ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"17" липня 2007 р. Справа №6/3806-А
за позовом Прокурора м. Кам'янця-Подільського в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 218,82 грн.
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
від позивача Кубрак І.Я. -представник за довіреністю №1515/08 від 04.05.07р.
від відповідача не з'явився
від прокуратури: Шкадько В.В. -прокурор відділу прокуратури Хмельницької області
Ухвалою господарського суду від 01.06.07р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду. Ухвала суду від 01.06.07р. сторонам направлена.
Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 218,82 грн. заборгованості по страхових внесках.
Повноважний представник позивача та прокурор в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд з врахуванням вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004року -І кварталу 2005року” стягнути з відповідача 218,82 грн. заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового внеску.
Відповідач правом участі повноважного представника в судовому засіданні не скористався, направлена на його адресу копія позовної заяви з додатками повернута на адресу суду в зв'язку з неможливістю її вручення через відсутність відповідача за вказаною адресою.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський - зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і відповідно до ст.15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно акту про розрахунок належних до сплати сум фіксованого податку від 19.03.07р., позивачем встановлено, що відповідач повинен сплатити до фонду страхові внески за І кв. 2005р., а саме:
- січень 2005р. -83,84 грн.;
- лютий 2005р. -83,84 грн.;
- березень 2005р. -81,14 грн. Всього: 248,82 грн.
За результатами проведення перевірки встановлено, що відповідач зобов'язаний сплатити 218,82 грн.
Згідно вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем виставлена відповідачу вимога від 19.03.07р. №Ф-05 про сплату заборгованості, протягом десяти днів із дня отримання якої відповідач зобов'язаний був сплатити суму заборгованості. Вимога про сплату заборгованості одержана відповідачем 24.03.07р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №НОМЕР_1.
Оскільки відповідач не сплатив зазначену у вимозі суму в добровільному порядку, не узгодив вимоги з управлінням Пенсійного фонду, не оскаржив її до суду позивач просить стягнути з відповідача 218,82 грн. заборгованості.
Аналізуючи обставини справи, судом враховується наступне:
За змістом ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Згідно ст.ст. 14 та 15 зазначеного Закону страхувальниками і відповідно платниками страхових внесків відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. На виконання зазначеного Закону в п. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. наведено такий же перелік платників страхових внесків.
З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, є страхувальником і платником страхових внесків.
Судом враховується, що відповідно до ч. 4 ст. 18 зазначеного Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Натомість згідно п.6 ст. 17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
За приписами ст.45 Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” в редакції чинній з 23.12.2004р. по 22.03.2005р., установлено на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому Законом України №1058-IV також визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.4.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1, розмір мінімального страхового внеску становить 32% мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків.
Згідно п.5.3. Інструкції, визначення сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється на підставі: даних у річних розрахунках, даних у розрахунках авансових сум страхових внесків.
Відповідно до п.п.5.3.1. вказаної Інструкції, суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової звітності. При цьому розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32%.
Суд зважає на те, що позивачем дотримано вимог чинного законодавства при обрахунку заборгованості відповідача по сплаті фіксованого розміру страхового внеску в сумі 218,82 грн.
При цьому судом також враховується, що позивачем дотримано вимоги ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за змістом якої, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити вказані суми. У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому вимогу про сплату заборгованості у встановленому законодавством порядку не оскаржено та не скасовано. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Прокурора м. Кам'янець-Подільського в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду у м. Кам'янець-Подільському, м. Кам'янець-Подільський до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 218,82 грн. задоволити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському, (м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнка,10, р/р 256004321415 в Кам'янець-Подільському відділенні №188 ВАТ „Державний ощадний банк України”, код отримувача: 04060631, МФО 375092) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 218,82 грн. (двісті вісімнадцять гривень 82 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
4-5- в прокуратуру