ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.09.2020                                                                                         Справа№ 914/1939/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., за участю секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянув клопотання Малого підприємства «ВІКФІЛ», м. Вишневе Київської області

про: скасування заходів забезпечення позову

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», м. Львів

до відповідача: Малого підприємства «ВІКФІЛ», м. Вишневе Київської області

за участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни, м. Київ

за участю третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, м. Київ

про: визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників:

від позивача: Кулинич Марта-Марія Андріївна

від відповідача в режимі відеоконференції: Лященко А.М.

від третіх осіб1,2: не з`явились

Ухвалою суду від 10.09.2020 (суддя П.Т. Манюк) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» про забезпечення позову задоволено, зупинено    стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівнии від 31.07.2020 №402 до набрання рішення суду у справі 914/1939/20 законної сили.

15.09.2020 надійшло клопотання (вх.№26790/20 від 15.09.2020) про скасування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 15.09.2020 представник відповідача в режимі відеоконференції просив суд задовольнити вказане клопотання та скасувати заходи забезпечення позову у справі №914/1939/20, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2020 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, зазначив, що заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 10.09.2020 обґрунтовано в межах чинного процесуального законодавства, а клопотання відповідача про скасування таких заходів ґрунтується на припущеннях відповідача, які не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.

Клопотання (вх.№26790/20 від 15.09.2020) про скасування заходів забезпечення позову обґрунтоване тим, що вжиті ухвалою суду від 10.09.2020 заходи забезпечення позову є необґрунтованими та такими, що спрямовані на перешкоджання реалізації відповідачем свого права як стягувача за виконавчим документом. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення чи спричинить необхідність докладати значні зусилля для відновлення прав позивача. У свою чергу зупинення судом стягнення з примусового виконання виконавчого напису дозволить захистити права лише позивача, даючи йому можливість розпорядитись власним майном та коштами, з метою уникнення стягнення за даним виконавчим написом, нівелюючи у такий спосіб права відповідача за даним позовом та змушуючи його мати додаткові необґрунтовані витрати.

Розглянувши клопотання (вх.№26790/20 від 15.09.2020) про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Зі змісту ухвали суду від 10.09.2020 вбачається, що судом було вжито заходи забезпечення позову у зв`язку з тим, що у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі державним чи приватним виконавцем буде здійснено стягнення у безспірному порядку, то позивач (у разі задоволення позову) не зможе   поновити свої права в межах   цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених прав та інтересів ТОВ «НВП «Гетьман». Така ж правова позиція       викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.19 в справі №910/4762/19.

Відповідно до частини 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», прийнятої з метою однакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Вищий господарський суд України чітко визначив, що господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання. Скасування заходів забезпечення позову допускається лише у випадку коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Заявник відповідного клопотання про скасування заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати належними доказами, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Однак, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, заявником не було подано доказів того, що необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову відпала або невжиття заходів забезпечення позову не зможе істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів сторони по справі.

Доводи відповідача у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову зводяться до того, що позивачем разом із заявою про забезпечення позову не було надано жодних належних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення чи спричинить необхідність докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Суд звертає увагу відповідача, що розгляд заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.

Також, слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого становища позивача до вирішення спору, недопущення негативних наслідків для позивача у разі задоволення позову, є тимчасовим заходом, який не вирішує наявності будь-якого права, а покликаний лише на зупинення (на період вирішення спору) вчинення дій, які можуть мати відповідні юридичні наслідки.

Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову.

Тобто, до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані тим самим судом, який їх вжив, лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено обставин, які можуть бути підставою для скасування вжитих ухвалою від 10.09.2020р. у цій справі заходів забезпечення позову.

Частиною 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Керуючись статтями 145, 234, 235  Господарського процесуального кодексу України,  суд

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання (вх.№26790/20 від 15.09.2020) про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 18.09.2020

Суддя                                                                                                       Р.А. Кидисюк