надійшов диск із скріншотом орієнтування та відеозаписами подій, які передували його затриманню. Так, в орієнтуванні вказано про автомобіль Форт, однак модель автомобіля закреслена жирною білою лінією так, щоб не можливо було прочитати її назву. Також на диску видно інформацію про те, що «о 02 год 47 хв, рухається автомобіль білого кольору днз 1248 в бік Критого ринку, водій якого знаходиться в стані алкогольного сп`яніння». Однак, він керував автомобілем «Ford Tranzit» з іншим днз - НОМЕР_2 та рухався в іншому напрямку, а саме в центр, а не в напрямку Критого ринку.

Крім того, із відеозапису чути розмову співробітників поліції про те, що вони зупинили не той автомобіль, на що один із працівників поліції ствердив, що це нічого страшного. Отже, підстави для зупинки його транспортного засобу були незаконними.

На підставі викладеного вважає, що суд неправильно дійшов до висновку про його винуватість, оскільки наявні у справі докази та обставини беззаперечно свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Язана О.О.,які просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, допитавши в суді апеляційної інстанції лікаря нарколога ОСОБА_4 та медичну сестру ОСОБА_5 , які підтвердили обставини проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та складання висновку, вивчивши матеріали адміністративної справи, переглянувши долучений до протоколу відеозапис вказаної події та перевіривши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга та клопотання захисника Язана О.О. про закриття провадження по даній справі задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи наступає за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 086190 від 13.04.2020, ОСОБА_1 13.04.2020 в 02:55 год. по пров. Васильківський в м. Кропивницький, керував транспортним засобом «FORD TRANZIT», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, огляд якого проводився відповідно до встановленого законодавством порядку в закладі охорони здоров`я та підтверджується висновком №156 від 13.04.2020. Також, зі згоди водія ОСОБА_1 проводився огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест 6810», тест 3108 результат 0,49 проміле, з яким водій був не згоден, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).

Тобто, згідно даного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення поліцейським обгрунтовано поставлено у провину водієві ОСОБА_1 керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується саме медичним висновком №156 від 13.04.2020, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, лише для підтвердження дотримання поліцейським процедури такого огляду, а не на підтвердження винуватості водія, як на те вказує у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поліцейським зазначено і проте те, що водій проходив такий огляд і на місці події, але не погодився з ним, а тому згідно встановленої процедури за згодою водія такий огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння було проведено у медичному закладі у присутності поліцейського ОСОБА_3 та за відповідним направленням останнього (а.с.6).

Також, апеляційний суд звертає увагу і на те, що зайвим було зазначення поліцейським двох свідків у даному протоколі, оскільки для підтвердження винуватості водія на підставі медичного висновку, що має місце у даному випадку, чинне законодавство не вимагає присутності свідків, а такий огляд проводиться лише у присутності поліцейського, що належним чином було виконано у даному випадку.

З дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису події від 13.04.2020, вбачається, що на вулиці зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під часспілкування поліцейські запропонували останньому у присутності двох свідків пройти на місці зупинки огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився. За результатами огляду із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест 6810», проведеного працівниками поліції, тест показав результат 0,49 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився та побажав пройти такий огляд у медичному закладі. З цих підстав, за направленням поліцейського ОСОБА_3, водій ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, у присутності поліцейського. Згідно висновку КНП «Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру Кіровоградської обласної ради» за № 156 від 13.04.2020 проведеного лікарем ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Тобто, саме висновком медичного закладу встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав показання, відповідно до яких він після 24.00 години 13.04.2020 поїхав на власному автомобілі Форд Транзіт до магазину Копілка за продуктами. Купив собі та товаришу шаурму і поїхав в сторону центра міста. По пров. Васильківський його зупинили поліцейські, пояснивши причину зупинки, що у них є орієнтування на його автомобіль, за кермом якого водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Поліцейські йому запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, на що він погодився. У присутності свідків він продув Драгер, результат якого показав 0,49 проміле, з яким він не погодився. Тому поліцейські йому запропонували пройти огляд в Кіровоградському обласному наркологічному диспансері, на що він дав свою згоду. У наркодиспансері він пройшов огляд, три чи чотири рази продув алкотестер, перші рази показники становили нуль проміле, а на третій чи четвертий раз результат тесту показав 0,51 чи 0,53 проміле. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, він не отримав, так як відмовився його підписати. Протокол про адміністративне правопорушення склали біля лікарні, який він також відмовився підписувати, оскільки був не згоден з результатом огляду, тому копію не отримав. Перед тестом лікар його не оглядав, а оглянув лише після тестування на Драгер. Акт і висновок заповнювала медична сестра, чи підписував їх лікар він не бачив. Водійські права в нього не вилучені, так як він їх не віддав працівникам поліції.

За клопотанням захисника в судовому засіданні апеляційного суду допитано лікаря нарколога Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_4 та медичну сестру ОСОБА_5 щодообставин проведення огляду у закладі охорони здоров`я на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та складання висновку.

Лікар ОСОБА_4 пояснив, що 13.04.2020 він був на нічному чергуванні. О 03 год 25 хв привезли водія ОСОБА_1 , для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Під час проведення огляду, ним було встановлено, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Акт проведення огляду та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складено та підписано ним. Текст висновку за його вказівкою склала медсестра, він його підписав та скріпив печаткою. Зазначив, що порушень в цьому немає, оскільки інструкція не вимагає, щоб текст заповнював сам лікар. Зазначив, що він як лікар проходив тематичне удосконалення з питань огляду осіб на предмет виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Медична сестра ОСОБА_5 пояснила, що 13.04.2020 року лікарем проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , вона без лікаря огляд не проводить. Під час огляду використовувався прилад Драгер 6510. Міжповірочний інтервал становить один рік, так передбачає сертифікат. Щодо порядку його використання вона проходила курси. Зазначила, що спочатку було оглянуто зовні особу, виміряно пульс, тиск і потім застосовано тестування Драгером за вказівкою лікаря. Драгер застосовувався два рази з інтервалом 15-20 хвилин. Кожного разу мундштук до Драгера змінювався. Не змінюється лише у тому випадку, якщо особа не видихає повністю повітря до клацання прибору, адже в такому випадку прилад просто не спрацьовує. Зазначила, що лікар заповнив акт, а вона заповнила всі три екземпляри висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскільки такий висновок не можна складати під копірку, а всі три екземпляри мають бути оригіналами. Однак, підписи та печатку в них поставив лікар, тому і вважається, що його складено лікарем, оскільки без його підпису та печатки такий висновок є недійсним.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.9 а ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п. 6, 7 Розділу 1 Інструкції №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції №1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно у присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із його результатами, такий огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я за направленням та у присутності поліцейського.

Враховуючи зазначене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що у даному випадку поліцейським дотримано вимог ст. 266 КУпАПта положень Інструкції №1452/735, щодо порядку та процедури проведення огляду на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння, адже огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу проведено з використанням спеціального технічного засобу та у присутності двох свідків. З результатом огляду водійбув незгоден і таке його право незгоди з результатами огляду проведеного поліцейськими на місці зупинки передбачено чинним законодавством, а саме вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 1 Інструкції №1452/735. У зв`язку з чим поліцейський, запропонував йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що останній погодився.

Пунктом 9 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З положень розділу ІІІ Інструкції вбачається, що огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я проводиться лікарем лише у присутності поліцейського, але свідки для цього не запрошуються.

Відповідно до положень пунктів 15, 16, 17, 20 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до пояснень лікаря ОСОБА_4 , наданих у суді апеляційної інстанції, за його вказівкою на підставі акту медичного огляду медичною сестрою було складено висновок за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в трьох екземплярах, які він підписав та скріпив печаткою.

З огляду на те, що Інструкція №1452/735 не забороняє здійснення записів до висновку за вказівкою лікаря середнім медичним персоналом, тому відомості зазначені в ньому не можуть ставитись під сумнів, оскільки засвідчуються лікарем його особистим підписом та печаткою, чим підтверджується достовірність даних зазначених у висновку.

Доводи скаржника, що він не бачив як лікар підписував висновок, не заслуговують на увагу, адже під час допиту лікар ОСОБА_4 , в апеляційному суді підтвердив, що висновок підписано ним у трьох екземплярах. Під час огляду висновку судом апеляційної інстанції лікар засвідчив, що саме ним поставлено підпис у долученому до справи висновку.

Твердження сторони захисту, що медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , складання акту та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння відбулось одномоментно, також не заслуговують на увагу.

Під час апеляційного розгляду, лікар та медична сестра зазначили, що в акті і у висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння вказується дата і час початку медичного огляду особи, але час коли закінчено огляд, ні в акті, ні у висновку не зазначається.

З приводу доводів захисника Язан О.О. про те, що інструкція з експлуатації приладу Драгер «Алкотест 6510», за допомогою якого проводився в лікарні огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , передбачає калібрування вказаного приладу кожні шість місяців, а тому його результати не можуть бути взяті до уваги, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які затверджені Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.

Згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки міжповірочний інтервал приладу Драгер «Алкотест 6510» становить не більше одного року (а.с.96). Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 29.05.2020 (а.с.92)

Тобто, останнє калібрування приладу Драгер «Алкотест 6510», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд у медичному закладі, проводилось 29.05.2019, а огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проходив 13.04.2020, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Драгер «Алкотест 6510», а тому підстави для визнання його результатів недійними відсутні.

Водночас, апеляційний суд відмічає, що суд першої інстанції помилково зазначив у постанові суду на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП результати огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння проведеного працівниками поліції 13.04.2020 на місці зупинки водія, з яким останній не погодився.

Проте, вказана обставина не може бути підставою для скасування постанови та закриття провадження по справі, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується висновком медичного закладу № 156 від 13.04.2020, яким у даному випадку по суті і встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, що правильно поставлено у провину скаржнику і про що правильно зазначив суд першої інстанції у оскаржуваній постанові.

Що стосується письмових пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які суд також взяв до уваги при ухваленні оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За клопотанням сторони захисту вказані свідки викликались до суду апеляційної інстанції, однак на виклики до суду вони не з`явилися, поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.110, 120, 122, 124). Втім, вказані свідки можуть підтвердити лише незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння проведеного працівниками поліції на місці події, що не заперечується самим скаржником.

Інші твердження сторони захисту про незаконність зупинки транспортного засобу працівниками поліції, не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення конкретної назви, кількості фрагментів запису з відео реєстратора, висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовують.

Що стосується клопотання адвоката Язана О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч.1 ст. 247 КУпАП, то вони також не підлягають задоволенню за таких обставин.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Пунктом 6 частини першої статті 247 КУпАП передбачена можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у разі скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність. Натомість у даному випадку в результаті внесених змін до ст. 130 КУпАП, юридична відповідальність не скасована, а навпаки посилена, оскільки замість адміністративної відповідальності за такі дії внесеними змінами передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками.

З огляду на те, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, тобто з 01.07.2020, адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції виключено ч.1 та 3 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 КК України, чим фактично посилено юридичну відповідальність, а також з урахуванням того, що правопорушення за даним фактом вчинено ОСОБА_1 13.04.2020, тобто ще до набрання чинності вищевказаним законом № 2617-VIII, а тому місцевий суд обґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності на підставі ст. 130 КУпАП, в редакції Закону цієї статті від 07 липня 2016 року, що діяла саме на час вчинення ним правопорушення.

Враховуючи вказане, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, за п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини місцевий суд призначив ОСОБА_1 , фактично мінімально можливе адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції Закону цієї статті від 07 липня 2016 року.

Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни.

Керуючись ст. 294 ч.8 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та клопотання його захисника - адвоката Язана О.О. про закриття провадження по даній справі на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП - залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровоградавід 26 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Ремез П.М.