ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

11 вересня 2020 року               Справа № 926/4465/16

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., секретар судового засідання Маковей М.О., розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі:

1) Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області

2) Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області

до Державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство»

про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства – 3081745 грн.

Представники:

від прокуратури – Лупійчук Б.В.

від позивача 1 - Пилипко Р.І., довіреність № 130/01 від 07.09.2020 року   

від позивача 2 - не з`явився

від відповідача – Павчук І.С. – адвокат

В С Т А Н О В И В :

Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області та Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області звернувся з позовом до Державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства – 3081745 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що в період з 03.11.2015 року по 26.11.2015 року Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області було проведено планову перевірку ДП «Чернівецьке лісове господарство» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, за результатами якої складено акт від 26.11.2015 року. Відповідно до вказаного акту перевірки в кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га Чорнівського лісництва (регіональний ландшафтний парк «Чернівецький» (дубове господарство)) здійснено незаконну суцільно-лісосічну рубку 712 дерев породи дуб, граб, бук, липа (з них сироростучих 708 дерев та 4 сухостійних дерев), віднесених до 1 категорії лісів – ліси природоохоронного значення, на підставі лісорубного квитка № 449403 серії 02 ЛКБ від 5 червня 2015 року № 95, який виписаний з грубим порушенням вимог лісового законодавства, оскільки дана ділянка не включена в ліміт головного користування на 2015 рік, про що свідчить відсутність даної ділянки в проектувальних відомостях, а сам лісорубний квиток виписано не на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 січня 2012 року № 15, також розробка лісосіки проводилась з порушенням вимог технологічної карти, тобто розробка ділянки не за посіками, очистка лісосіки не одночасно з заготівлею. Крім того, були допущені ДП «Чернівецьке лісове господарство» порушення вимог ст.ст 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст. 19, 43, 44 Лісового кодексу України при встановленні віку головної породи (дуб) - середній вік зрубаних дерев породи дуб становив 111 років, однак, відповідно до Протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство» вік господарської секції в межах господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)» вік насадження з обмеженим режимом користування становить 131-140 років.

Розмір шкоди визначено на підставі розрахунку від 07.12.2015 року, проведеного Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області на підставі постанови КМУ № 541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № 634-а від 30.09.2016 року. Тому прокурор просить стягнути з Державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» - 3081745 грн шкоди за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.12.2016 року справу призначено судді Швець М.В.

Ухвалою суду від 12.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2016 року – 10:30 год.

22.12.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12.01.2017 року – 11:00 год.

10.01.2017 року відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов (вх. № 62) та звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (вх. № 64). Також відповідач звернувся з клопотанням про виклик в судове засідання Бокало І.М. колишнього начальника партії Київської лісовпорядної експедиції ВО «Укрдержліспроект» (нині головного інженера) для дачі пояснень по справі (вх. № 63 від 10.01.2017 року).

12.01.2017 року прокурор звернувся з клопотанням про витребування від відповідача доказів (вх. № 127).

Ухвалою суду від 12.01.2017 року, задоволено клопотання прокурора та відповідача про витребування доказів та в порядку ст. 30 ГПК України, викликано в судове засідання Бокало І.М. колишнього начальника партії Київської лісовпорядної експедиції ВО «Укрдержліспроект» (нині головного інженера) для дачі пояснень по даній справі. Розгляд справи відкладено на 26 січня 2016 року – 10:00 год.

26.01.2017 року відповідач через канцелярію суду подав витребувані судом документи (вх. № 296). Прокурор та позивач подали заперечення на відзив (вх. №№ 297, 298 від 26.01.2017 року).

В судовому засіданні 26.01.2017 року гол. інженер Київської лісовпорядної експедиції ВО «Укрдержліспроект» - Бокало І.М. надав письмові пояснення по справі (вх. № 305 від 26.01.207р.).

26.01.2017 року представник позивача-1 в судовому засіданні звернувся з клопотанням за вх. № 306 про призначення судової лісівничо-дендрологічної експертизи у даній справі, проведення якої просить доручити Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, на вирішення експертизи поставити наступні питання: Який вік насадження (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га? Зобов`язати ДП «Чернівецьке лісове господарство» надати експерту повний пакет відповідних лісовпорядних матеріалів (оригінали), які були підставою для видачі лісорубного квитка № 95 від 05.06.2015.

26.01.2017 року в судовому засіданні, за усним клопотанням сторін для підготування орієнтовного переліку вирішуваних питань для проведення судової експертизи та пропозицій стосовно експертних установ та/або судових експертів, оголошено перерву до 08.02.2017 – 11:00 год.

Ухвалою суду від 08.02.2017 року продовжено строк розгляду спору на п`ятнадцять днів та призначено у справі комплексну екологічну та лісівничо-дендрологічну судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) Який середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га.? У разі встановлення середнього віку зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га менше ніж 130 р. надати відповідь на наступне питання - 2) Чи підтверджується документально розмір матеріальної шкоди заподіяної природно-заповідному фонду в результаті незаконної рубки дерев Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» квартал 62 виділ 4 площа 2,2 га в сумі 3081745 грн. встановленої відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області від 07.12.2015р.? та проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням у разі необхідності для її проведення, фахівців у галузі лісового господарства - Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12) та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

04.07.2018 року до господарського суду надійшов лист від директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Курильової О.Ф., в якому повідомляє про вартість призначеної ухвалою суду від 08.02.2017 року комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи та скеровує рахунок на оплату вартості призначеної експертизи.

18.09.2018 року Господарським судом Чернівецької області директору Львівського НДІСЕ Курильовій О.Ф. було надіслано лист-нагадування за вих № 926/4465/16-689/18, в якому суд просить повідомити, на якій стадії перебуває проведення комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи.

09.10.2018 року до господарського суду надійшов лист від директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Курильової О.Ф. та клопотання судового експерта Макарчука В.Г., в якому експерт повідомляє, що проведення огляду об`єкту дослідження відбудеться 10.10.2018 на 11:00 год.

09.10.2018 року до господарського суду надійшов лист-відповідь від заступника директора Бадейнова О.М. щодо повідомлення про стадію проведення комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи.

10.10.2018 року прокурор через канцелярію суду подав заяву за вх. № 3197 про долучення до матеріалів справи документів на 13 аркушах.

19.10.2018 року прокурор через канцелярію суду подав заяву за вх. № 3332 про долучення до матеріалів справи відеоматеріалів.

29.10.2018 року до господарського суду надійшов лист від директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Курильової О.Ф. та клопотання судового експерта Макарчука В.Г., в якому експерт просить надати наступні додаткові документи: акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство»: планової, проведеної протягом 03.11.2015 року - 26.11.2015 року, та позапланової, проведеної протягом 28.02.2017 року - 07.03.2017 року; матеріали натурного експертного дослідження віку головної лісоутворюючої породи (дуб звичайний) по всій площі зрубаної ділянки в кварталі 62 виділ 4 площа 2,2 га та СЛР-2015 року ДП «Чернівецьке лісове господарство» (регіональний ландшафтний парк «Чернівецький»), проведеного 10-11.10.2018 року; Положення про Регіональний ландшафтний парк «Чернівецький».

Ухвалою від 29.10.2018 року Господарський суд Чернівецької області постановив: справу № 926/4465/16 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, поновив провадження у справі, розгляд клопотання судового експерта Макарчука В.Г. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи призначив на 08 листопада 2018 року, зобов`язав сторони до 07.11.2018 надати суду наступні додаткові документи, які необхідні для надання висновку: акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство»: планової, проведеної протягом 03.11.2015 - 26.11.2015, та позапланової, проведеної протягом 28.02.2017 - 07.03.2017; матеріали натурного експертного дослідження віку головної лісоутворюючої породи (дуб звичайний) по всій площі зрубаної ділянки в кварталі 62 виділ 4 площа 2,2 га та СЛР-2015 року ДП «Чернівецьке лісове господарство» (регіональний ландшафтний парк «Чернівецький»), проведеного 10-11.10.2018; Положення про Регіональний ландшафтний парк «Чернівецький», та призначив та підготовче засідання на 08 листопада 2018 року - 15:00 год.

06.11.2018 року позивач-1 через канцелярію суду подав заяву за вх. № 3595 про долучення до матеріалів справи документів, а саме копії актів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство»: планової, проведеної протягом 03.11.2015 року - 26.11.2015 року, та позапланової, проведеної протягом 28.02.2017 року - 07.03.2017 року.

08.11.2018 року прокурор через канцелярію суду подав заяви вх. № 3626 та вх. № 3627 про долучення до матеріалів справи: фотоматеріалів за результатами проведення з виїздом на місце комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної експертизи, яка проводилась експертами 10-11 жовтня 2018 року та копії Положення про Регіональний ландшафтний парк «Чернівецький».

Ухвалою суду від 08.11.2018 року надіслано судовому експерту Львівського НДІСЕ Макарчуку В.Г.: акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство»: планової, проведеної протягом 03.11.2015 року - 26.11.2015 року, та позапланової, проведеної протягом 28.02.2017 року - 07.03.2017 року; матеріали натурного експертного дослідження віку головної лісоутворюючої породи (дуб звичайний) по всій площі зрубаної ділянки в кварталі 62 виділ 4 площа 2,2 га та СЛР-2015 року ДП «Чернівецьке лісове господарство» (регіональний ландшафтний парк «Чернівецький»), проведеного 10-11.10.2018 року (відеоматеріали); Положення про Регіональний ландшафтний парк «Чернівецький» та зупинено провадження у справі №926/4465/16 до отримання судом висновку експертизи.

22.01.2019 року за вх. № 250 до господарського суду надійшов лист директора Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Курильової О.Ф. з висновком № 829 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та дендрохронологічної експертизи від 27.12.2018 року, складеним судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Макарчуком В.Г спільно з експертом, завідувачем відділу агроекології і біобезпеки Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України Бацулою О.І., разом із матеріалами справи № 926/4465/16.

Ухвалою суду від 28.01.2019 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні 12 лютого 2019 року – 10:30 год. за участю представників сторін.

11.02.2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшло доповнення до відзиву за вх. № 567, в якому просить відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у цьому доповненні та ставить під сумнів належність та допустимість висновку експерта № 829 від 27.12.2018 року як доказу у зв`язку з тим, що експерт Бацула О.І., який провів дендрохронологічну експертизу, є неатестованим судовим експертом, не має достатнього кваліфікаційного рівня та залучення даної особи до проведення експертизи не погоджувалось судом.

12.02.2019 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання за вх. № 320, в якому просить відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 26 лютого 2019 року – 15:00 год. за участю представників сторін та запропоновано прокурору та позивачам надати суду відповідь на доповнення до відзиву відповідача.

20.02.2019 року позивач-1 через канцелярію суду подав пояснення на доповнення до відзиву за вх. № 704, в якому вважає твердження відповідача, наведені ним у доповненні до відзиву, безпідставними.

26.02.2019 року позивач-2 через канцелярію суду подав клопотання за вх.№ 772, в якому позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без участі його представника.

Прокурор через канцелярію суду подав клопотання за вх.№485 від 26.02.2019 року, в якому просить суд призначити повторну судову експертизу, на вирішення якої поставити ті ж питання, які розглядались попередньою експертизою, оскільки відповідно до вимог абз. 2 п. 6 ухвали Господарського суду Чернівецької області від 8 лютого 2017 року у даній справі судом не вирішено питання щодо залучення до проведення судової експертизи експерта Боцули О.І., що може стати формальною підставою для скасування указаного висновку експертів, у зв`язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 99 ГПК України просить призначити повторну експертизу у даній справі. Крім того, від вирішення питання щодо встановлення віку головної породи дуб у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» залежить питання щодо наявності або відсутності законних підстав для проведення суцільно-лісосічної рубки у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва на площі 2,2 га ДП «Чернівецьке лісове господарство», відповіді на які може дати, виключно, особа із спеціальними знаннями - експерт.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року задоволено клопотання прокурора про призначення повторної судової експертизи (у зв`язку з тим, що залучення до проведення експертизи спеціаліста Бацула О.І. не погоджувалось ухвалою суду), судом призначено у справі повторну комплексну екологічну та лісівничо-дендрологічну судову експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Який середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га.? У разі встановлення середнього віку зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га менше ніж 130 р. надати відповідь на наступне питання - 2) Чи підтверджується документально розмір матеріальної шкоди заподіяної природно-заповідному фонду в результаті незаконної рубки дерев Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» квартал 62 виділ 4 площа 2,2 га в сумі 3081745 грн. встановленої відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області від 07.12.2015р.?; проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) із залученням у разі необхідності для її проведення фахівців у галузі лісового господарства та зупинено провадження у справі до отримання судом висновку експертизи.

11.06.2019 року за вх. № 1975 до господарського суду надійшов лист від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувін О. Г. про погодження проведення судової експертизи у строк понад 90 календарних днів, у зв`язку зі значним поточним навантаженням експертів з виконання експертиз. Крім того, разом з листом Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав до Господарського суду Чернівецької області копію рахунку від 29.05.2019 року №2185 на оплату вартості експертизи у сумі 21980 грн та клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Копаниці О.Б. про залучення фахівця – доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента Лісівничої академії наук України, завідувача (в.о.) кафедри таксації лісу та лісового менеджменту України Білоуса Андрія Михайловича як експерта з матою проведення експертних досліджень по питанню №1.

Ухвалою суду від 20.06.2019 року задоволено клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку проведення експертизи та залучення фахівця. Погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз проведення повторної комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи у строк понад 90 календарних днів. Доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз провести призначену ухвалою суду від 26.02.2016 року повторну комплексну екологічну та лісівничо-дендрологічну судову експертизу з правом залучення до проведення повторної комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи фахівця – доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента Лісівничої академії наук України, завідувача (в.о.) кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України Білоуса Андрія Михайловича (03041, м. Київ-41, вул. Генерала Родімцева, 2, навчальний корпус №1-А). Попереджено доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента Лісівничої академії наук України, завідувача (в.о.) кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України Білоуса Андрія Михайловича про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку. Провадження у справі №926/4465/16 зупинено до отримання судом висновку експертизи.

22.10.2019 року за вх. № 3423 до господарського суду надійшов лист від завідувача кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України Білоуса А.М., в якому він повідомляє, що проведення експертизи заплановано у період з 06 до 08 листопада 2019 року. У разі непередбачуваних обставин та необхідності зміни терміну експертизи, зацікавлені сторони буде повідомлено завчасно.

Ухвалою суду від 25.10.2019 року зобов`язано сторін забезпечити експерту безперешкодний доступ до об`єкта (квартал 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство») та зобов`язано прокурора, позивачів та відповідача забезпечити присутність уповноважених представників сторін під час проведення експертизи.

17.03.2020 року за вх. № 589 до Господарського суду надійшов лист директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О.Г. з висновком експерта Копаниці О.Б. за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 6610/19 від 06.03.2020, разом із висновком комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи згідно ухвали господарського суду Чернівецької області від 20 червня 2019 р. по справі № 926/4465/16, складеного завідувачем кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, д-р с.-г. наук, проф. Білоусом А.М. та матеріалами справи № 926/4465/16 у двох томах.

19.03.2020 року учасникам справи надіслано повідомлення про відкладення питання щодо поновлення провадження у справі № 926/4465/16 та призначення справи до розгляду в підготовчому засіданні до часу завершення обмежувальних протиепідемічних заходів у зв`язку із ситуацією, що склалася на території України та Чернівецької області, з метою попередження розповсюдження коронавірусу COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи.

Ухвалою суду від 02.08.2020 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні 11.08.2020 року – 11:30 год. за участю представників сторін.

11.08.2020 року представник позивача 1 через канцелярію суду подав лист за вх. № 1806 про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії польової перелікової відомості, в яких зазначені вихідні дані для 712 дерев, та докази надсилання даного листа сторонам по справі.

Ухвалою суду від 11.08.2020 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 21.08.2020 року – 11:00 год. за участю представників сторін.

13.08.2020 року позивач 2 через канцелярію суду подав заяву за вх. № 2401 про розгляд справи в підготовчому засіданні та подальший судовий розгляд справи проводити без участі представника сільради та про підтримання позовних вимог.

14.08.2020 року прокурор через канцелярію суду подав заяву за вх. № 1853, згідно до якої просить суд врахувати про зміну номерів банківських рахунків, які зазначені у прохальній частині даного позову та надав дійсні на теперішній час номери банківських рахунків.

20.08.2020 року прокурор через канцелярію суду подав заяву за вх. № 1904 про долучення до матеріалів справи копії відповіді Васловівської сільської ради № 476 від 16.12.2016 року.

21.08.2020 року позивач 1 через канцелярію суду подав заяву за вх. № 1907 про долучення до матеріалів справи доказів витрат на проведення судових експертиз, а саме копії:   платіжних доручень, рахунків, договір на надання послуг та інші.

21.08.2020 року від представника відповідача в судовому засіданні подані клопотання:   вх. №   1909 від 21.08.2020 року про виклик в судове засідання судових експертів Копаниці О.Б. та Білоуса А.М. для надання пояснень щодо наданих висновків експертизи, яке обґрунтовано тим, що на думку відповідача, судові експерти зробили висновки, які суперечать один одному, та вх. № 1908 від 21.08.2020 року про призначення повторної комплексної біологічної та лісівничо-дендрохронологічної судової експертизи.

Ухвалою суду від 21.08.2020 року   у задоволенні заяви представника відповідача про виклик в судове засідання для надання пояснень судових експертів Копаниці О.Б. та Білоуса А.М.– відмовлено; у задоволенні заяви про призначення повторної комплексної біологічної та лісівничо-дендрохронологічної судової експертизи – відмовлено та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2020 року - 15:00 год.

В судовому засіданні 08.09.2020 року, після з`ясування обставин справи та дослідження доказів, за усним клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 11.09.2020 року - 11:00 год.

В судовому засіданні 11.09.2020 року прокурор та представник позивача 1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.2020 року заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позов та доповненні до відзиву.

Позивач 2 в судове засідання 11.09.2020 року не з`явився (заява від 21.08.2020 року за вх. № 2401 про розгляд справи без участі представника сільради та про підтримання позовних вимог).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

За період з 3 листопада 2015 року по 26 листопада 2015 року спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство.

За наслідками указаної перевірки 26 листопада 2015 року складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 55-73, том 1), в якому зазначено, що в ході проведення перевірки на території Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» спеціалістами Держекоінспекції у Чернівецькій області установлено порушення вимог природоохоронного законодавства: в кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га Чорнівського лісництва регіональний ландшафтний парк «Чернівецький» (дубове господарство) здійснено незаконну суцільно-лісосічну рубку 712 дерев породи дуб, граб, бук, липа (з них сироростучих 708 дерев та 4 сухостійних дерев), віднесених до 1 категорії лісів - ліси природоохоронного значення. На даний вид рубки Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства виписано лісорубний квиток № 449403 серії 02 ЛКБ від 5 червня 2015 року № 95. Загальна кубомаса, що підлягає вирубуванню становить 597 м3, у тому числі ділової 68 м3, загальною таксовою вартістю 18287 грн.

Лісорубний квиток виписано з грубим порушенням вимог лісового законодавства, оскільки дана ділянка не включена в ліміт головного користування на 2015 рік, про що свідчить відсутність даної ділянки в проектувальних відомостях, лісорубний квиток виписано не на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 січня 2012 року № 15. Ділянка в натурі остовблена, візири є чіткими, знаходиться в стадії проведення лісозаготівельних робіт, деревина з лісосіки вивозиться по мірі її накопичення. У ході проведення лісозаготівельних робіт має місце розробка лісосіки з порушенням вимог технологічної карти, а саме: розробка ділянки не за посіками, очистка лісосіки не одночасно з заготівлею.

З метою встановлення віку головної породи (дуб) комісійно за участю працівників Держекоінспекції, працівників 24-ї лісовпорядної партії Київської експедиції ВО «Укрдержліспроект», головного лісничого ДП «Чернівецьке лісове господарство», лісничого Чернівецького лісництва, працівників УЗЕ Чернівецької області ДЗЕ Національної поліції України для обрахування взято пні зрубаних дерев, на яких чітко видно річні кільця у кількості 18 штук породи (дуб).

За результатами наведеного, установлено, що вік модельних пнів становив 118, 101, 105, 110, 110, 108, 104, 107, 110, 112, 115, 112, 124, 120, 110, 111, 110, 115 років, а тому середній вік зрубаних дерев породи дуб становив 111 років. Визначення середнього віку головної породи дуб проводилось математичним способом.

Відповідно до Протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство» вік господарської секції в межах господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)» вік насадження з обмеженим режимом користування становить 131-140 років.

З метою встановлення кількості зрубаних дерев з порушенням вимог на даній дільниці було проведено контрольний перелік стоячих дерев, пнів незаконно зрубаних дерев, обмір заготовленої деревини з рубки. Загальна кубомаса стоячих незрубаних дерев становить 106 м , загальна кількість незаконно зрубаних дерев становить 712 штук, загальна кубомаса що знаходиться на верхньому складі становить 74,5 м. куб.

Отже, суцільно-лісосічна рубка в кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га в кількості 712 дерев породи дуб, граб, бук, липа, з них сироростучих 708 дерев та 4 сухостійних дерев, здійснена незаконно та безпідставно з порушення порядку спеціального використання лісових ресурсів. Діаметри пнів замірялись працівниками Чорнівського лісництва повіреною рулеткою та зазначались як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим значеннями діаметрів. Замір проводився за фактичним зрізом.

В ході обстеження даної лісосіки встановлено, що лісозаготівельною бригадою Чорнівського лісництва ДІІ «Чернівецький лісгосп» було допущено порушення технології розробки лісосіки в частині звалювання дерев за межі лісосіки, чим було допущено пошкодження до ступеня припинення росту 1-го сироростучого дерева породи граб за межами візиру ділянки, що не підлягали рубці (діаметри біля шийки кореня 38 см) та здійснено незаконну порубку 1-го сироростучого : дерева породи граб діаметром пня 33 см. Заміри пошкоджених дерев замірялись мірною вилкою біля шийки кореня, а діаметр пня повіреною рулеткою в двох перпендикулярних напрямках з визначенням середнього значення за фактичним зрізом. Дані пошкодження дерев та незаконна порубка не виявлялись працівниками ДП «Чернівецький лісгосп» про що, свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність клейм на кореневих лапах та відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень.

Вищевказані дії є порушенням Закону України ст. 12, 40 «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 19, 43, 44 Лісового кодексу України.

Середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб звичайний) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно-лісосічна рубка на площі 2,2 га, менший ніж 130 років.

Дані обставини також підтверджуються п. 1 висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2020 року № 6610/19-48 (а.с. 16, том 3) та п. 5 висновку комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи згідно ухвали Господарського суду Чернівецької області від 20 червня 2019 р. по справі № 926/4465/16, складеного завідувачем кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, д-р с.-г. наук, проф. Білоусом А.М. (а.с. 26, том 3). Отже, середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб звичайний) згідно даних висновків експертів встановлено 108-109 років, що є меншим за вік насадження з обмеженим режимом користування 131-140 років в межах господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)», як зазначено в п. 10 Протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України від 22.04.2010 року.

Розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд унаслідок незаконної порубки дерев, здійснено Держекоінспекцією у Чернівецькій області 07.12.2015 року на підставі: додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд»; акту перевірки ДП «Чернівецький лісгосп» від 26.11.2015 року, перелікової відомості (а.с. 47-52, том 3) та листа ВО «Укрдержліспроект» від 06.11.2015 року № 04/01-13/2382 (а.с. 54, том 1). Сума шкоди, заподіяної внаслідок вищевказаних порушень становить 3081745 грн (а.с. 74, том 1).

Крім того розмір матеріальної шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду за наслідками незаконної рубки на території Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» квартал 62 виділ 4 площею 2,2 га у сумі 3081745 грн, визначеної Держекоінспекцією у Чернівецькій області 07.12.2015 року, підтверджується висновком експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30 вересня 2016 року № 634-а (п. 1 висновку, а.с. 88, том 1), а також висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2020 року № 6610/19-48 (п. 2 висновку, а.с. 16, том 3).

Таким чином, сума шкоди, заподіяної внаслідок вищевказаних порушень ДП «Чернівецьке лісове господарство» становить 3081745 грн. та підтверджується документально.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» установлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об`єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10 вересня 2008 року, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначені акти слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України постійним лісокористувачем зазначеної ділянки лісу є ДП «Чернівецьке лісове господарство» і саме це підприємство не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх незаконну порубку, яку своєчасно не було виявлено, тобто в результаті господарської діяльності зазначеного підприємства порушено вимоги ст. 19 Лісового кодексу України, якою постійних лісокористувачів зобов`язано забезпечувати охорону лісових насаджень, вести лісове господарство, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Згідно зі ст. 43 Лісового кодексу України розрахункова лісосіка - щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.

Статтею 44 Лісового кодексу України передбачено, що у разі зміни меж лісових ділянок, віку стиглості деревостанів, поділу лісів залежно від основних виконуваних ними функцій та інших змін, що впливають на норму заготівлі деревини від рубок головного користування, до розрахункової лісосіки вносяться зміни. Обчислення, затвердження та внесення змін до розрахункової лісосіки провадяться в порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 46 Лісового кодексу України лісовпорядкування передбачає інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів.

Згідно із ч. 1 ст. 70 Лісового кодексу України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.

Частиною 2 статті 42 Лісового кодексу України передбачено, що вік стиглості деревостанів обґрунтовується під час проведення лісовпорядкування за результатами спеціальних наукових досліджень.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 71 Лісового кодексу України лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.

Разом з цим, у проектах організації лісового господарства від 1999 року та від 2011 року (а.с. 52-53, том 1) комісійно за участю службових осіб ДП «Чернівецьке лісове господарство» (головний лісничий та лісничий) та представника Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (начальник лісовпорядної партії Бокало І.М.) за власної ініціативи здійснено виправлення шляхом збільшення віку стиглості деревостанів з 80 років до 132 років (1999 рік) та зі 100 років до 138 років.(2011 рік). Підставою для внесення змін до вказаних документів став комісійний акт від 1 червня 2013 року, який не містить жодних підтверджуючих документів (а.с. 51, том  1).

Пунктом 1 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, передбачено, що цей Порядок визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

В порушення вказаного Порядку вже виправлені комісією матеріали відведення ділянки в рубку було скеровано на адресу Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства для отримання лісорубного квитка.

Окрім того, листом від 16.11.2015 року № 718 Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект» (а.с. 54, том 2) на запит щодо включення ділянки в кв. 62 вид. 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» в ліміті рубок головного користування на 2015 рік повідомлено, що в 2013 році в даному виділі було проведено обстеження на предмет визначення віку головної породи дуба з рубкою модельних дерев (акт від 07.06.2013 року). На підставі цього акту в 2015 році було відведено в рубку головного користування ділянку площею 2,2 га, але лісовпорядкуванням дана ділянка в кв. 62 вид. 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» не була включена до ліміту рубок головного користування на 2015 рік по причині невчасного надання лісгоспом даних про відвод в рубку головного користування (а.с. 54, том 2).

Порушення вимог лісового законодавства призвело до незаконної порубки лісу на території Чорнівського лісництва державним підприємством «Чернівецьке лісове господарство».

Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, .заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 16, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19, ч.ч. 1, 5 ст. 86 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

В силу положень ст.ст. 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс як природний ресурс загальнодержавного значення підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 40 наведеного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

У статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі відповідного бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, в тому числі: частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 вказаного Закону підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч. 1 ст. 69 наведеного вище Закону).

Згідно ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників (п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України).

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Відповідно до п. 9 постанови пленуму Верховного суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість: не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Системний аналіз змісту положень н. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач як постійний лісокористувач має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства.

Щодо поданого відповідачем відзиву на позов за вх. № 62 від 10.01.2017 року та доповнення до відзиву за вх. № 567 від 11.02.2019 року слід зазначити:  

Посилання відповідача у своєму відзиві на те, що рубка головного користування у кварталі № 62 виділ 4 Чорнівського лісництва проведена з дотриманням чинного законодавства, є безпідставним, оскільки відповідно до частини третьої статті 67 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Як випливає із змісту статті 48 ЛК України, ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів здійснюється на підставі затверджених в установленому порядку матеріалів лісовпорядкування, які є обов`язковими для ведення лісового господарства.

Лісовпорядкування відповідно до статті 45 ЛК України включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Статтею 46 ЛК України визначено, що зміст лісовпорядкування передбачає зокрема: інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів; проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів; складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Слід також зазначити, що об`єкт, на якому проводились спірні рубки, є територією об`єкту природно-заповідного фонду: Регіональний ландшафтний парк «Чернівецький».

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно- заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначаються Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що території та об`єкти природно- заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Крім того, відповідно до п. 18.1. Протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України від 22 квітня 2010 р. (а.с. 41-45, том 1) на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду лісогосподарські заходи проектуються у відповідності з діючим Лісовим кодексом України, Законом України «Про природно-заповідний фонд України» і відповідними положеннями про природно-заповідні території та об`єкти.

Відповідно до ст. 71 ЛК України лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Розрахункова лісосіка, як визначено ст.43 ЛК України - це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів. При цьому, посилання відповідача на те, що таке поняття як ліміт головного користування у законодавстві відсутнє є безпідставним оскільки такі поняття як «розрахункова лісосіка» та «ліміт головного користування» є тотожними за своєю правовою природою.

У 1998 році Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект» розроблено матеріали базового лісовпорядкування на території лісового фонду ДП «Чернівецький лісгосп», дія якого завершилась у 2008 році.

При цьому, відповідно до протоколу першої лісовпорядної наради, яка погоджена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області та затверджена начальником Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства та генеральним директором Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 22 квітня 2010 року проведено базове лісовпорядкування на наступний ревізійний період.

Тому під час планування, відведення та включення ділянки у відомість чергової лісосіки для проведення рубки головного користування у кварталі 62 виділ 4 на території Чорнівського лісництва відповідач зобов`язаний керуватись саме матеріалами базового лісовпорядкування від 2010 року, як це визначено пунктом 1.6. Інструкції з впорядкування лісового фонду України, затвердженої рішенням науково-технічної ради Державного комітету лісового господарства України (Протокол №2 від 30.10.-01.11.06 року).

За результатами базового лісовпорядкування від 2010 року, наказом Мінприроди України від 17 січня 2012 року № 15 на підставі ст. 16, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 43 Лісового кодексу України, з метою встановлення норм заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, обчислених за результатами базового лісовпорядкування, затверджено розрахункову лісосіку для ДП «Чернівецьке лісове господарство».

З метою отримання даної розрахункової лісосіки державною лісовпорядною організацією проведено комплекс заходів, а саме: готувались пропозиції та відповідні обґрунтування розрахункових лісосік для постійних лісокористувачів, власників лісів згідно з відомістю визначення розрахункової лісосіки на ревізійний період (п. 2 Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 № 38).

Враховуючи викладене, дана ділянка кварталу 62 виділ 4 на території Чорнівського лісництва не входила у перелік ділянок лісового фонду лісництва, згідно яких встановлено розрахункову лісосіку по твердолистяному господарству (дубова госпсекція) об`ємом 1,62 тис. м. куб., адже мова йде не про кубомасу, яка за твердженнями відповідача не була перевищена ДП «Чернівецький лісгосп» під час проведення даної рубки, а про те, що зазначена ділянка лісу в кварталі 62 виділ 4 згідно матеріалів лісовпорядкування не входила в перелік ділянок, призначених для проведення рубок головного користування, оскільки не досягла дозволеного віку стиглості, що затверджено протоколом першої лісовпорядної наради. Так згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» - до заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки включають перестійні і стиглі деревостани. Виходячи із вищевказаного відповідачем було грубо порушено ст. 44 Лісового кодексу України, а саме не внесено зміни до розрахункової лісосіки у разі зміни меж лісових ділянок.

Крім того, як вже зазначалось вище, з листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» №718 від 16.11.2015 року вбачається, що ділянка в кварталі 62 виділ 4 не була включена до ліміту рубок головного користування на 2015 рік (а.с. 54, том 2).

Як стверджує відповідач, 12 листопада 2007 року ДП «Чернівецький лісгосп» виписано лісорубний квиток № 145 серії 02 ЛКБ № 007770 на рубку модельних дерев на території Чорнівського лісництва (а.с. 51, том 1), на що посилається у своєму відзиві. Проте, комісійним актом обстеження модельних дерев, дане обстеження вже було проведено 5 листопада 2007 року, у зв`язку з чим є незрозумілим, яким чином даним актом обстеження визначено вік дерев без проведення їх рубки.

07 червня 2013 року комісійно за участю головного лісничого ДП «Чернівецьке лісове господарство», лісничого Чорнівського лісництва та начальника 25-ї лісовпорядної партії складено акт, за результатами якого рекомендовано внести в матеріали базового лісовпорядкування, враховуючи виправлення 5 листопада 2007 року, а саме: таксаційна характеристика насадження, у кварталі 62 виділ 4: склад 5Дз5Гз, вік 138 років, висота 30 м, діаметр 38 см, повнота 0,8. запас 390 м3/га. Разом з тим, станом на час проведення перевірки Держекоінспекцією у Чернівецькій області указані зміни відповідачем в матеріали базового лісовпорядкування не вносились, що підтверджується актом перевірки Держекоінспекції у Чернівецькій області та листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 16 листопада 2015 року № 718, який надано на офіційне звернення Держекоінспекції у Чернівецькій області від 6 листопада 2015 року № 04/01-13/2382. Незважаючи на відсутність вищевказаних змін відповідач 05.06.15р. виписує лісорубний квиток № 95 на проведення суцільно-лісосічної рубки у кварталі 62 виділ 4 в рахунок ліміту заготівлі деревини в порядку рубок головного користування на 2015 рік.

15 липня 2014 року працівниками ДП «Чернівецький лісгосп» складено акт відводу ділянки у суцільну лісосічну рубку на 2015 рік по Чорнівському лісництву в кварталі 62 виділ 4 площею 2,2 га (а.с. 46, том 1), у якому вік дерев вказано 132 роки (в матеріалах базового лісовпорядкування 2010 року - 100 років). Згідно даного акту причиною відводу в рубку став акт лісовпорядкування від 07.06.2013 року. Однак за твердженнями відповідача у своєму відзиві акт складений 07.06.2013 року є проміжним та стосується змін в таксаційний опис по кварталу 62 виділ 4.

Для визначення віку головної породи було залучено працівників ВО «Укрдержліспроект» у результаті якого, згідно довідки від 11.11.2015 року підготовленої начальником 24 лісовпорядної партії ВО «Укрдержліспроект» вік склав 115 років. Однак, як зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.11.2015 року середньоарифметичний вік головної породи складає 111 років, враховуючи вік модельних дерев відібраних під час даного обстеження. Враховуючи розбіжність згідно особливої думки представників ВО «Укрдержліспроект» +/- 10 років, то вік становитиме 124 - 125 років, що в свою чергу не відповідає віку стиглості насадження (131 - 140 років).

Тому, вищезазначене свідчить про те, що лісорубний квиток № 95 від 05.06.2015 року виписаний з грубим порушенням чинного законодавства, а рубка дерев ДП «Чернівецький лісгосп» у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва є незаконною та проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства.

Щодо заперечення представника відповідача стосовно того, що заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону не є суб`єктом звернення до суду в даній справі, суд зазначає наступне

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. «Інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У відповідності із вимогами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №912/2385/18 від 26.05.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області та Васловівською сільською радою Заставнівського району Чернівецької області, які не вжили заходів представницького характеру щодо відшкодування збитків на суму 3081745 грн, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства ДП «Чернівецьке лісове господарство». Прокурором надіслано відповідні листи начальнику Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області від 09.11.2016 року за № 4/2885вих.-16 та голові Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 07.12.2016 року № 4/3076вих.-16 (а.с. 26-27, том 1). На підтвердження факту повідомлення Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області та Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області про звернення до суду з даним позовом, прокурором надано відповідні листи від 09.12.2016 року № 4/3097вих.-16 та № 4/3098вих.-16 (а.с. 29-30, том 1).

Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області та Васловівська сільська рада Заставнівського району Чернівецької області, надаючи відповідь прокурору на його звернення повідомили про невжиття ними заходів представницького характеру щодо відшкодування збитків на суму 3081745 грн, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства відповідачем, та не заявили про наміри самостійно звернутися з позовом (а.с. 28, том 1 та а.с. 72, том 3). Такі дії були розцінені прокурором як бездіяльність.

Згідно з положеннями п.п. 1, 2 Указу Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 затверджено Положення про державну екологічну інспекцію України (а.с. 32-38, том 1), відповідно до якого Державна екологічна інспекція України, до складу якої входить Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних  ресурсів України.

Основними завданнями Держекоінспекції України є організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів (п. 4.2. Положення).

Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах (п. 6.17 Положення).

Незважаючи на покладені державою обов`язки та надані повноваження, Держекоінспекцією у Чернівецькій області, яка є територіальним підрозділом Держекоінспекції України, понад 1 рік заходи щодо стягнення в судовому порядку заподіяної державі шкоди не вживались (з 26 листопада 2015 року).

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить, зокрема 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.

Тому, враховуючи вищевказані положення Бюджетного кодексу України, прокурором було визначено в якості позивача Васловівську сільську раду, оскільки відповідній сільській раді, на території якої було здійснено порушення, у випадку задоволення позовних вимог відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України, буде відшкодовано збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, у 50-відстотковому розмірі від суми заявлених позовних вимог. Проте, Васловівська сільська рада, на рахунки якої повинні були б надійти кошти за порушення законодавства про охорону природного середовища, не скористалась правом, наданим їй ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та не звернулась до суду для стягнення шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про наявність у даній справі відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області та Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, а тому твердження представника відповідача про відсутність у військової прокуратури підстав для звернення до суду є безпідставними.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року), отже інші доводи відповідача судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, задовольняє позовні вимоги повністю.

Враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги, судовий збір в сумі 46226,17 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 29980 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 104, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» (60411, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Валя Кузьмина, вул. Головна, 25, код 00274453) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код 37978189) кошти у сумі 3081745 грн на р/р UA308999980333139331000024074, назва банку одержувача – Казначейство України (ЕАП), код - 36752386, МФО банку одержувача - 899998, код платежу 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища), які перерахувати одержувачам коштів:

- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Васловівської сільської ради у сумі 1540872,50 грн;

- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету у сумі 616349 грн;

- 30 відсотків до Державного бюджету України у сумі 924523,50 грн.

3. Стягнути з державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» (60411, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Валя Кузьмина, вул. Головна, 25, код 00274453) на користь військової прокуратури Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код 38326057, IBAN UA238201720343120001000082783, ДАСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 46226,17 грн.

4. Стягнути з державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» (60411, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Валя Кузьмина, вул. Головна, 25, код 00274453) на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код 37978189) витрати, пов`язані з оплатою судової експертизи, в сумі 29980 грн на р/р UA748201720343180001000081096, назва банку одержувача – Казначейство України (ел. адм. подат.), код - 37978189, код програмної класифікації видатків кредитування державного або місцевого бюджетів 2405010.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.09.2020 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя                                                                                                   М.В. Швець