Справа  № 2-810/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 березня 2009 року     Галицький районний  суд м.  Львова

в  складі головуючого судді Ванівського О.М.  при секретарі - Грицко P.P. з участю представника позивача - ОСОБА_1  представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ЗАТ "Страхова компанія „Інпро" про виплату страхового відшкодування в сумі 119483 грн.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те,  що 22 травня 2007 року між нею та ЗАТ СК «ІНПРО» укладено Договір страхування №0005093.30-125.001 про страхування легкового автомобіля марки ОСОБА_4,  реєстраційний номер НОМЕР_1. У відповідності до умов договору страхова сума склала 131300 грн. і з даної суми нею було сплачено страховий платіж у розмірі 10, 1% тобто сумі 13261, 30 грн. Згідно п.б.1.3 страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в передбачені цим договором терміни. Відповідно до п.1 Договору до страхових випадків віднесено протиправне позбавлення страхувальника транспортного засобу,  в т.ч. внаслідок крадіжки,  грабежу,  розбою. 01 квітня 2008 року в смт.  Славсько Сколівського району невідомі особи скоїли крадіжку вищезазначеного автомобіля. 02 квітня 2008р. нею,  у відповідності до умов п.7 Договору,  було скеровано відповідачу повідомлення про страховий випадок з застрахованим автомобілем,  а також було подано всі необхідні документи,  встановлені у розділах 8, 9 Договору. За фактом крадіжки автомашини була порушена кримінальна справа. 02.04.2008 року вона звернувся до відповідача із заявою про страховий випадок. При цьому нею було виконано усі умови договору страхування,  однак відповідач відмовляється сплачувати страхове відшкодування. Враховуючи вищенаведене,  просить позов задоволити,  стягнути з ЗАТ „Страхова компанія „Інпро" в її користь 119483 грн. страхового відшкодування та понесені нею судові витрати.

Ухвалою суду від 27 січня 2009р. було замінено відповідача ЗАТ СК «ІНПРО» на ЗАТ «СК «Граве Україна» у зв'язку із зміною найменування юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні позов ОСОБА_3 підтримав,  дав пояснення аналогічні мотивам його позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_3 заперечила,  дала пояснення,  що ЗАТ СК „ІНПРО" було проведено дослідження документів поданих при страхуванні і при настанні страхового випадку. Також,  було детально проаналізовано характер настання  страхового  випадку  за  участю  працівників  Сколівського райвідділу міліції у Львівській області та проведено експертизу знайдених залишків належного позивачу транспортного засобу. При цьому було встановлено наступне,  що при оформленні договору страхування позивачем було вказано в заяві на страхування,  про те,  що до автомобіля ОСОБА_4,  реєстраційний номер НОМЕР_1, у позивачач знаходиться лише один комплект ключів,  протиугінними засобами 'автомобіль не обладнаний,  що було зафіксовано у акті огляду її автомобіля,  але при цьому зазначено,  що ризик «протиправне позбавлення» вступає у силу тільки після встановлення допоміжних систем захисту на їїч транспортний засіб. За обставинами події застрахований автомобіль був "викрадений в смт. Славсько в період часу з 21.00-21.40 з території,  що не охоронялася. За поданими матеріалами слідчих органів,  протиугінними засобами на момент настання випадку автомобіль обладнаний не був. Відповідно до вчинених позивачем дій,  останньою було порушено умови Договору страхування. Враховуючи вищенаведене,  просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін,  показання свідків,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.

Згідно  ст. 979 ЦК України,  за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі,  визначеній у договорі,  грошову суму (страхову виплату),  а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до  ст.  991 ЦК України та  ст.  26 Закону України „Про страхування" страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи,  на користь якої укладено договір страхування,  якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку,  крім дій,  пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку,  вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж),  або щодо захисту майна,  життя,  здоров'я,  честі,  гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою,  на користь якої укладено договір страхування,  умисного злочину,  що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи,  яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин,  характеру та розміру збитків; б) наявності інших підстав,  встановлених законом.  Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату,  якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно  ст. 8 Закону України „Про страхування",  страховий випадок -це подія,  передбачена договором страхування або законодавством ,  яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику,  застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до Р.1 Договору страхування,  страховим випадком є пошкодження,  втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання,    внаслідок   протиправного   позбавлення   Страхувальника транспортного засобу. Як вбачається з Договору страхування від 22.05.2007 року (а.с. 40-41),  між ЗАТ „Страхова компанія „Інпро" та ОСОБА_3 укладено договір страхування автомобіля марки ОСОБА_4, • 1998 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1.

Копією квитанції (а.с. 6) підтверджується сплата позивачем ОСОБА_3 страхового платежу відповідачу в строки та розміри 'визначені в договорі добровільного страхування транспортних засобів від 22.05.2007р.

Відповідно до п.7.1 Договору страхування (а.с. 40),  позивач вчасно сповістив відповідача про страховий випадок (а.с. 17).

Листом №526 від 12.05.2008 року(а.с. 7) ЗАТ „Страхова компанія „Інпро" повідомила позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Таким чином,  судом встановлено,  що між позивачем ОСОБА_3 та ЗАТ СК «ІНПРО» укладено Договір страхування №0005093.30-125.001 про страхування легкового автомобіля марки ОСОБА_4,  1998р.в.,  реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідачем виконані зобов'язання передбачені Договором страхування №0005093.30-125.001. від 22 травня 2007р.

В п.6.2 даного Договору страхування(а.с. 40 зворот)зазначено обов'язки страхувальника,  який зокрема зобов'язаний: своєчасно вносити страхові платежі,  надати інформацію про всі відомі обставини,  що мають значення для оцінки страхового ризику,  повідомити про інші діючі Договори страхування щодо цього об'єкта страхування,  вживати заходи щодо запобігання та зменшення збитків завданих внаслідок настання страхового випадку,  повідомити Страховика про настання страхового випадку в терміни передбачені цим Договором,  забезпечити збереження транспортного засобу: у нічний час - з 24.00 до 06.00 год. при потребі залишення транспортного засобу без нагляду понад 1 годину,  при наявності об'єктивної можливості зберігати на стоянці,  що охороняється,  у закритому гаражі(на території,  що охороняється,  на території діючих дорожніх постів ДАІ із замкнутими дверима та задіяними протиугінними засобами. Ця умова стосується лише ризику 30.6 «Протиправне позбавлення ТЗ»; у денний при стоянці чи зупинці не залишати транспортний засіб без нагляду,  при потребі залишення автомобіля замкнути усі двері та задіяти наявні протиугінні засоби,  надати транспортний засіб для огляду при укладенні цього Договору,  що засвідчується відповідним актом.  Страховий захист вступає в силу після огляду Страховиком або його представником транспортного засобу.

Згідно п.7.8 Договору страхування в разі протиправного позбавлення Страхувальника транспортного засобу - надати обґрунтовані пояснення,  які стосуються протиправного позбавлення та копію заяви в правоохоронні органи,  передати технічний паспорт та повний комплект ключів від т.з.,  повний комплект карток,  активних та пасивних активаторів всіх електронних та електронно - механічних пристроїв проти викрадення,  усіх ключів від механічних пристроїв проти викрадення та пультів управління протиугінною охоронною сигналізацією,  що застосовується на застрахованому т.з.,  про що сторони укладають письмовий акт.

Як встановлено в судовому засіданні,  позивачем - ОСОБА_3 були порушені умови договору.

Зокрема,  в заяві на страхування,  позивачем вказано про те,  що до автомобіля ОСОБА_4,  реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться лише один комплект ключів,  серед засобів захисту є наявний центральний замок,  Mul-t-lock та комплектація виробника,  що було зафіксовано у акті огляду автомобіля(а.с. 41 зворот, 42). Однак,  згідно умов Договору ризик «протиправне позбавлення» вступає у силу тільки після встановлення допоміжних систем захисту на транспортний засіб. Із умовами договору сторони ознайомились,  про що свідчать їх підписи на договорі.(а.с. 41)

Вказані обставини підтвердили також в судовому засіданні свідки ОСОБА_5,  який проводив огляд т.з. при укладенні Договору страхування та ОСОБА_6,  який проводив огляд знайденого після викрадення розукомплектованого транспортного засобу.(а.с. 22-25)

Крім того,  позивачем порушено зобов'язання Страхувальника стосовно збереження транспортного засобу в денний час п. 6.2.6. Договору страхування: „при стоянці чи зупинці на залишати транспортний засіб без нагляду,  при потребі залишення автомобіля замкнути ~ всі двері та задіяти протиугінні засоби".

Як вбачається із постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого  ст. 289 КК України,  застрахований автомобіль був викрадений невстановленою особою 01.04.2008р. в смт.  Славсько в період часу з 21.00-21.40 на селищній дорозі.

Згідно п.5 Розділу 11 Договору страхування,  Страховик має право відмовити у виплаті або зменшити розмір страхового відшкодування,  якщо Страхувальник не виконує обов'язки вказані в Договорі страхування без поважних на це причин.

Посилання позивача на неправомірність відмови у виплаті страхового відшкодування,  суд вважає безпідставним,  оскільки відповідачем наведено та підтверджено обставини,  які були підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування,  відтак суд доходить до висновку про правомірність відмови у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи вищенаведене,  суд приходить до висновку,  що позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 213-215 ЦПК України,  ст.  ст. 979, 991 ЦК України,  Законом України „Про страхування",  суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.  Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.