Справа № 309/3857/19

Провадження № 2/309/572/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання Данило І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

Ізянської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь Сергій Іванович про скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та реєстрації права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та реєстрації права власності на земельну ділянку. Посилається на те, що йому стало відомо, що 16.11.2018 р. приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С. І. здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2125383600:001:0306 площею 0,224 га. по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 .. Дана реєстрація здійснена на підставі архівного витягу з рішення виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів № 115 від 25.12.1997 р.. Вказаною земельною ділянкою ОСОБА_2 ніколи не користувався і рішенням виконкому Ізянської сільської ради не вказано, що саме ця земельна ділянка передається у власність. В подальшому, 22.11.2019 року був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 2125383600:001:0306 була продана відповідачу ОСОБА_3 ..

Позивач є суміжним землекористувачем земельної ділянки, яка була незаконно передана у власність ОСОБА_2 і 25.09.2018р. звертався із заявою до Ізянської сільської ради про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність. Заява отримала позитивний висновок постійної депутатської комісії з питань землекористування і з невідомих причин не винесена на розгляд сесії Ізянської сільської ради, а натомість в цей період ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_4 оформляли документи щодо реєстрації права власності на цю земельну ділянку.

Окрім того, ще в червні 2018 року було подано на ім`я сільського голови колективне звернення від мешканців ур. Діл та АДРЕСА_1 щодо призупинення виготовлення проектної документації на земельну ділянку в ур. Діл на громадянина ОСОБА_2 , оскільки це суперечить інтересам громади. Вважає вищевказані дії відповідачів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 незаконними з огляду на наступне.

Реєстрація та встановлення власності на спірну земельну ділянку відбулася на підставі архівного витягу № 219 від 13.06.2018р. рішення виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів від 25.12.1997р..

В архівному витягу, на підставі якого здійснено реєстрацію на спірну земельну ділянку № НОМЕР_1 від 13.06.2018р. з рішення виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів від 25.12.1997р. визначено, що ОСОБА_2 передається у власність земельна ділянка площею 0, 25 га по АДРЕСА_1 . Однак після звернення до архівного відділу Хустської РДА нами було отримано архівний витяг з рішення виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів від 25.12.1997р., в якому вказано, що ОСОБА_2 передається земельна ділянка по АДРЕСА_1 .

Тобто дане рішення стосувалося зовсім іншої земельної ділянки, яка на сьогоднішній день належить на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності зовсім іншій особі.

Згідно п. 34 ч. 1. ст.. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 3 Земельного кодексу України (ред. 1990 року, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення) визначалось, що повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Але в рішенні виконкому Ізянської сільської ради, яке стало підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, не міститься посилання на делегування повноважень сесії сільської ради щодо передачі земельних ділянок у власність, як і не міститься рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 у власність.

Тобто виконавчому комітету Ізянської сільської ради не були делеговані повноваження щодо приватизації земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що визначено ст. 6 Земельного кодексу України редакції 1990 року.

Однак, рішенням виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів № 115 від 25.12.1997р. не передавалась у власність конкретна земельна ділянка з визначенням її адреси.

Окрім того, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 дійсно передавалась відповідачу ОСОБА_2 згідно договору на забудову земельної ділянки від 02.12.1994 р., укладеного на підставі рішення сесії Ізянської сільської ради народних депутатів № 3 від 18.11.1994р., але площею 0, 07 га, але це зовсім інша земельна ділянка, яка розміщена біля дворогосподарства його батьків.

Окрім того, укладений в подальшому договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та його реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відбулися з порушенням норм чинного законодавства.

Підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених чч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність з підстав, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст.215 ЦК). Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 в інтересах якого діяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено 22.11.2018р., але у відповідності до Інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно в даному реєстрі зареєстроване право ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 2125383600:02:001:0306 площею 0, 224 га виникло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.11.2018 року і сама реєстрація цього правочину відбулася 21.11.2018 р., що свідчить про те, що реєстрація здійснена до укладення даного правочину і про його удаваність. Окрім того, від імені ОСОБА_2 даний договір купівлі-продажу підписав брат відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреності від 11.06.20-18р., тобто коли ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки, а тому відповідно не міг уповноважувати будь-кого на здійснення дій щодо розпорядження нерухомим майном, права на яке в особи ще не було. Викладене свідчить про те, що позиції щодо продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не було узгоджено, а відповідно особа, яка вчиняє правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Габор Я.І., діюча на підставі ордеру, подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує повністю, посилаючись на наведені в них обставини. Просить суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ізянської сільської ради № 115 від 25.12.1997 року в частині передачі земельної ділянки площею 0,25 га. ОСОБА_2 ; визнати недійсною та скасувати реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0, 224 га. кадастровий номер 2125383600:001:0306 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1699079821253) здійснену на підставі рішення виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів № 115 від 25.12.1997 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.11.2018 року земельної ділянки кадастровий номер 2125383600:001:0306 від 22 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 9013 та посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Чіжмарь С.І.; скасувати реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0, 224 га., кадастровий номер 2125383600:001:0306 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1699079821253), здійснену на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 листопада 2018 року.

Представник відповідача Ізянської сільської ради Аннишинець М.В. в судове засідання не з`явився. Подав відзив на позовну заяву, в якому вказує відсутність підстав для скасування рішення виконкому Ізянської сільської ради, просить суд відмовити в задоволенні позову покликаючись на наведені у письмовому відзиві обставини. У своєму письмовому відзиві Ізянська сільська рада стверджує, що виконком Ізянської сільської ради на час прийняття оспорюваного рішення був наділений відповідними повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у власність відповідно до рішення сесії Ізянської сільської ради, однак дане рішення втрачено у зв`язку з пожежею, яка виникла 30 березня 2010 року.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не зявився. Подав відзив на позов, в якому зазначив, що підстав для задоволення позову немає. Зокрема у письмовому відзиві відповідач стверджує, що прийняте рішення виконкомом Ізянської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки жодним чином не порушує права, свободи чи законні інтереси позивача. Крім того у архівному витязі № 219 від 13.08.2018 року зазначено, що передавалась ОСОБА_2 безкоштовно у приватну власність земельна ділянкою.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим, не зявився. У поданому письмовому відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову. Ствердив, що ОСОБА_2 на законних підставах отримав земельну ділянку після чого ним на законних підставах була придбана вказана земельна ділянка у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь Сергій Іванович, в судове засідання не зявився. Подав суду заяву від 28.02.2020 р. в якій просить справу розглянути без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечує.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2018 р. приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2125383600:001:0306 площею 0,224 га. по АДРЕСА_1 .

Дана реєстрація здійснена на підставі архівного витягу № 219 від 13.06.2018 р. з рішення виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів від 25.12.1997 р. № 115. ( а.с.10)

З даного архівного витягу вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Ізянської сільської ради № 115 від 25 грудня 1997 року передали у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,25 га.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 3 ЗК України, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

З дослідженого в судовому засіданні оригіналу рішення виконкому Ізянської сільської ради № 115 від 25 грудня 1997 року вбачається, що в ньому відсутнє посилання на делегування повноважень сесією Ізянської сільської ради виконавчому комітету щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок.

У письмовому відзиві на позовну заяву представник Ізянської сільської ради стверджує, що виконком мав повноваження щодо передачі земельної ділянки громадянам відповідно до рішення сесії Ізянської сільської ради, однак таке рішення втрачено внаслідок пожежі в Ізянській сільській раді , яка мала місце 30 березня 2010 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За наведених обставин, суд констатує, що представником Ізянської сільської ради не подано доказів та не доведено існування такого рішення сесії сільської ради, а тому не приймає до уваги вказані у відзиві твердження.

В судовому засіданні було оглянуто оригінал рішення виконкому Ізянської сільської ради № 115 від 25 грудня 1997 року з якого вбачається, що даним рішенням відповідачу ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 0,25 га в АДРЕСА_3 , як зазначено в архівному витязі № 219 на підставі якого ОСОБА_2 оформив право власності на спірну ділянку. Дана обставина також підтверджена листом архівного відділу Хустської РДА № 219 від 13.06.2019 р.

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 393 ЦК правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Крім того, суд констатує, що в матеріалах справи наявний державний акт на право приватної власності на землю серії ЯК № 328882, який виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га. , яка розташована в АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка отримана ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 30.12.2009 р. ( а.с. 21)

У відповідності до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Зважаючи на те, що рішення виконкому Ізянської сільської ради сільської ради № 115 від 25.12.1997 року в частині передачі земельної ділянки площею 0,25 га. ОСОБА_2 , прийнято не у відповідності до вимог п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», тому підлягає визнанню недійсним.

Також підлягає визнанню недійсною та скасуванню реєстрація за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,224 га. кадастровий номер 2125383600:001:0306, оскільки така проведена на підставі архівного витягу №219 від 13.06.2018 р., який не відповідає оригіналу рішення виконкому Ізянської сільської ради № 115 від 25 грудня 1997 року.

В матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу від 22 листопада 2018 року № 9013, відповідно до якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2240 га., розташовану за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.11, 12).

Даний договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 в інтересах якого діяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено 22.11.2018р., однак у відповідності до Інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно № 161470785 в даному реєстрі зареєстроване право ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 2125383600:02:001:0306 площею 0, 224 га виникло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.11.2018 року і сама реєстрація цього правочину відбулася 21.11.2018 року.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом ч. 3 ст. 215 ЦК України. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Частиною першою ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Крім того, від імені ОСОБА_2 даний договір купівлі-продажу підписав брат відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підставі довіреності від 11.06.20-18р., тобто коли ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки, а тому відповідно не міг уповноважувати будь-кого на здійснення дій щодо розпорядження нерухомим майном, права на яке в особи ще не було

Аналіз доказів, досліджених в даній справі, призводить суд до висновку, що відповідач ОСОБА_3 , фактично розпорядився на власний розсуд земельною ділянкою площею 0,224 га., оскільки особа, яка вчиняє правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Вказана обставина, відповідно до приписів статті 230 ЦК України, є підставою для визнання договору недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.11.2018 року та скасування його реєстрації за відповідачем ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ізянської сільської ради № 115 від 25.12.1997 року в частині передачі земельної ділянки площею 0,25 га. ОСОБА_2 .

Визнати недійсною та скасувати реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0, 224 га. кадастровий номер 2125383600:001:0306 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1699079821253) здійснену на підставі рішення виконкому Ізянської сільської ради народних депутатів № 115 від 25.12.1997 року.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.11.2018 року земельної ділянки кадастровий номер 2125383600:001:0306 від 22 листопада 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 9013 та посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Чіжмарь Сергієм Івановичем.

Скасувати реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0, 224 га., кадастровий номер 2125383600:001:0306 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1699079821253), здійснену на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 листопада 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.